В Мілані 16 жовтня стартував дводенний X саміт форуму «Азія — Європа» (АСЕМ), який об’єднує 51 країну. Не стільки цей захід, скільки запрошені до участі у ньому глави Української та Російської держав викликали неабияку увагу світової громадськості. Про ймовірні перемовини між Петром Порошенком та Володимиром Путіним ЗМІ писали ще за тиждень до цієї дати, однак прогнозувати щось не наважувалися, лише вели мову про результат діалогу між главами двох держав, який стане своєрідною точкою відліку.
Петро Порошенко та Володимир Путін таки зустрілися — п’ятничного ранку під час робочого сніданку від імені Голови Ради міністрів Італії Матео Ренці та в компанії Федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель, Президента Франції Франсуа Олланда, Прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Кемерона, Президента Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, Президента Європейської ради Германа Ван Ромпея. 

— З першого жовтня набула чинності нова редакція програми житлових субсидій, — зауважив перший заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін під час експертної зустрічі «Забезпечення соціального захисту населення в умовах підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги», яка відбулась у Кабміні. — Тож ми переглянули соціальні норми, відповідно до яких нараховують житлові субсидії.

Також у Мінсоцполітики діє програма компенсаційних виплат різниці тарифів за газ, теплопостачання та гарячу воду. Згідно з останніми статистичними даними, за компенсаціями звернулося майже 5 тисяч родин, а приблизно 3,5 тисячі сім’ям її призначили. 

Сучасний світ і бізнес — це потік інформації. І той, хто подає найбільш прийнятні дані для бізнес-планування, виграє. Канадці кажуть: на те, щоб зацікавити потенційного інвестора, відводять лише 10 хвилин. Цю норму взяли за орієнтир розробники інтерактивної інвестиційної карти України (ІІКУ), щоб максимально ефективно в онлайн-режимі звести того, хто потребує інвестицій, і тих, хто має намір їх робити. Карта містить найактуальніші пропозиції з усіх регіонів країни. Подібні електронні ІІК мають, приміром, Польща, Туреччина, Румунія.
Отже, як і було анонсовано у травні, восени в столиці презентували ІІКУ. Її розробники — Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України (Держінвестпроект) і Проект міжнародної технічної допомоги «Місцевий економічний розвиток міст України» (МЕРМ). Останній спрямовано на створення сприятливого клімату для економічного розвитку нашої держави, його фінансує уряд Канади.

Кілька днів поспіль дорогою на роботу проходжу повз великий плакат. На ньому — шестирічна дівчинка Нона, що страждає від гемофілії, і цифра, яка зменшується щодня: так громадські активісти, що пікетують Кабмін, нагадують чиновникам, скільки лишилося до кінця терміну, відведеного Прем’єр-міністром на закупівлю ліків державою. «Залишилось 5 днів» — було написано на плакаті у п’ятницю.
Нагадаємо, що патова ситуація з тендерами виникла не вчора. Ще на початку літа нині відсторонений міністр охорони здоров’я Олег Мусій заявляв, що його перший заступник Руслан Салютін, очільник тендерного комітету, саботує проведення тендерів на закупівлю ліків за державними програмами, і казав, що давно підготував подання про його звільнення. 

Україна відчуває безпрецедентну фінансову підтримку всього світу — саме це стало лейтмотивом прес-конференції  в Києві голови Нацбанку України Валерії Гонтаревої, організованої після її візиту до Вашингтона. Під час цієї важливої поїздки головний керманич регулятора мала результативні зустрічі з керівництвом Міжнародного валютного фонду, Світового банку, інших міжнародних фінансових організацій і донорів, та з інвесторами.
«Я поспілкувалася із главами центробанків Нідерландів, Франції, Польщі, Грузії, Австрії, Литви, Молдови. Усі вони виявили неабияку зацікавленість щодо врегулювання російсько-українського конфлікту і надання додаткової фінансової допомоги Україні.  А голова МВФ Крістін Лагард заявила, що геополітичні ризики, пов’язані з Україною та військовою агресією Росії, — це загроза усій міжнародній безпеці та світовому економічному зростанню. Важливо, що міжнародні інвестори, банкіри та американський уряд це дуже добре розуміють. Такої  безпрецедентної підтримки, яку ми сьогодні відчуваємо з Америки, я ще не бачила», — наголосила Валерія Гонтарева. 

Чому на годину запізнився на презентацію своєї книги в Спілці письменників поет? Не кожен з його побратимів по перу пояснить свою непунктуальність ось так: «У нас о 8-й ранку був бій, а потім десь до 10-ї наші позиції накривали мінометами. Це така зараза: не можеш відстрілюватися, коли летить міна, бо б’ють здалеку, треба пересидіти в окопах, бліндажах. Сьогодні били з великокаліберних мінометів — якщо ти не на позиції і не в окопі, найкраще знайти схованку десь у підвалі. А щоб сісти в авто і їхати, не було й мови. Як тільки виникла пауза, втомилися по нас стріляти, я вирушив до вас». 

«Немає значення, коли він загинув, — сімдесят років тому в карпатському лісі, сім місяців тому на Інститутській чи сім днів тому в Донецькому аеропорту. Ми маємо берегти пам’ять про всіх них. Адже наша свобода — їхня кров», — цими словами відкрив пре м’єрний показ документальної стрічки «Хроніка Української Повстанської Армії (1942—1954)» у Центральному будинку офіцерів Збройних сил України директор Українського інституту національної пам’яті історик Володимир В’ятрович. Організували захід Український інститут національної пам’яті, Міністерство оборони та Галузевий державний архів Служби безпеки України.

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ 

Життя як авантюрний роман
Бандерівці чи совіти?
Від козацького писаря — до сенатора
Не заради слави

За всіма ознаками події, про які піде мова, повністю відповідають суті популярної свого часу серед читачів газетної рубрики «із зали суду». Щоправда, йдеться не про окремий процес, а про десятки судових засідань, присвячених фактично одній і тій же справі, не пов’язаній, скажімо, з такими критично важливими для судочинства питаннями, як безпека держави, масштабна корупція чи сепаратизм... Просто ось уже кілька років районний, обласний, а тепер і київський суди розбираються в претензіях двох жительок села до своєї ж сільради в особі її голови.  

Так уже сталося, що наш ринок заполонили зарубіжні товари легкої промисловості, однак санітарні служби періодично констатують, що значна їх частина шкідлива для здоров’я. Проте бідний покупець лише  стинає плечима. Мовляв, а куди подітися, все одно нічого кращого вітчизняного немає.

Неправда, є! І навіть таке, що подібного за кордоном не мають. Біда   в іншому: про досягнення українських вчених і виробничників у створенні і освоєнні нових матеріалів для легкої промисловості мало відомо широкому загалу. І в цьому не провина, а біда винахідників та розробників, оскільки 23 роки вітчизняний ринок орієнтують на поставку зарубіжного краму, а отже, й виробництва та науки.