Кількість викликів служби екстреної медичної допомоги щодо гіпертонічних криз, повідомила на зустрічі з журналістами директор департаменту з питань якості медичної та фармацевтичної допомоги МОЗ Тетяна Донченко, торік зменшилась на 30 %  у порівнянні з попереднім роком. Це, впевнена посадовець, результат державного регулювання цін на лікарські засоби для осіб з цією недугою.  Подібний підхід запроваджується і для боротьби з діабетом.
Не обійшла влада увагою і так звані ліки-сироти. Зокрема, йдеться про дорогі препарати для лікування важких хвороб, які не мають масового характеру. Виробникам невигідно з ними працювати. Але ж йдеться про життя людей. Так, виникло питання при захворюванні на мукополісахаридоз. З цього року закупівля препаратів для дітей фінансується з держбюджету.

Щойно випав сніг, у Карпатах зійшло кілька лавин. Утім, значних незручностей, окрім короткотермінового обмеження транспортного сполучення, вони не завдали. Тим більше, затятим гірськолижникам і любителям активного відпочинку, які готуються провести святкові вихідні в горах, потрібно бути насторожі. Що потрібно знати лижникам під час зимових мандрівок у горах, як себе поводити в екстремальних ситуаціях? Про це розповідає директор департаменту реагування на надзвичайні ситуації Державної служби України з надзвичайних ситуацій Григорій Марченко.

Мінсоцполітики провело у Кабміні селекторну нараду щодо підсумків роботи установ і закладів соціальної сфери у 2013 році.

25 грудня в Україні повністю завершено виплату пенсій за грудень, а отже, й усіх пенсійних виплат за 2013 рік. На ці потреби протягом місяця було направлено 21,3 мільярда гривень, а загалом за рік 250,3 мільярда, що на 17 мільярдів більше, ніж  торік. Всі пенсії виплачені у повному розмірі у встановлені графіком дні, — поінформувала міністр соціальної політики Наталія Королевська. 

Завершується рік, який був для України досить непростим у сфері виробництва й фінансів. Щоб забезпечити фінансування всіх державних програм, не допустити неефективного використання бюджетних коштів, чимало довелося попрацювати і контролюючим органам, зокрема Держфінінспекції України. Про це наша розмова з її керівником Петром АНДРЄЄВИМ. 

 Виставка в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відбувається в рамках відзначення на державному рівні 100-річчя із дня народження Василя  Свиди — видатного майстра дерев’яної скульптури. 
Тематика перших робіт майстра  пов’язана з незабутніми спогадами дитинства. За силою емоційного впливу на глядача й досі однією з найвиразніших є скульптура «Поцілунок матері», яка зберігається в колекції нашого музею. Здавалося б, у такому складному для роботи матеріалі, як дерево, за допомогою різця не так просто передати емоційний стан персонажів. Та Василь Свида  зумів наділити дерево живим теплом материнської любові й синівської вдячності найдорожчій людині.

Де й шукати Діда Мороза, як не на північному полюсі України — в Чернігові? «Перший, перший! Я другий! Трохи зайнятий! Зателефонуй пізніше!» — почула у слухавці, набравши заповітний номер. Звісно, який Дід Мороз перед Новим роком вільний? Та ще й якщо у «паралельному житті» він  журналіст і звати його Сергій Гайдук. Людина неординарна, оригінальна і невгамовна. Перпетуум-мобіле. Тож зустрілися лише через три дні. Для початку передивилися світлини, на яких Сергій Микитович зафіксований з відомими артистами, політиками, першими особами держави — Діда Мороза шанують усі!  

А багаттячка святково-ностальгійного настрою на ярмарку «Різдвяний Арсенал» роздмухував навіть той, що там і не з’явився…
Він, плюшевий, без одного ока — як пірат, із нутрощами з тирси, ярмаркові світські раути не відвідує через поважний вік. Ще б пак, цьому клишоногому вже під вісімдесят літ, йому ще в довоєнні роки минулого століття довіряла свої дитячі таємниці тітка киянки Алли Федорової, після якої вже вона, племінниця, надала йому статус родинної реліквії у своїй оселі. З таким гралися діти і в 1960-ті роки, тому деякі відвідувачі ярмарку впізнавали його «онуків», яких продавала столична майстерня, а пані Алла, її представниця, підтверджувала їхні здогади ще й спільним іменем цих текстильних звірят — «Ведмідь із нашого дитинства».  Вони кумедні й зворушливі, лише з натуральних матерій виготовлені й самі, і їхнє вбрання, а гудзички та деякі атрибути до них (забавки іграшок) — дерев’яні. Нині вони святково одягнені до Нового року, в кожного в лапах — коник чи ялиночка.

Ладижин був звичайним подільським селом, коли біля нього у 1968 році на березі річки Південний Буг почали споруджувати потужну державну районну електростанцію, яку згодом стали називати ТЕС. Тоді з багатьох куточків колишнього СРСР на новобудову прибула молодь. Працювали заповзято, методом експериментального швидкісного будівництва зводили електростанцію і водночас житлові будинки. Будівельники творили місто для себе, щоб було гарним і зручним для проживання. І сьогодні це місто обласного значення чисте, ошатне, територіальна громада дбає про свої інтереси, і тому тут люди мають роботу, а заробітна плата найбільша у Вінницькій області.

Про перспективи розвитку і проблемні питання міста Ладижина розмовляємо з його міським головою Валерієм Коломєйцевим.  

  Що ж приготували нам на Новорічні свята українські телеканали?

«Україна» традиційно покаже «Пісню року» і «Блакитний вогник», де співатимуть незамінні Алла Пугачова, Крістіна Орбакайте, Микола Басков, Діма Білан.

Протягом кількох місяців в ефірі телеканалу тривало шоу «Як дві краплі води». Українські артисти конкурували за звання кращого музичного пародиста. Його ім’я стане відоме в новорічну ніч. Тоді ж глядачі побачать грандіозний гала-концерт.

Шановні реформатори, зайдіть у найближчу районну лікарню чи сільський фельдшерсько-акушерський пункт і запитайте пересічного співвітчизника, який теж прийшов сюди за найдорожчим — рятувати здоров’я, чи відчув він хоч йоту позитив від багаторічних реформацій медицини? Навпаки. Це ви почуєте і від мене, такого ж пересічного пацієнта районної лікарні. Я теж неодноразово запитувала в себе як журналіст і як людина, не байдужа до того, що робиться в моїй країні, та ще й у сфері, яка стосується кожного. Тоді чому галас про реформу медичної галузі нуртує тільки в чиновницьких кабінетах?