Бадаєв Руслан Геннадійович, 1972 року народження, освіта вища, голова наглядової ради, ТОВ «Гадячсир», проживає в селі Нові Безрадичі Обухівського району Київської області, член Партії регіонів, самовисування, обраний в одномандатному виборчому окрузі № 94.
Даценко Леонід Миколайович, 1963 року народження, освіта вища, шеф-редактор, газета «Нова Молодь Черкащини», проживає в місті Черкасах, член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», суб’єкт висування – політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», обраний в одномандатному виборчому окрузі № 197.

Зовнішня реклама — це не лише додатковий дохід до місцевого бюджету, а й велика проблема для Києва. Часто вона агресивно впливає на середовище і зовсім не додає місту привабливості. Щоб переконатися в цьому, варто лише поглянути на зовнішній вигляд архітектурних пам’яток у центрі столиці, зокрема на Бессарабський ринок, обліплений лайтбоксами, брандмауерами та строкатими розтяжками. Хто і як намагається навести лад у цій галузі, ми і спробуємо з’ясувати. 
Спершу зазначимо, що, попри тотальну комерціалізацію сфери зовнішньої реклами, існує складний порядок її розміщення в Києві, регламентований законом «Про рекламу», рішенням Київради від 22 вересня 2011 року «Про затвердження Порядку розміщення реклами в Києві» та постановою Кабміну від 29 грудня 2003 року «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами». 

Цього року, наче в дзеркалі, відобразилися всі проблеми і виклики, накопичені в економіці за останні роки, які загострилися в умовах глобальної економічної кризи. Віктор Янукович звернувся до учасників передноворічного засідання Ради регіонів із невтішними, різкими та для декого навіть погрозливими словами. Гальмами року назвав він проблеми і недоліки у структурі роботи влади як центральної, так і місцевої. «Це був непростий рік, один із найважчих за всі роки незалежності. Тому хочу, щоб ми поговорили без зайвих компліментів», — сказав глава держави.  

Глава уряду Микола Азаров провів із представниками великих промислових підприємств Харківської, Запорізької, Сумської та Кіровоградської областей телеміст «Українська промисловість: реалії та перспективи». У заході також взяли участь віце-прем’єр-міністри Юрій Бойко та Олександр Вілкул.
Прем’єр-міністр зазначив, що подолання негативних тенденцій у промисловому виробництві, які спостерігалися впродовж 2013 року, не можливе без відродження й подальшої інтенсифікації співпраці з Росією та залучення додаткових кредитних коштів на прийнятних для України умовах. Для більшості підприємств, представники яких узяли участь у телемості, це об’єктивна необхідність, адже від 40% до 90% їхнього експорту орієнтовано на ринки країн СНД. Тож обмеження українського експорту з боку РФ зумовило від’ємне сальдо 7 мільярдів доларів у двосторонній торгівлі за 9 місяців року. Загалом упродовж цього року товарообіг з Росією впав на 20%, з країнами СНД  і ЄС — на 10%. 

Рік, що минає, розпочався для Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстр) зі скарг громадян на погане обслуговування у територіальних відділеннях структури. Зокрема, було чимало нарікань на черги та рівень надання консультацій. Але служба змогла не лише розв’язати ці проблеми, а й значно поліпшити умови надання реєстраційних   послуг. Про нинішній формат спілкування Укрдержреєстру з клієнтами та заплановані зміни у роботі служби наша розмова з її очільником Дмитром ВОРОНОЮ. 

Не запальним танцем і не величною піснею, а тривогою увірвався в хід розмови за «круглим столом», який днями зібрало Міністерство культури, голос генерального директора — художнього керівника Національного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г. Г. Верьовки Анатолія Авдієвського.

— Ми побували в 75 країнах, — сказав він, — маємо контракти за кордоном до 2016 року. А ось Україною гастролювати не маємо змоги. Попса їздить, а ми ні. Чому?

— Нам треба активніше працювати самим, — сказав міністр  Леонід Новохатько, — і об’єднувати  громадян на зміни у  психології: культура — не елемент ринку, а державотворчий інструмент. 

Про це повідомив під час підсумкової річної прес-конференції міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький. 

Добротні шуби чи дублянки не належать до товарів першої необхідності, їх купують не на рік чи два. Та нині, мабуть, важко знайти жінку (чоловіка також), яка б не мріяла про таку вдяганку. Адже вона і тепла, і, як кажуть, статусна. Але мрії мріями, а реальність досить сувора. Далеко не кожному по кишені викласти за покупку щонайменше 15–20 тисяч гривень (і це ще далеко не межа). Тож більшість модниць і модників роками заощаджують гроші, щоб нарешті ощасливити себе хутряною обновкою. Та чи завжди вона в радість? Як свідчить щоденна практика, ні. 

Виставку прикладного мистецтва збирали три роки, але твори  здебільшого позначені роком, що минає. Її мета — експансія арт-текстилю в сучасному мистецтві. У чотирьох залах представлено роботи понад 100 майстрів, які можна  подивитися до 13 січня, причому безкоштовно. 

Протягом усіх років незалежності ЗМІ зосереджували головну увагу на банкрутствах, зупинках фабрик і заводів, їх застарілому обладнанні тощо.  Цим самим у свідомість суспільства вбивали безальтернативну тезу —  українським виробникам на світових ринках нічого не світить. Безумовно,  проблеми,  в  тому числі через прагнення  нових власників підприємств витиснути з них максимум зиску, не вкладаючи коштів у їх реконструкцію, оновлення обладнання та  асортименту продукції, були і є. Але поза увагою мас-медіа чомусь залишалися виробництва, наукоємна продукція яких успішно завойовує ринки багатьох країн світу. Адже  навіть пересічний українець, якби знав, яку саме продукцію випускає, наприклад,   «Запоріжтрансформатор» (ZTR), міг би жартома парирувати твердження опонента про відсталість нашої країни: «Та ви без нас свої міста й оселі досі свічками і гасовими лампами освітлювали б».  Жарти жартами, але те, що продукція  запорізьких виробників трансформаторного обладнання  стала однією з головних складових  енергосистем багатьох країн світу, — стовідсоткові реалії.