Левченко Андрій Ілларіонович, народився 18 лютого 1971 року в місті Києві, громадянин України протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта професійно-технічна, начальник відділу збуту, ТОВ “Акорд”, керівник аналітичної служби, Громадська організація “Об’єднання Свобода”, безпартійний, проживає в місті Бровари Київської області, судимість відсутня, само висування.

У всьому світі трудові конфлікти здебільшого пов’я зані з внесенням змін до законів, укладанням колдоговору або скороченням виплат та пільг, а в Україні — з невиконанням законодавства про працю, що саме по собі нонсенс. У 1998 році, коли Національну службу посередництва і примирення створювали в нашій країні, Луганське відділення починало працювати як частина Східного, до якого входили ще й Донеччина та Дніпропетровщина. Однак у ті роки «на-гора» було видано таку кількість трудових спорів в області, під час яких висували майже сотню різноманітних вимог, що виявилося неможливим ефективно вирішувати їх за дворівневої управлінської вертикалі.  

Кореспондент «УК» з’ясував, скільки коштує запросити в гості казкового Діда на коні та чи готовий  він лізти з вітаннями у вікно до правоохоронців  

За даними Держказначейства України, оприлюдненими на Урядовому порталі, нині роблять усе можливе, аби малозахищені в соціальному плані громадяни вчасно й у повному обсязі отримували належні їм державні допомоги. Проте останнім часом чуємо, що виплати затримували, а люди опинялися у скрутному становищі, часто навіть на межі виживання.
Що робить Міністерство соціальної політики для розв’язання проблеми та недопущення її в майбутньому? Про це зокрема йшлося на розширеному відомчому засіданні комісії з питань заборгованості із заробітної плати (грошових виплат), пенсій, стипендій та інших виплат.

«Україна крок за кроком будує демократичну державу, головними засадами якої є верховенство права та дотримання прав і свобод людини. Сприяючи реальному утвердженню цих принципів, прокуратура на практиці має доводити свою спроможність поєднувати силу державної влади зі справедливістю», — заявив Президент Віктор Янукович під час урочистого зібрання з нагоди майбутнього Дня працівників прокуратури. 

Я  зустрілася з польським євродепутатом Павелом Залевським рівно тиждень тому у Страсбурзі, напередодні оголошення українського уряду про призупинення переговорів з приводу укладення Угоди про асоціацію. Я привезла для нього з Києва спецвипуск «УК», присвячений євроінтеграції, який мої колеги підготували наприкінці минулого місяця (31 жовтня). Павел Залевський,  поглянувши на газету, невесело посміхнувся: «Не впевнений, що це ще на часі». Ми спілкувалися з ним довго, і я ставила йому щоразу одне й те саме запитання, формулюючи його по-іншому, бо не могла повірити в те, що чую. Але суть відповіді була одна: асоціації не буде. 

Трудно вірить, писала Леся Українка, щоб погану одіж могла носить якась гарна ідея. Таке зауваження дуже актуальне для нашого часу, оскільки за демократії чимало засобів масової інформації захопилися свободою подачі матеріалів і пустилися при цьому стилістичних берегів. З ефіру можна почути такі «перли», що червоніють вуха не лише у філологів. Люди, які дбають про культуру мовлення, б’ють на сполох. Їх почули в Інституті української мови НАНУ, де провели круглий стіл «Українська мова в засобах масової комунікації сьогодні».

У вересні Україна прийняла від Словенії естафету проведення чемпіонату Європи з баскетболу. Наступна європейська першість відбудеться в нашій країні у 2015 році.

Про те, що отримала Словенія в результаті проведення турніру, а також про те, що робиться для зміцнення словенсько-українських відносин, — в інтерв’ю з Тимчасовим повіреним у справах  Посольства Словенії в Україні Наташею ПРАХ. 

Цього року в  нашій країні добре вродили яблука.  В Європі — також. Тому зацікавленість їхніх виробників в обсягах присутності на українському ринку, вочевидь, не зменшиться. Цікаво: а чи можуть наші яблука вільно конкурувати з європейськими? 

Ми вже не раз писали, що отоварюючись в інтернет-магазинах, потрібно бути дуже уважним, адже ймовірність того, що покупця ошукають, чимала. Торговці дуже вже полюбляють «прикрашати» свій товар, особливо той, який покупці не можуть побачити. Тож яким було здивування, коли кілька тижнів тому з’явилася інформація, що віртуальні торговці хочуть вводити чорні списки клієнтів. Виходить, є розумники, які обдурюють самих продавців. Наскільки законне таке бажання торговців й чим це загрожує покупцям, розбирався «Урядовий кур’єр».