На сьогодні шанси України на підписання Угоди про асоціацію дуже високі. Вона має велику підтримку, бо в Брюсселі дуже обурені тим, як Росія шантажує колишні радянські країни, тиснучи на них, щоби змусити приєднатися до Митного союзу. Росія спробувала вчинити так і з Україною, але Україна — набагато більша держава і здатна протистояти Москві. Гадаю, що український бізнес, який також є жаданою ціллю російських олігархів, допомагатиме урядові у протистоянні російському тискові й підтримуватиме національну економіку і суверенітет.  

На запитання «УК», чи виграє агросектор України від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, більшість експертів відповіли ствердно, зауваживши, що «більше виграє, ніж програє». Адже з її підписанням для більшого асортименту та обсягу вітчизняної сільгосппродукції будуть відкритті кордони на євроринок, а це 500–600 мільйонів платоспроможних споживачів. При цьому перший рік ми експортуватимемо більшість своєї продукції без мит, або за зниженими митами 0,5%. Наразі ще тривають переговори за деякими позиціями. Щоправда, доступ на цей ринок матимуть лише якісні та безпечні продукти, які відповідатимуть євростандартам.   

«Так» і «ні» не говорити — цього принципу дотримувалася влада України в зовнішній політиці майже два десятиліття. Оскільки ті, від кого залежав вектор руху держави, ніяк не могли визначитися з ним. Без перебільшення — це були роки втрачених можливостей. Адже країни колишнього соцтабору та республіки Прибалтики, які, позбавившись протекторату Москви, приєдналися до ЄС, встигли протягом цього часу значно випередити нашу країну за соціально-економічними показниками і передусім рівнем життя. Хоча після проголошення незалежності Україна мала кращі стартові позиції від багатьох з них. Тому нині, коли нарешті чітко визначено курс на євроінтеграцію, критики влади можуть говорити що завгодно, проте беззаперечним залишається головне: нарешті Україна одержала чіткий орієнтир. І розпочала рух до мети, досягнення якої дасть можливість бути їй європейською державою не лише географічно, а й відповідати високим соціально-економічним, правовим стандартам європейських країн. 

Підписання Україною Угоди про Зону вільної торгівлі з ЄС, можливі вигоди і втрати вітчизняної економіки від цього без перебільшення стали основною темою дискусій в нашій державі. Попри більшість прихильників євроінтеграції вистачає її противників, котрі висувають свої аргументи, спираючись при цьому на думки, які вже висловлювали неодноразово політики сусідньої країни. Однак навіть ті, хто прагматично оцінює полюси і мінуси приєднання України до ЗВТ з ЄС, впевнені, що певні труднощі в українських підприємств виникнуть. І щоб їх подолати, потрібна підтримка держави. Що саме мають робити державні інституції для підтримки вітчизняного бізнесу — про це наша розмова із завідувачем сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Олексієм МОЛДОВАНОМ.  

Спеціально для «Урядового кур’єра» практичні аспекти Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС прокоментував Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції, заступник глави делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, керівник робочої групи з питань створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом Валерій Пятницький.  

Нашу країну часто порівнюють із Францією. Адже площа та кількість населення у нас майже однакові. Багато хто вважає, що на цьому подібність і закінчується. А даремно. 
Безумовно, семиденний тур до Парижа чи гламурна поїздка в Канни залишить у вас шлейф яскравих, ні на що не схожих вражень, підсилених смаком чудового вина та французької кухні. І на заздрісні запитання друзів, як пройшла поїздка, ви ностальгійно зітхатимете зі словами: «Та що там скажеш, Париж!» Але для того, щоб збагнути, чим живуть пересічні французи і які вони у повсякденні, треба поторгуватися на місцевому базарчику, обговорити з господарем хлібного магазинчика останні політичні події, посидіти в черзі до зубного лікаря, застрягнути в ліфті, залити сусідів на різдвяний Cвятвечір, відвідувати шкільні батьківські збори і користуватися громадським транспортом. Пройшовши успішно усі ці етапи, власкор «УК» у Страсбурзі бере на себе сміливість стверджувати, що у ставленні до життя українці і французи дуже подібні.

Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Внести зміни до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 5-6, ст. 60; із змінами, внесеними законами України від 4 квітня 2013 року № 164-VII, № 176-VII і № 181-VII, від 21 травня 2013 року № 283-VII, від 2 липня 2013 року № 381-VII, від 4 липня 2013 року № 391-VII, № 392-VII, № 393-VII, № 394-VII, № 395-VII, № 396-VII, № 397-VII та від 8 жовтня 2013 року № 624-VII) згідно з додатком до цього Закону.
2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 

Вільна торгівля з Європою дасть можливість Україні кардинально модернізувати соціально-економічний вектор розвитку держави 

Минулої Покрови  день був погожий і теплий. А за народними прикметами, яка Покрова — така й зима. Тож, схоже, осінь буде затяжна, до Михайла (21 листопада) снігу не буде. Хоч листопад — зими рідний брат і замикає ворота осені, тепло поки що відступає повільно.

У листопаді старі люди здавна складали прогнози на наступні зиму, весну і літо у дні таких релігійних свят: Дмитра Солунського. Дідів день — поминання предків (8), Параскеви-П’ятниці. Параски (10), Кузьми і Дем’яна (14), архістратига  Михайла (21). 

Відповідно до частини другої статті 131 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити Порядок ведення обліку надзвичайних ситуацій, що додається.