Упродовж «прямої лінії» щодо проблем і перспектив розвитку дошкільної освіти телефон замовкав на лічені хвилини. Запитання наших читачів так чи інакше стосувалися тих коштів, які регулярно доводиться платити чи у благодійні фонди дитсадків, чи готівкою — на ремонти, купівлю меблів, встановлення нових вікон тощо. Додався ще один важливий момент: чи має право адміністрація садочка вимагати гроші за заняття з підготовки малечі до школи? На всі запитання в ході «прямої лінії» «УК» відповів голова Державної інспекції навчальних закладів Михайло Гончаренко.  

Головною метою робочої поїздки Президента Віктора Януковича у Донецьку область стала участь у роботі VI Міжнародного інвестиційного саміту «Стабільний розвиток: енергоефективність, ресурсозбереження, екобезпека». У роботі цього масштабного заходу (проходить у виставковому центрі «Експодонбас» в обласному центрі) беруть участь 800 представників із 20 країн.
Свій виступ на пленарному засіданні глава держави розпочав словами: «Донецька область успішно впроваджує реформи в різних галузях економіки. Я приїхав, щоб привітати сьогодні Донбас і сказати, що ви на правильному шляху, послідовно йдете в авангарді реформ в Україні, і цей потужний регіон зараз показує всій країні, як треба йти і куди треба йти».

Для того, щоб перейти з суто політичної площини в економічну і ділову,  знадобилося лише зібратися на чергове засідання міжурядового українсько-російського комітету з економічного співробітництва та бізнес-форуму «Україна і Росія: економічний розвиток крізь призму інвестиційної політики». Цього разу — в російській Калузі. Перше відкриття наші урядовці зробили досить швидко: виявляється, сусідня з Московською область уже давно на крок попереду нас у кооперації з Євросоюзом.
За кілька років Калузька земля стала еталоном інвестиційної політики розвитку. Обсяги промислового виробництва там зросли вдвічі. Практично з нуля були створені абсолютно нові високотехнологічні галузі промисловості: автомобілебудівна і фармацевтична. Нині там виробляють автомобілі «Фольксваген», «Сітроен», «Пежо», «Міцубісі» (хай і для російського ринку, та хто нам заважає робити те саме для себе?), побутову електроніку «Самсунг» і навіть ліки для Європейського Союзу. І саме там урядовці, глави кількох обладміністрацій, представники українського бізнесу та експерти мали можливість поспілкуватися з топ-менеджерами світових компаній, вивчити успішну інвестиційну модель.

Депозитарна реформа відбулася. Зокрема Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (комісія, НКЦПФР) станом на 16 жовтня видала 298 ліцензій на здійснення діяльності депозитарним  установам. А 15 жовтня анульовано  ліцензії 351 зберігачеві цінних паперів і 116 реєстраторам, 4 ліцензії на ведення власного реєстру. Про це на прес-конференції у НКЦПФР повідомив голова комісії Дмитро Тевелєв.
12 жовтня набув чинності закон «Про депозитарну систему України» (далі — закон). У зв’язку з цим припинено паперовий документообіг цінних паперів (ЦП) і ліквідовано інститут реєстраторів, які обслуговували  документарні випуски. Зберігачі цінних паперів (обслуговують бездокументарні випуски ЦП), які  пройшли процедуру переліцензування, тепер називаються депозитарними установами. Нині замість двох конкурентів-депозитаріїв цінних паперів на базі Національного депозитарію цінних паперів (НДУ) створено Центральний депозитарій (ЦД).

Незабаром Україна відзначатиме ювілеї важливих історичних дат, зокрема 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка та 70-річчя визволення нашої держави від німецько-фашистських загарбників. Головне завдання, яке ставлять перед нами Президент України Віктор Янукович та уряд, — наголосив міністр культури Леонід Новохатько, відкриваючи в Каневі виїзну колегію галузевого міністерства, — присвятити цим подіям весь наступний рік. У зв’язку з цим міністерство планує залучити до формування річного плану роботи ініціативи громадських організацій, фондів, провідних ЗМІ, незалежних культурологів.   

Частина областей України вже у першому кварталі 2013 року повністю вичерпала річний ліміт закладених у місцеві бюджети компенсацій на перевезення пільговиків залізничним транспортом. Приміром, у бюджеті  Луганської області на рік заплановано 993,2 тисячі гривень, а за перші три місяці надано послуг з перевезення пільговиків на 1,4 мільйона, у   Вінницькій   — 5,7 тисячі, послуг отримано  на 397,4 тисячі гривень.
Та чи не найгірша ситуація в Києві, де спершу зовсім не передбачили  компенсацію за пільгові перевезення на 2013 рік. Натомість у першому кварталі пільг використали на 8,4 мільйона гривень. Загалом у першому кварталі 2013 року залізницями України надано таких послуг на суму 84,3 мільйона гривень, тоді як на весь нинішній рік для компенсацій за пільгові перевезення у місцевих бюджетах закладено лише трохи більше 150 мільйонів. Картина вимальовується зовсім сумна, якщо врахувати, що за перший квартал перевізнику компенсовано лише 35,8 мільйона, що становить 42,5% від сум наданих послуг.

Тижні енергоефективності, що проходять в Україні на початку жовтня, вже стали традиційними. Відбуваються вони й на Сумщині. Хіба що з єдиною різницею: такі семиденки фактично не закінчуються і тривають цілий рік. Принаймні останні роки, відколи в області розробили і прийняли комплексну програму з виробництва і застосування місцевих альтернативних видів палива на основі біомаси.
Як зазначає голова Сумської ОДА Юрій Чмирь, так область крок за кроком наближається до наміченого. Невпинно зменшуючи частку блакитного палива, вдається ставити на службу інші джерела енергетики, які раніше залишалися в пасивному резерві.

 Будь-який попутник, разом з яким ви рушите на південь Луганщини, заговорить про воду. Так було й зі мною. У рейсовому автобусі розговорилася із сусідкою. За вікном періщив дощ. «З неба ллє, шахтна вода підтоплює, тільки в крані посуха, — невесело жартувала пані. — А особливо важко взимку: напору немає зовсім, тож біля колонок черги шикуються, ніби в кіно про блокадний Ленінград».
Луганщина — один із найбільш маловодних регіонів. Відповідну систему водопостачання свого часу в Донбасі створювали насамперед для потреб промисловості, й держава її дотувала. Та в кінці минулого століття, коли споживання води підприємствами зменшилося в кілька разів, стало складно підтримувати нормальний стан водогону. Це призвело до чи не повного колапсу системи. Від безводдя потерпають Свердловськ та Антрацит, Красний Луч і Ровеньки, Стаханов і Кіровськ. 

Нинішній суднобудівний завод імені 61 комунара на рік старший за місто, в якому розташований. Тож його вплив на історію та подальшу долю міста суднобудівників важко переоцінити. За однією з версій навіть свою назву Миколаїв отримав на честь першого військового корабля, побудованого на стапелях тодішнього Адміралтейства, — «Святий Миколай». Сьогодні завод ще намагається втриматися на плаву, а про минулі успіхи нагадує його славна історія. 
Місцевість, де розташований Миколаїв, тривалий час перебувала під владою турків. Війни за цю територію не вщухали. Результатом російсько-турецької війни 1768—1774 рр. був Кючук-Кайнарджийський мирний договір, за яким до Російської імперії відійшли території Південної України та Південного Бугу, фортеці Кінбурн, Керч, Єнікале. На той час це забезпечувало Росії право вільного мореплавства на Чорному морі та вихід через чорноморські протоки. Потребу закріпити свої завоювання міг задовольнити тільки сильний військовий флот.  

Режисер Михайло Резнікович відчув актуальність дебютної п’єси Івана Тургенєва «Нахлібник», написаної 1848 року. Як відомо, всі три п’єси письменника царська цензура заборонила. Його твори були лакмусом щодо європейської налаштованості громадянина Російської імперії.
«Нахлібника» обрав для бенефісу великий Михайло Щепкін, але вийти на сцену в ролі Кузовкіна йому дозволили лише в 1862 році, коли скасували кріпацтво. До якого викривлення свідомості та стосунків воно призводило, Тургенєв відчув у своїй сім’ї. Його мати пройшла через роки принижень і, коли отримала великий спадок, сама стала зразковим деспотом щодо кріпаків і рідних.