-
Чи стали мистецькі заходи «ГогольFest» подіями в культурному житті столиці?
Передовсім про насичену театральну програму. В ній виокремлювалась «Перукарка» — популярна російська п’єса, яку поставив іменитий московський режисер Віктор Рижаков. Він оформив задник газетами, що підкреслило публіцистичність чорної комедії, а на куліси вивів проекції титрів. Це, звісно, відволікало увагу від майстерної гри акторів. Високий темпоритм і пластичність акторів збагачувала літературність спектаклю, музичне оформлення зі шлягером Грейс Джонс посилювало враження. Та навіть домінантна виразна режисура не привабила співчуття до героїні, яка чекає з тюрми рецидивіста, що забив до смерті першу дружину. Перукарка народила від нього сина, а він знову потрапив за грати, бо намагався і її спалити задля продажу квартири. Вона врятувалася завдяки відданому пожежникові. Та їй подавай жагучого в’язня. Незбагненна жіноча душа.
-
Художник Микола ЯРОВИЙ: «Картини і бджоли — два крила мого творчого життя»
Сім’ю Ярових, незважаючи на доволі поширене в місті прізвище, добре знають сумчани. По суті, жоден захід, пов’язаний з родинними цінностями, не обходиться без них. Фестивалі, конкурси, творчі турніри тощо завжди раді приймати представників цієї неординарної династії. Ще б пак! Усі п’ятеро — двоє Ярових-старших, двоє синів і невістка — члени Національної спілки художників України, мають у своєму активі персональні виставки, учасники багатьох престижних міжнародних і всеукраїнських заходів. Залюбки відгукуються на запрошення зустрітися чи то у студентській, чи то у шкільній аудиторії — їм є про що розповісти. Про мистецькі та інші вподобання сім’ї кореспондентові «УК» розповідає глава родини Микола Яровий.
-
Ганна ЄРМІЛОВА: «Новий Порядок істотно підвищить роль органів Держфінінспекції»
Мабуть, ні для кого не секрет, що держзакупівлі тривалий час були, як мовиться, справжнім клондайком для не чистих на руку чиновників та різних посередників. За висновками експертів, унаслідок різних маніпуляцій та зловживань, завищення цін під час закупівель товарів і послуг державний бюджет щорічно втрачав мільярди гривень. Неодноразові спроби навести лад у сфері держзакупівель мали тимчасовий ефект, оскільки контрольно-ревізійним органам явно бракувало важелів впливу на ситуацію. І ось 17 вересня цього року набрав чинності новий Порядок проведення перевірок держзакупівель (далі — Порядок. — Ред.) Держфінінспекцією. Про новації та очікувані практичні результати від його дії ми вирішили з’ясувати під час спілкування з Ганною Єрміловою — начальником Управління моніторингу ризикових операцій та державних закупівель Державної фінансової інспекції України.
-
На цьому тижні в усьому світі відзначається День шкільного молока
Програма «Шкільне молоко», що передбачає регулярне забезпечення молоком учнів молодших класів, діє у 80 країнах світу. У її рамках 148 мільйонів дітей щороку випивають понад мільярд літрів молока. Основні завдання програми — формування у школярів розуміння важливості здорового харчування і зміцнення їхнього здоров’я, залучення дітей до активного способу життя і виховання дбайливого ставлення до довкілля.
Ідея розподіляти молоко в школах виникла у Великобританії ще у 20-х роках минулого століття в період економічної депресії. Цей напій запропонували як унікальний продукт, що частково заміняє сніданок, якого в той час не було в багатьох дітей. Усім учням початкових класів щодня належало вживати третину пінти (приблизно 200 мл) молока. -
Юрій Черниш: «Українські школярі вміють цінувати справжнє кіномистецтво»
На початку жовтня у столичних кінотеатрах «Київ» та «Кінопанорама» розпочне свою роботу Шостий міжнародний кінофестиваль кіно для дітей та юнацтва «Крила», що триватиме протягом року та складатиметься з кількох етапів. Саме в жовтні відбудеться його перший етап, означений організаторами як «Дні кіно Нідерландів». Про ці та інші події розповідає голова оргкомітету фестивалю Юрій Черниш.
-
Омріяне житло з… вулканічного скла
Ви хочете звести майже казковий будинок за три дні? Скажете, що жартую. Ні, цілком серйозно. А ще ваш швидкобуд, зведений підрозділом ПАТ «Броварський завод будівельних конструкцій», буде екологічно чистим, енергозберігаючим і дешевшим, ніж у сусідів. Який секрет знають виробничники?
-
Реєстрація платником ПДВ здійснюється протягом 5 днів
Реєстрація платником ПДВ здійснюється за добровільним рішенням або за обов’язковою реєстрацією. В обох випадках платник повинен подати реєстраційну заяву за формою №1-ПДВ. Таку заяву подають до органу Міндоходів за місцезнаходженням платника. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації платником ПДВ орган Міндоходів на п’ятий робочий день видає Свідоцтво платника ПДВ. Свідоцтво видають фізичній особі — підприємцю або безпосередньо керівнику юридичної особи або представнику таких суб’єктів господарювання.
-
Строки сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності
Юридичні особи та фізичні особи підприємці, які провадять торговельну діяльність у пунктах продажутоварів, надають платні побутові послуги, здійснюють торгівлю валютними цінностями у пунктах обмінуіноземної валюти та діяльність у сфері розваг, зобов’язані сплачувати збір за провадження деяких видівпідприємницької діяльності. -
Стрічка харківських документалістів «У серпні 1943-го» розставляє крапки над «і» й викликає запитаня
Уже сама назва доробку Ігоря Піддубного за сценарієм автора книжки «Харків. Звільнений назавжди» Андрія Парамонова мимохіть налаштовує на проведення паралелі з фільмом Михайла Пташука за романом Володимира Богомолова «Момент истины (В августе 44-го)». Чи свідомо вибрана схожа назва харківськими документалістами, чи це простий збіг, судити важко. Напевно можна сказати лише те, що як художнє полотно великого екрана отримало неоднозначні оцінки глядачів, учасників екранізованих подій, так і фільм харків’ян, за умови його перегляду численною теле- та інтернетаудиторіями, безперечно, викличе вкрай протилежні судження та оцінки. Власне, вже в цьому і є його плюс. Чи буде він єдиним, можна стверджувати, лише переглянувши півторагодинну зафільмовану розповідь авторів про визволення Харкова від гітлерівців у серпні 1943-го…
-
Хліба вдосталь, а прибутку немає
Одна половина села плаче, а інша сміється. Ці слова з відомої пісні пригадуються, коли з телерадіоефіру лунають бадьорі звіти про експорт зерна. Рекорд! Уперше! На цьому не зупинимося! Посадовці тішаться. Мовляв, дивіться, як працюємо. Потирають руки від задоволення посередники: не сіяли і не збирали — прибуток у кишені. Хлібороби в розпачі: хліба виростили більше, а прибутку немає. Одне слово, торгуємо так, що здачі давати нічим.
Про що це говорить? У радіоінтерв’ю відповідь дав аграрний міністр, який констатував, що в погоні за експортом зерна Україна втрачає село. Чому? Аграрна економіка розбалансована. Зернові і соняшник стали пріоритетом. Посіяли, зібрали, вивезли. Село і люди в ньому при такому підході зайві. Виходить, працюємо на опустошення. Виснажується земля. Втікає за кордон і вимирає нація.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ