Навіть люди, далекі від премудростей юриспруденції, добре знають, що існує таке поняття, як презумпція невинуватості. Це по-перше. По-друге, що не менш важливо, правоохоронні органи та суди у діяльності повинні керуватися виключно Конституцією України та відповідними законами. Вони, до речі, зобов’язують усіх, хто розслідує справи, підтримує обвинувачення, виносить у них вердикти, всебічно, повно та об’єктивно досліджувати всі обставини й оцінювати докази в сукупності.

Нещодавно Суми облетіла жахлива звістка: на одній із зупинок громадського транспорту на вулиці Харківській 69-річна жінка випала з маршрутки на дорогу, вдарилася головою об асфальт і за добу, не опритомнівши, померла в лікарні. Через кілька днів на тій вулиці трапився такий самий випадок, але вже, на щастя, без летального фіналу. Також немолода жінка випала з маршрутки через відчинені двері, зазнала забоїв і змушена тривалий час лікуватися. За обома фактами порушено кримінальні провадження, слідство триває і сподіваємося, що винних покарають.

Хай Різдво з тим завітає,
Чого серце забажає.
Хай несе у кожну хату
Щастя, радості багато,
Хай смачна кутя Вам вдасться,
Хай в сім’ї панує щастя.
Щоб весела коляда
В хату радість принесла.
Христос рождається!

Бюджетний 2019 рік був сповнений викликів. Перші пів року проходили на тлі політичної невизначеності, пов’язаної з проведенням подвійних виборів, змін цінової кон’юнктури на міжнародних ринках та нових макроекономічних трендів в Україні, зокрема посиленням гривні внаслідок певних чинників.

Уже 28-й рік поспіль вихованці й педагоги Тернопільського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді організували виставку атрибутів та оберегів новорічно-різдвяного циклу народних святкувань. Експозицію цьогоріч назвали «Українське Різдво» й відкрили її в обласному центрі в Українському домі «Перемога». 123 композиції становлять три тематичні розділи виставки.

Святкування Різдва українськими шістдесятниками у радянських концтаборах було символом нескореності політв’язнів радянській системі. І хоч, за спогадами поета, філософа, публіциста, громадського діяча Євгена Сверстюка, за плечима якого було сім років таборів і п’ять — заслання, не всі політв’язні були глибоко побожними. Тож відзначення Великодня і Різдва кожен з них розцінював як вияв протесту проти тоталітарної системи. Цим датам, до яких у таборах готувалися чи не цілий рік, надавали надзвичайного значення.

Те, що закарпатці першими проторували стежки на закордонні заробітки, достеменно відомо. Тим, що друзів, з якими не бачився десятиліттями, можна запросто зустріти в супермаркеті у Празі, Братиславі чи Будапешті («а я тут уже давно працюю!»), не здивуєш тут нікого. Бо ж місцеві люди рухливі й працюють там, де добре платять.

Із самобутньою творчістю члена Національної спілки художників України полтавки Юлії МОХІРЄВОЇ я познайомився наприкінці минулого року на Міжнародній художній виставці, яка відбулася у Полтавській галереї мистецтв у межах святкування 250-річчя Івана Котляревського. Озираючись у величезній виставковій залі у пошуках ілюстрації, звернув увагу на яскраву картину, в якій переважали червоні жар-кольори, — «Покрова». Вона нагадувала ікону, на якій на всьому полі пломеніли сонця-яблука.

Сонце рухалося до нічного схову за горизонтом дуже повільно. Ось воно зупинилося над довжелезними колгоспними скиртами соломи, що зимують на тому боці річки. Навіщо? Хіба давно не бачило їх? Учора, позавчора і щодня пленталося цією самою дорогою, але тоді не робило зупинок. А тепер завмерло і довго роздивляється на снігові шапки на скиртах, немов уперше їх побачило. Далі, здогадуюся, надвечірнє сонце дорогою до обрію затримається біля тракторної бригади, яка по дорозі.

Президент України

звільнив:

призначив: