Останнім часом у вітчизняних ЗМІ можна побачити інформацію, в якій розповідають про рейдерські атаки на бізнес і нерухомість. Люди скаржаться: захистити себе вкрай важко. Та коли фахівці починають з’ясовувати, що до чого, виявляється, що чимало постраждалих самі винні у своїх проблемах. А все тому, що підписуючи папери, довіряють словам контрагентів: мовляв, він же мій друг і товариш, то як же йому не довіряти? Звісно, є й групи рейдерів, які справді заробляють чималі кошти на віджимі бізнесу і нерухомості. Що робити, якщо потрапив у неприємну ситуацію, дослідив «Урядовий кур’єр». 

На початку липня цього року інженер-конструктор КВ-2 ДП «АНТОНОВ» Андрій Яценко став чемпіоном України в класі кордових пілотажних моделей, а також посів перше місце в цьому ж класі в рамках етапу Кубку світу з авіамодельного спорту, який відбувся в кінці червня у місті Пуатьє (Франція). У цьому класі брали участь 20 спортсменів з різних країн світу, в основному з Франції, Бельгії, Китаю. Ця перемога – не перша в житті спортсмена. Щороку Андрій бере участь у змаганнях міжнародного та всеукраїнського рівня. Авіамодельним спортом займається з шести років. На станцію «Юних техніків» його привів старший брат Юрій, з яким він тепер інколи ноді їздить на змагання, хоча живуть у різних містах (брат у Харькові). Батько – слюсар Південного гірничо-збагачувального комбінату (ПГОК, Кривий Ріг) дав синам перші уроки майстрування.  

Розмови про те, що газети нібито вже віджили своє, чую не вперше. Мовляв, інтернет, телебачення, мобільний зв’язок уже поклали газети в архів. Так, нам пощастило жити в час небувалого науково-технічного прогресу, у столітті інформації. Ми оточені нею, коли читаємо книжки й газети, слухаємо радіо, дивимося телевізор, спілкуємося між собою. Колись завдяки технічному прогресові виникли нові засоби спілкування, а разом з ними — і нові цінності. Першим проривом у цьому напрямі стала книжка, пізніше — періодичні друковані видання, потім — телеграф, радіо, телебачення і нарешті інтернет. 

Уже кілька років не вщухають дискусії й не припиняються реальні дії з приводу часткового затоплення національного парку «Бузький Гард». Не вперше звертається до цієї теми й наша газета («УК» №131 від 15.07.2016 р. і №153 від 16.08.2016 р.). Плани підняття рівня Олександрівського водосховища і затоплення унікальної місцевості виникли згідно з проектом завершення будівництва Ташлицької ГАЕС, складової Южно-Українського енергокомплексу. 

XXIII літні Дефлімпійські ігри завершилися для національної збірної команди України на позитивній ноті. Тільки уявіть: за два тижні (з 18 по 30 липня) перебування у турецькому місті Самсун 219 вітчизняним атлетам вдалося вибороти майже сотню нагород. Їхній послужний список вражає як ніколи: 21 «золото», 42 «срібла», 36 бронзових медалей. У загальнокомандному заліку це друге місце. Для України це найфеєричніша перемога за всю історію Дефлімпіад. У 2013-му в Софії (Болгарія) наша збірна посіла так само друге загальнокомандне, однак з арсеналом 88 нагород. 

Навесні цього року під час робочої поїздки на Олевщину керівники Житомирської області з подивом дізналися від місцевих жителів, що десятки тисяч гектарів земель з покладами бурштину надано у користування маловідомим фірмам для «геологічного вивчення і дослідно-промислового видобутку». За розслідування резонансної справи взялась обласна прокуратура, а розгляд заявленого нею в інтересах держави судового позову проілюстрував методи, за допомогою яких Державна служба геології та надр України здійснила незаконну, як уже визнав суд першої інстанції, оборудку. 

Волонтерку Марію Бредихіну з Попасної влітку нагороджено почесним званням «Заслужений працівник охорони здоров’я України». Тільки за період 2014—2015 років вона під обстрілами роздала людям 6644 продовольчих набори. Гуманітарну допомогу доводилося перевантажувати у Врубівці. До обстрілюваного з усіх боків міста міжнародні благодійники їхати не наважувалися. Та жінку в жилетці з червоним хрестом знали на всіх блокпостах й беззаперечно пропускали. Вона везла допомогу туди, де її потребували найбільше. 

Гарне село Богуславець у будь-яку пору. Але в зеніті літа воно особливе. У полі видзвонюють стиглим колосом пшениці, шляхом гуркочуть автомобілі, звозячи на тік золоте зерно, в садах рум’яняться запашні яблука, розкішні жоржини заглядають у вікна, радіючи літу. Попри високу напругу жнив, пора збирання врожаю — це завжди радість. Приміром, хлібороб із діда-прадіда Василь Верещака, зібравши пшеницю, вже готує ґрунт під озимину. Є чому радіти Василеві Васильовичу: хоч і не сприяла погода високим здобуткам, але таки чимало збіжжя зібрали. І буревій, на щастя, не завдав дуже великих збитків, тільки подекуди порозкривав дахи, потрощив кукурудзу і попсував городину. Дати лад вирощеному — ось нині найголовніша турбота і механізаторів, і керівників та спеціалістів СТОВ «Прогрес». 

За інших життєвих обставин ми могли б його спостерігати серед народних депутатів у залі Верховної Ради чи на чолі якоїсь із численних партій. Адже крім харизми, він мав освіту юриста, а фах правника чи не найчастіше за інші професії відкриває шлях в активне політичне життя. Однак більшість співвітчизників, напевне, і не знають про юридичний диплом цього відомого українця і запам’ятали його в іншій іпостасі — мистецькій. Бо обрав він для себе саме шлях творчості. І він не помилився, й нам усім пощастило. 

У червні цього року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект, згідно з яким українська медицина має змінюватися на краще. Це проект закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Головний акцент змін – відмовитися від адміністративного керування фінансування медицини і перейти на зручну модель фінансування – гроші за пацієнтом. Цю норму визнано усім світом.