росія залишає за собою смертоносний слід — міни, інші вибухонебезпечні предмети. І ця зброя активна ще довго після війни. Не розрізняє, де військовий, де дитина. Ворог умисне мінує українські міста й села, ліси та поля, щоб завдати втрат. Не лише військовим, а й тисячам мирних людей.
Нині в Україні потенційно забруднено вибухонебезпечними предметами приблизно 174 тисячі квадратних кілометрів. 

 У Міжнародному суді ООН проходили слухання попередніх заперечень, висунутих рф у справі щодо звинувачень у геноциді за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Слухання проходили у два раунди. Під час виступів представники рф замість наведення аргументів та обґрунтування своєї позиції фактично використали трибуну міжнародного суду, щоб повторити тези роспропаганди. 

 Нацбанк застосовує чималі штрафи, відбирає ліцензії та вживає інші заходи впливу на компанії небанківського фінансового ринку. Днями він оштрафував понад десяток фірм, які надають мікрокредити, чи, як їх у народі влучно називають, гроші до зарплати. Чимало із цих компаній порушують права споживачів.

«Урядовий кур’єр» всебічно  проаналізував ситуацію, яка склалася останнім часом  на небанківському фінансовому ринку.

 Трагічна історія Бабиного Яру — місця масових розстрілів цивільного населення і військовополонених — пов’язана з нацистською окупацією міста Києва в роки Другої світової війни. Перші масові вбивства відбулися 29 і 30 вересня 1941 року, коли було розстріляно майже 34 тисячі євреїв. Упродовж двох років жертвами нацистських окупантів у Бабиному Яру стали майже 100 тисяч цивільних громадян єврейської, ромської, української та інших національностей, червоноармійців, діячів націоналістичного і радянського підпілля, в’язнів Сирецького концтабору, священнослужителів, пацієнтів психіатричної лікарні імені І. Павлова та інших.

 Енергетична галузь — основа української економіки. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, виступаючи на форумі «Майбутнє української енергетики», повідомляє департамент комунікацій Секретаріату КМУ. Учасники заходу обговорили ключові виклики та стратегічні перспективи енергетичної галузі в Україні. Глава уряду означив шість чинників, які забезпечують її стабільність.

 У липні цього року задля прискорення трансформації України уряд створив міжвідомчу робочу групу з підготовки плану заходів для реалізації програми Євросоюзу Ukraine Facility — запропонованої Єврокомісією чотирирічної програми на 50 мільярдів євро, яка покликана допомогти фінансувати дефіцит бюджету України та реалізовувати програму європейських реформ.

 Закарпатська область тилова, і на неї лягають особливі обов’язки у країні, яка воює. Чим живе цей край і що робить влада для допомоги фронту? Про це, кореспондент «Урядового кур’єра» розмовляє з начальником Закарпатської обласної військової адміністрації Віктором МИКИТОЮ.

 На тлі спричинених війною економічних негараздів в аграрному секторі країни ПАФ «Україна» в Миргородському районі, образно кажучи, на мапі Полтавщини як світла пляма. У департаменті агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації кажуть, що господарство успішно працює тому, що його очолює людина з багатющим досвідом роботи в сільському господарстві (65 років трудового стажу) Герой України Іван Балюк. Він підібрав дружну команду професіоналів, які душею вболівають за результати праці. Саме ці спеціалісти й не дали агрофірмі втратити високі позиції, що тримаються впродовж десятиріч.

 Тернопільський академічний драматичний театр імені Тараса Шевченка розпочав 93-й сезон. І за доброю традицією, відкрив завісу прем’єрною роботою. Цього разу шевченківці запропонували глядачам містерію «Ісус — Син Бога живого» за Євангеліями від Матвія, Марка, Луки та Івана у викладі й осмисленні драматурга Василя Босовича. Режисер-постановник вистави — народний артист України, лавреат Шевченківської премії Федір Стригун. 

 Торік у червні Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі та сім рекомендацій Європейської комісії щодо реформ, які треба реалізувати для наступного кроку на шляху вступу до ЄС. А вчора на черговому засіданні уряду було схвалено Державну цільову національно-культурну програму «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року, мета якої — створення умов для реалізації прав і можливостей національних меншин та корінних народів. Коментуючи це рішення, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що після затвердження такої програми можна говорити, що на урядовому рівні повністю завершено виконання семи рекомендацій Єврокомісії.