«Як приємно дивує Вільнюс! Купуємо на зупинці у кіоску воду. На вітрині півлітрова пляшечка — 55 центів. Водночас продавчиня просить 65. На наш здивований подив відповідає: 10 центів депозит. Цю пляшку ви потім можете здати», — приблизно такими словами розпочиналася моя розмова з приятелькою опісля її повернення з відпустки. Виявляється, там щодня в звичайнісіньких магазинах усі охочі і, що не менш важливо, успішні та пристойні (судячи з вбрання), приходять із сумками й обережно запихають в автомат — зовні як кавовий — пластикові й скляні пляшки, бляшанки. Про те, що процес переробки розпочався вдало, засвідчують гучні звуки — автомат швидко згинає «весь непотріб», а скло в автоматичному режимі спрямовує до іншого відсіку. 

Перетин лінії розмежування залишається дуже важким випробуванням для жителів Донбасу, які з різних причин вирушають у цю непросту поїздку. І смугасті шлагбауми, довжелезні автомобільні черги біля КПВВ, іноді аж занадто прискіпливі перевіряльники та сварливі й роздратовані подорожні нарешті залишаються позаду. Змучені люди полегшено зітхають: «Пронесло!» Причому в цей момент ті, хто подорожують із тимчасово окупованих територій до України, навіть не підозрюють, що для них певні труднощі лише розпочинаються. Це стосується людей похилого віку, які невдовзі навіть зазнають неабиякого психологічного удару. Адже побачене ними на власні очі в Україні разюче відрізняється від того, у чому їх переконують ось вже майже три роки. І тому сказати, що вони почуваються обдуреними, — це нічого не сказати. 

Великим досягненням останніх тижнів можна вважати довгоочікуване отримання чергового траншу від МВФ. Так, Україна має від цієї поважної фінансової установи 1 мільярд доларів.

Що дасть така допомога нашій державі? Чи буде втримано національну валюту? Чи були якісь вимоги МВФ до нашої країни і чи ставить вона їх надалі для отримання чергових траншів? Деякі ЗМІ розповсюдили інформацію про начебто дуже серйозні вимоги МВФ до нашої держави, які вона має виконувати. 

Небагатьом педагогам доводиться бувати в приміщенні Адміністрації Президента й особисто зустрічатися із главою держави. Напередодні свого професійного свята — Дня працівника освіти — цими обраними стали переможці всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2016».

Усі вони — вчитель історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області Олена Бурлака, вчителька математики середньої загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів №4 міста Гайсин Вінницької області Ольга Костенко, вчителька англійської мови Берегівської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням англійської мови Закарпатської області Віолетта Македон і викладач предмета «Захист Вітчизни» Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Юрій Попович — отримали з рук Петра Порошенка відзнаки про присвоєння їм почесного звання «Заслужений вчитель України». Глава держави відзначив важливість проведення конкурсів професійної майстерності працівників освіти. 

Власного кореспондента цього державного агентства в Парижі Романа Сущенка, який прибув 30 вересня до Москви з приватною метою, затримали російські спецслужби, а 1 жовтня Лефортовський суд заарештував його на два місяці, звинувативши у шпигунстві. Підставою для цього стала заява ФСБ. «Федеральна служба безпеки РФ у Москві під час проведення шпигунської акції затримала кадрового співробітника Головного управління розвідки Міноборони України полковника Сущенка Романа Володимировича», — йшлося у заяві ФСБ, розповсюдженій РИА-Новости. За даними відомства, громадянин України «цілеспрямовано збирав інформацію, що становить державну таємницю і стосується діяльності Збройних сил і військ Нацгвардії Росії, просочування якої за кордон могло завдати шкоди обороноздатності держави». 

На Волині до зростання інфекцій, які вже багато років не реєстрували, призвів низький рівень профілактичних заходів із дератизації, дезінсекції, дезінфекції. Навіть рекомендаціями, коли загрози набувають критичних форм і призводять до смертей, деякі представники влади на місцях нехтують, — наголосила виконувач обов’язків директора ДУ «Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України» Наталія Янко на апаратній нараді в облдержадміністрації, розповідаючи про небезпеки санітарно-епідемічної ситуації у краї.

За словами фахівця, один із таких тривожних дзвіночків — те, що за п’ять останніх років в області зафіксували 29 випадків лептоспірозу. Це небезпечне інфекційне захворювання, джерелом якого є миловидні гризуни і яке перебігає з гарячкою, загальною інтоксикацією, ураженням капілярів, нирок, печінки, серцево-судинної, нервової систем. 

Фахівці аналітичної компанії Euromonitor International (США)  стверджують, що у зв’язку зі зростанням у світі популярності здорового харчування споживання  лише безалкогольних напоїв зберігає позитивні темпи зростання: до 2020 року, наприклад, майже на 14,5 мільярда доларів зросте виробництво готових до вживання чаїв. Окрім того, населення багатьох держав, дбаючи про своє здоров’я, вже віддає перевагу споживанню бутильованої води. За даними компанії Transparency Market Research (США), до 2020 року випуск її становитиме близько 465,12 мільярда літрів, у грошовому вимірі —  279,65 мільярда доларів.

Все це робить доволі привабливим для інвестицій ринок напоїв  у системі здорового харчування. Зокрема й у нашій країні, яка прагне  посісти на ньому достойне місце. 

Учора національна збірна  України з футболу  провела  відкрите тренування для вболівальників на столичному НСК «Олімпійський». Серед  25 гравців, викликаних на збір  наставником синьо-жовтих Андрієм Шевченком — два дебютанти: 18-річний півзахисник «Динамо» Віктор Циганков та 24-річний воротар «Зорі» Олексій Шевченко, який замінив свого травмованого однофамільця Микиту. Найбільше представництво на  нинішньому зборі в неофіційному клубному заліку веде донецький «Шахтар», 8 гравців якого отримали виклик до національної команди. Також у збірній п’ятеро динамівців, троє гравців луганської «Зорі», двоє дніпрян та семеро футболістів, які представляють іноземні чемпіонати. 

Пам’ятаєте анекдот про бабусю, яка довго жила біля стадіону? І на запитання, чи це правда, зазвичай відповідала: «Так, так, так-так-так, так-так-так-так, так-так!». У різних варіаціях цього твору усної народної творчості нещасна старенька могла також мешкати біля вокзалу, іподрому або злітної смуги. У будь-якому разі особисто мені зовсім не смішно, коли про таке чую. Хоч, повірте, із почуттям гумору в мене все гаразд. Просто на власні вуха відчуваю майже щодня, як воно — жити в такому місці. Адже у мене в сусідах — дитяча музична школа. Тож можемо ще посперечатися з літньою дамою, кому з нас «пощастило» більше. 

Традиційно із наближенням опалювального сезону в багатьох українців виникають запитання щодо оплати вартості житлово-комунальних послуг. Починаючи з 2014 року в Україні активно використовується інструмент державних субсидій. Сьогодні, за словами Міністра соціальної політики Андрія Реви, допомогу держави – субсидію – може отримати більшість українських родин, якщо їхні комунальні витрати перевищують в середньому 15% щомісячного сукупного доходу.