Одні співці мають славу після смерті, інші — за життя. Та увінчана вона не пелюстками троянд, а колючим терном. Зоря Лариси Косач  була яскравою, а тьмяніла лише від недуги.

Ще малою нарекла мати доню УКРАЇНКОЮ, бо серцем і душею переймалася долею рідної землі. Бог дав українцям пісню, а цю дівчину щедро наділив піснею-словом. І понесла вона те слово то з ніжністю, то грізно, то лагідно, то з болем і сльозою. 

Це свято особливе з багатьох причин, і не лише тому, що дісталося, так би мовити, нам у спадок з колишніх часів, які нині прийнято гудити. Вся річ у закладеній у нього суті, бо якщо не зважати на певні історико-політичні нюанси епохи, захищати рідну землю у всі часи було святим обов’язком кожного громадянина, справою честі і гідності мужніх людей, справжніх патріотів своєї країни. А якщо так — воно було, є і буде символічним зв’язком між багатьма поколіннями захисників Батьківщини.

Чотиригодинний «Діалог з країною» Віктора Януковича 22 лютого транслювали кілька каналів: Перший національний, «1+1», ICTV, «Україна» та «Інтер». 18 журналістів працювали з українцями майже в усіх регіонах. А урядовий контактний центр станом на 15 годину прийняв понад 5 тисяч запитів. Найбільше їх надійшло з Харківської, Донецької, Одеської областей, а ось Тернопільщина, Буковина та Рівненщина чомусь не виявили особливої активності.

Чинного Президента урочисто інавгуровано 25 лютого 2010 року, однак цей день 2013 року він проведе в Брюсселі, де братиме участь у доленосному для нас саміті «Україна — ЄС». 

«У житті нічого випадкового не буває, — зазначив глава держави, а потім розповів, що цього дня буде ухвалено рішення про підготовку України до наступного етапу, який має привести до підписання договору про Асоціацію з ЄС. — Важливим є й питання договору про створення ЗВТ й лібералізації безвізового режиму».

Президент України
Звільнив 

Кабінет Міністрів України
Призначив

Про це розповів під час відеоконференції у Кабміні заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Дмитро Ісаєнко. За його даними, торік в Україні здали в експлуатацію 10,7 мільйона квадратних метрів житла, або 95 тисяч квартир, з них 4 тис. — у рамках державних будівельно-житлових програм. Це на 14,5% перевищує відповідні здобутки 2011-го і є найбільшим показником за останні 20 років.

Дмитро Ісаєнко нагадав, що торік діяли (і продовжують діяти нині) програми здешевлення вартості іпотечних кредитів, коли державні банки видають позики громадянам під 19% річних, 3% з яких компенсує держава, і механізм  30/70, коли держава вносить 30% вартості житла. На жаль, ними не можуть скористатися малозабезпечені громадяни, в тому числі освітяни та медики. 70% — непосильний перший внесок для державних службовців із зарплатами у 2 тисячі гривень.    

Дивлячись на людей, що досягли у своєму житті значних висот, багато хто гадає, що це дар небес. І лише одиниці розуміють: будь-який успіх — передусім результат щоденної наполегливої праці. Наш сьогоднішній співрозмовник з юних літ чітко визначився зі своєю метою і прямував до неї нелегким шляхом, на якому було все: випробування, розчарування, злети. Мова — про відомого державного, політичного і громадського діяча, що обіймав найвищі державні посади в Україні, а нині — радника МВС України Василя ДУРДИНЦЯ. 

Міністерство доходів і зборів зайняло безкомпромісну позицію щодо захисту економічних інтересів держави і робить акцент на ІТ-технологіях. Одне із сучасних ноу-хау — запровадження електронних замків із функцією GPS-GSM-навігації для вантажних автомобілів — презентували на митному пункті пропуску «Гоптівка», що у Харківській області. В заході взяв участь  міністр доходів і зборів Олександр Клименко. 

Як відомо, за расистською теорією, яка стала наріжною у філософії нацизму, раси діляться на арійську і всі інші, другорядні, які згодом повинні бути стерті з лиця Землі. У цьому списку першими стояли євреї й цигани. Наприкінці минулого року в Берліні відкрито пам’ятник ромам, які стали жертвами геноциду у фашистській Німеччині. В Україні перший такий пам’ятний знак відкрито в селі Красненьке на  Миколаївщині. 

У  січні цього року Державна телерадіокомпанія «Культура» презентувала стрічку режисера Ірини Правило «Мужицький ангел. Різдвяна історія» за мотивами оповідання Степана Васильченка — другу частину трилогії «Моє дитинство». Тим часом знімальна  група (оператор Д. Дємішев, художник-аніматор О. Потьомкіна, художник С. Вутянов, виконавці головних ролей Анатолій і Лілія Сулятицькі) разом з молодим постановником відсвяткувала Різдво в селі Нижній Березів Косівського району Івано-Франківської області, де показала завершений фільм тамтешнім жителям, власне, учасникам кінопроцесу.

Навряд чи дорослі замислюються над тим, яке мистецтво поєднує в собі музичний запал оперети, драматургію театральної постановки, розкутість естради, силу спорту, жвавість зоопарку і ще багато чого іншого. Привівши дитину в цирк, пересічний глядач зазвичай не обтяжує себе заглибленням у філософські роздуми. Він бачить яскраве шоу, захват малюків і, можливо, згадує власні дитячі враження під калатання серця від холодного барабанного дробу, що супроводжує карколомні номери дресирувальників хижаків чи повітряних гімнастів.     

«Що тобі найбільше сподобалося?» — завчено запитуємо ми в нащадків, очікуючи на таку саму стандартну відповідь: клоуни, тигри, мавпи… А між тим багатогранність цього високого мистецтва виходить далеко за межі тринадцятиметрового діаметра манежу. Адже глядач бачить лише верхівку величезного айсберга, кульмінацію, квінтесенцію важкої копіткої щоденної праці. А піт, виснажливі репетиції, синці, забиття, розчарування, творчий пошук залишаються поза ареною і сторонньою увагою.