— Миколо Сергійовичу, в Україні вже другий рік поспіль триває суцільний «ленінопад» — складова процесу декомунізації суспільства. У Запоріжжі піддався нарешті демонтажу найбільший у країні пам’ятник «незабвенному Ильичу». Але не секрет, що більшість людей, навіть колишніх комуністів, не знають істинної сутності вчорашніх «богів» — вождів комуністичних та нацистських тоталітарних режимів. Уже не зауважуємо правдивість кухні написання «Маніфесту Комуністичної партії» та «Капіталу». Тож ваша книжка «Коммуно-мраксизм: ловушка дьявола для рабов», яка щойно вийшла з друку, не лише унікальна, а й актуальна. Що ви ставили за мету, коли бралися за її створення? 

Для промислового виробництва нині найважливіші два слова: «диверсифікація» та «імпортозаміщення». Цієї весни стане остаточно зрозуміло, чи почули на місцях реформатори — учасники великого та важливого для України бізнесу заклики центральної влади. 

Розгромна перемога «Дніпра» над «Металістом» дала змогу дніпропетровцям скористатися осічкою «Зорі» у грі з «Олександрією» та вийти на третє місце у турнірній таблиці. Команда Мирона Маркевича йшла на гру у піднесеному настрої, адже дніпропетровці вже знали про результат в Олександрії, а сама  зустріч пройшла майже за тим самим сценарієм, як і  під час гри харківської команди з «Шахтарем». Лише пропустили гості у власні ворота п’ять м’ячів. 

Чи можуть атомні блоки безпечно маневрувати своїми потужностями для регулювання добового графіка навантажень в єдиній енергосистемі України? Свій погляд на цю проблему фахівці висловили на круглому столі «Атомна енергетика України. Маневрування — сліпий ризик чи безпечна економічна доцільність?», який нещодавно відбувся у Києві. 

На фондовому ринку тривають «жнива». Не пізніше ніж 30 квітня суб’єкти ринку цінних паперів мають надати регулярну річну інформацію за 2015 рік у загальнодоступну інформаційну базу даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Уповноважена особа з розкриття інформації емітентів цінних паперів у цій базі — державна установа Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку (АРІФРУ). Воно зокрема забезпечує створення і ведення інформбаз даних про ринок цінних паперів. Клієнти агентства — акціонерні товариства. 

Днями відсвяткував своє 80-річчя почесний громадянин Запоріжжя Степан Кравчун, який створив перший український легковик європейського зразка — «Таврію». Степан Іванович 13 років очолював Автобаз, заснував потужне сільгосппідприємство «Лідер», допоміг місцевим громадам провести газ, питну воду, започаткував інші соціальні проекти. Пішовши на заслужений відпочинок, створив потужну сімейну промислову компанію. За трудові звершення Степана Кравчуна нагороджено відзнакою Президента, орденами Трудового Червоного Прапора та Жовтневої революції. А от за «Таврію» засновника першого радянського легковика з переднім приводом нагорода взагалі обійшла, мовляв, не до нього тоді було… 

Такого в Україні, схоже, ще не було: в обласному самоврядуванні Рівненщини — двовладдя. Окружний адміністративний суд визнав протиправним рішення облради про звільнення її голови Володимира Ковальчука, але не скасував результатів голосування за нового голову Олександра Корнійчука. Тож легітимними себе вважають обоє. 

У сучасному суспільстві саме людський капітал становить основу багатства. Саме він визначає конкурентоспроможність економічних систем, стає ключовим ресурсом їхнього розвитку. Здатність економіки створювати і ефективно використовувати людські ресурси дедалі більше визначає економічну силу нації, її добробут. 

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову через високу концентрацію техногенних об'єктів, які вже не одне десятиліття сприяють забрудненню навколишнього середовища. Серед них виділяють основні джерела негативного впливу на довкілля: транспорт, енергетичні системи та промисловість, що відповідно призводять до різкого  погіршення стану здоров'я населення, наслідком якого є зменшення народжуваності та  збільшення смертності.

Споконвіку цією традиційною для українців справою у нас займаються переважно дрібні виробники на аматорському рівні. Нещодавно, спілкуючись із пасічниками на конференції бджолярів Центральної України «Розвиток бджільництва Придніпров’я», яка відбувалася в Дніпропетровському державному аграрно-економічному університеті, почула несподіване: «У нашій державі офіційно галузі бджільництва не існує. Бо в уряді немає відповідних структур, управління — жодної людини, яка відповідала б за бджільництво».

Утім, це не заважає українському пасічнику наповнювати ринок продукцією — як внутрішній, так і зовнішній. Щойно для України відкрилися двері Євросоюзу, неочікувано для деяких чиновників, які шукають за кордоном кредит, неофіційна аматорська галузь забезпечила державі неабиякий валютний прибуток, чим зміцнила вітчизняну грошову одиницю.