Минуло два роки, відколи парламент ухвалив закон про суспільне мовлення. «Зміни здебільшого торкнулися одного каналу — «UA: Перший». Так, він головний, але система набагато більша, є ще 29 обласних телерадіокомпаній. І там зміни поки що навіть не почалися», — сказав гендиректор національної телекомпанії Зураб Аласанія. 

Вітчизняне сільське господарство нині — чи не єдина потужна бюджетоутворююча галузь, яка розвивається всупереч обставинам. Зокрема це стосується Полтавської області, де приріст валового виробництва сільгосппродукції торік становив 107,4 відсотка. Це на 12,1 відсотка більше, ніж у середньому в країні. У структурі валової сільгосппродукції області 77,5 відсотка — рослинницька продукція, і тільки 22,5 відсотка — тваринницька. Про причини такої ситуації і плани полтавських аграріїв на найближчу перспективу розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій ФРОЛОВ. 

Шість років тому, о цій квітневій порі, з неабияким моральним задоволенням спостерігала, як на полі у чорнобильському Володимирецькому районі люди висаджували полуницю, смородину та яблуні. Усе — під кваліфікованим керівництвом голландця Ніко де Гута, який вправно орудував невеличкою, схожою на іграшкову, лопатою. Так стартував проект Єврокомісії під умовною назвою «Сади Полісся» вартістю в 750 тисяч євро. Після того ще зо два роки тут, у поліській глибинці, час від часу можна було почути англійську — саме стільки тривав його експертний супровід. 

Демографічна карта України (через процеси, які відбуваються всередині країни) вже ніколи не буде такою, як під час першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Анексія Росією Криму й спровокована нею війна на сході, яка то вщухає, то знову загострюється, внутрішні мігранти й ті, хто виїхав поза межі нашої країни, загальна бідність — усе це так чи інакше позначається на демографічних процесах. Скільки нас залишиться до 2020 року, на який заплановано другий Всеукраїнський перепис? Чи вдасться врегулювати питання Донбасу, і які можливі сценарії його вирішення? Як знайти потрібні аргументи, щоб примирити людей, яких життя розвело по різні боки розуміння того, що відбувається? Про це у нашій розмові з директором Інституту демографії та соціальних досліджень Еллою ЛІБАНОВОЮ. 

Факт, яким устигла посмакувати місцева преса, вражає. Учасник АТО Олег Савранський разом із вагітною дружиною перезимував у збудованій власноруч землянці. Прес-служба Черкаської облдержадміністрації повідомила офіційно: «Із Новоселиці Катеринопільського району в зоні АТО воювали 13 чоловік, нині вдома перебувають семеро. З кожним у селі є порозуміння. Натомість з Олегом його знайти поки що не вдається».

Тривожний дзвінок від знайомої сєверодончанки: «Чиї танки поблизу міста?!» За дві-три розмови із військовими страху покладено край — то просто навчання. Хоч городянка вже й сама здогадалася. І вже з усмішкою розповідає, як вони з подругою вирушили на поле саджати картоплю. Нелегка праця, хоча і сонечко вже майже по-літньому гріє. На сусідніх ділянках — майже всі знайомі. Згадали сєверодончани про сапки, відра й лопати, бо місцеве бюджетоутворююче підприємство «Азот» так і не запрацювало за майже два роки АТО. А виживати треба. Словом, працювали, жартували, вихвалялися хто й що висаджує... Аж раптом — танки. Вісім машин посеред поля, де зазвичай співробітникам «Азоту» надавали ділянки під городи. 

Процес підготовки національної збірної до виступу у Франції став темою обговорення на засіданні Футбольного прес-клубу. Його учасники шукали для синьо-жовтої дружини універсальний рецепт успіху. Зокрема головний її тренер Михайло Фоменко і тренер Володимир Онищенко поділилися думками щодо принципу побудови гри команди на Євро-2016. 

Як відомо, у столиці відбувся ХІІІ Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. За сприяння Держкіно фільми демонстрували в кінотеатрах «Ліра», «Київ», «Кінопанорама». Уперше на Docudays UA ввели квитки. А в Будинку кіно проводили безкоштовні майстер-класи, дискусії, тренінги на загальну тему «Права людини без ілюзій». 

Попри стрімкий розвиток цивілізації і глобальні наукові досягнення, воєн та збройних конфліктів на земній кулі, на жаль, не поменшало. Щоразу до участі в них втягується дедалі більше країн.

На пам’яті зовсім свіжі трагічні події за кордоном — у Парижі (осінь 2015-го) та Брюсселі (березень 2016 року). В Україні власна масштабна біда із трагічними наслідками. За кожним випадком — скалічена душа не лише бійця, а його близьких. Загалом зроблено нібито чимало для психологічної реабілітації воїнів. Однак лише розмов із психологом замало. Ті, хто зумів подолати власну трагедію, схиляються до думки, що бажання перебороти біду має йти від людини. У кожної особистості є власний рецепт і бачення того, як це зробити. 

Здається, що пилюка скрізь: вона лізе крізь віконні щілини, миттєво бруднить комірець свіжої сорочки, бридко скрипить на зубах і плівкою осідає на поверхні щойно налитої у склянку води. Сонце тьмяно світить наче крізь роками не прані сірі тюлеві фіранки. Усі розмови — про дощ, і навіть найзатятіші атеїсти тихенько згадують святого Іллю.

Це спогади мого далекого дитинства, що минуло в запорізьких степах, а точніше, посеред того, на що вони перетворилися після тотального розорювання. Пилові бурі були і є розплатою за те нищення степу, за жадібність, за нехтування законами природи.