У багатьох країнах світу українська пшениця та кукурудза поза конкуренцією, каже аналітик міжнародних товарних ринків «ПроАгро» Артем Яремко. 

Сьогодні хімічна промисловість досягла таких висот, що виготовлення деяких продуктів та напоїв важко уявити без штучних добавок. Важко, проте можливо. Адже якщо розібратись, загалом натуральні інгредієнти є, але коштують вони значно дорожче за штучні. Тож постає риторичне запитання: навіщо виробникам платити більше і позбавляти себе додаткових прибутків?! Проте звичайні українці притримуються кардинально іншої точки зору. Так, 90% споживачів вважають неприпустимим перехід від натуральних до хімічних інгредієнтів заради здешевлення продукції. Про це свідчать дослідження, проведені центром «Социс».  

Два роки тому наша газета писала про проблеми вітчизняної медичної промисловості («Чому виробництво медтехніки кульгає»,«УК» за 21 червня 2011 р.). Виробники тоді порівнювали медтехніку з Попелюшкою: все в останню чергу і за залишковим принципом, з обмеженими термінами постачання, нерегулярними передоплатами і нереальними умовами тендерів.
Чи змінилося щось за цей час? Про це йшлося на засіданні «круглого столу», присвяченого презентації Асоціації виробників медичної техніки України «Укрмедпром», що об’єднала дев’ять кращих українських виробників медобладнання. 

Світ довкола нас невпинно глобалізується, і водночас загострюється міжнародна конкуренція. Центральною ареною зіткнень і суперництва різновекторних національних інтересів  стає інформаційний простір. Навіщо воювати, застосовувати зброю, коли послабити чи завдати помітної шкоди безпеці конкурентної країни, яка не має міцної й надійної системи захисту від негативних інформаційних впливів, можна за допомогою сучасних ІТ-технологій?
Уже зрозуміло, що інформаційні простір, ресурси, інфраструктура та ІТ-технології істотно впливають на рівень і темпи соціально-економічного, науково-технічного та культурного розвитку. Від них залежить ефективність і результативність управлінських рішень у центрі й у регіонах. 

Передовсім слід зазначити, що попри численні фототипічні і факсимільні видання творів Шевченка, поему «Гайдамаки» 1841 року не випускали в такий спосіб жодного разу. Пропоноване відтворення «Гайдамаків» із граничною точністю передає особливості конкретного примірника з фондів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Ретельно підібрано відповідний гатунок паперу сторінок і обкладинки. Щоправда, як відомо, в оригіналі друк перебивається на зворот сторінки — у факсиміле для зручності читача цей недолік усунуто.  

Ці підземні споруди розташовані неподалік від сіл Хомівка та Преображенне на Луганщині. Досить крутий схил крейдяної гори поріс невеликим листяним лісом, але дбайливі руки вже збудували тут сходи з перилами зі стовбурів та великих гілок, які ведуть до входу в печери. Кажуть, ще кілька років тому цей вхід до підземного монастиря являв собою просто лаз. Нині тут встановлено хрест, є іконостас і всередині печер, мережа ходів яких простяглася, за свідченням археологів та спелеологів, більш ніж на 200 метрів. Фахівці стверджують, що є тут і приміщення хрестоподібної форми, яке можна розцінювати як підземний храм. Але звідки така унікальна споруда у краї териконів, металургійної промисловості та степів?  

Відомий учений-економіст  професор Микола Вакуленко 55 років  незмінно працює в Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана. У його доробку майже сотня наукових праць, держава відзначила  його заслуги орденом Ярослава Мудрого. Однак найвищанагорода в педагогіці — не матеріальна і не надається за поданням. Миколі Вакуленку  вдалося її здобути — колеги і студенти шанобливо називають його Вчитель. Через які терни проліг шлях педагога-вченого до зірок? Послухаємо його розповідь. 

На чудовому майданчику, одному з тих, які останніми роками облаштовує для харківської дітвори міська влада, не раз доводилося  спостерігати таку, як на мене (та й на кожну, думаю, нормальну людину), жахливу картину. Молода матуся щосили гамселила свого малюка і приказувала: «Казала ж тобі: не лізь на гірку, бо замастиш штанці!» Дитина гірко плаче, а жінці хоч би що.

Доки роздумую над тим, навіщо люди заводять собі дітей, якщо їх не люблять, в іншому кутку майданчика татусь знімає ремінь і періщить  ним  свого малолітнього нащадка за те, що той впустив у пісок морозиво… Хлоп’я, ридаючи, намагається тоненькими ручками захиститися від побоїв батька, чим викликає у того ще більшу агресію, і він  додає дитині ще й порцію стусанів, приправлених добірною лайкою. 

Учора у Великих Сорочинцях розпочав свою роботу традиційний ярмарок. Тисячі українців тут  із задоволенням продають і купують, а іноді просто приїжджають, аби пройнятися духом великого Гоголя  та відчути на собі гостинність щедрої душі полтавців. «Урядовий кур’єр» зазирнув у минулі часи і порівняв сучасний ярмарок з тим, яким  він був раніше. 

Прем’єр-міністр Микола Азаров зустрівся з чемпіонками світу з фехтування на шаблях і вручив їм урядові нагороди.
«Хочу привітати вас із перемогою на чемпіонаті світу з фехтування. Це прекрасний результат, він свідчить про те, що ви маєте великі перспективи, і якщо торік вам бракувало буквально одного удару, то нині ви стали чемпіонками», — сказав глава уряду.
Чемпіонка світу Ольга Харлан попросила Миколу Азарова допомогти із завершенням будівництва великого спортивного комплексу в Миколаєві. Він пообіцяв вирішити це питання. «Ми обов’язково здамо цей комплекс», — запевнив Прем’єр-міністр.