«Активність наших громадян винагороджується житловою площею», — сказав міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Темник під час відкриття Другого виставкового форуму «Доступне житло», який розпочав свою роботу вчора у столичному Українському домі. Цей захід присвячений 22-й річниці Незалежності України.
Цей виставковий форум — своєрідний звіт про здобутки і перспективи державних житлових програм. Його мета — надати всім бажаючим інформацію про доступне житло, про отримання кредитів, зокрема молодіжних, та консультації фахівців профільних структур. Оскільки не кожна пара, яка бажає здобути власне житло, знає про державні програми, за якими може придбати доступне житло. 

Трохи більше тижня тому виші оприлюднили прізвища майбутніх студентів, які  навчатимуться за кошти державного бюджету. Зарахування  так званих контрактників триватиме до 25 серпня включно, повідомив під час брифінгу в Будинку уряду міністр освіти і науки Дмитро Табачник.

Підбиваючи попередні підсумки вступної кампанії, керівник Міносвіти зосередився переважно на її кількісних характеристиках.  Цього року, за  його словами, всі накази про зарахування формувалися виключно в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Отож станом на 19 серпня за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста зараховано 106 891 абітурієнта, зокрема за кошти державного бюджету —  93 164.  На бакалаврат вступило 140 123  хлопці та дівчата, у тім числі на бюджет — 109 200. Остаточна кількість абітурієнтів з’ясується після 25 серпня, коли закінчиться прийом документів на контрактну форму навчання.   

З  асортименту ягід і фруктів на ринку помітно, що літо поволі передає естафету осені. Від того, чи було воно смачним для споживачів та дохідним для виробників, залежатиме і наповнення прилавків вітамінною продукцією в наступному році. То про що свідчать перші підсумки ягідного сезону та чи будемо цього року зі своїми яблуками взимку? 

У Міністерстві охорони здоров’я розробляють новий графік вакцинації дітей. У перелік хочуть вписати щеплення від менінгіту, пневмонії, папілома-вірусу і грипу. Проект нового календаря обіцяють оприлюднити вже 28 серпня. Батьки малюків у свою чергу скаржаться, що не можуть зробити щеплення проти низки інфекційних хвороб, тому що через брак фінансування препаратів просто не вистачає.

«Кожна країна розробляє власний національний календар щеплень залежно від епідеміологічної ситуації, що існує, а також рекомендацій, які надають експерти ВООЗ та ЮНІСЕФ, які  постійно її моніторять. Крім того,  вони відстежують нові вакцини, що з’являються на ринку. Тому такі дослідження ми обов’язково вивчаємо, — зазначив на прес-конференції заступник міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов. —  Нині в Україні рутинна вакцинація проводиться проти 10 інфекційних захворювань. Чинний календар щеплень не має істотних відмінностей від тих схем імунізації, які передбачені в інших країнах». 

Одною з найбільш пошкоджених та незручних для автомобілістів до останнього часу залишалася автомобільна дорога державного значення Н-11 Дніпропетровськ—Миколаїв. Особливо на під’їздах до таких райцентрів, як Новий Буг та Казанка. Загальна протяжність усієї траси становить майже 140 кілометрів, дорога займає важливе значення в транспортній системі держави, сприяє розвитку багатьох регіонів України та забезпечує автотранспортні зв’язки західних, центральних та східних областей України з портами Одеси, Південного, Миколаєва та Херсона.  

«Країна тисячі веж» — так романтично називають Сванетію,  історичну область на північному заході Грузії, населену сванами.  Верхня Сванетія, внесена до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, знаменита передовсім своїми фантастичними пейзажами та архітектурними  пам’ятками   — церквами й вежами.  

Прямуючи до улюбленого місця риболовлі, голова Асоціації рибалок України Сергій Чистяков раптом наштовхнувся на огорожу з колючого дроту. Подальше обстеження виявило, що колючкою обнесено добрих два гектари дніпровського берега аж до самої води. Активіст негайно повідомив про побачене Дніпровську екологічну прокуратуру (ДЕП). Прокурори перевірили сигнал і з’ясували, що громадянка К. уклала угоду про оренду цієї ділянки з місцевою райдержадміністрацією і вже навіть почала будівництво «хатинки», порушивши при цьому купу законів, зокрема статтю 88 Водного кодексу, якою забороняється будівництво у прибережних захисних смугах. «Після нашого припису колючий паркан  знесли вже через добу. Нині, після рішення суду, який задовольнив наш позов,  стежитимемо, як виконуватиметься рішення про приведення ділянки у первинний стан, що, зокрема, передбачає й знесення вже закладеного фундаменту будинку», —каже заступник Дніпровського екологічного прокурора Луїза Яковлєва.

До свіжовідремонтованої будівлі ДЕП я завітав у пошуках відповіді на запитання «Як вберегти береги наших річок від тотального дерибану». Про те, що ця проблема «стоїть», як то кажуть, у повний зріст, ми показали читачам у нещодавній публікації «Доступ до води: у законі і в житті» («УК» № 125, 16 липня 2013). Але остаточного рецепту від цієї хвороби не знайшли. Може, його знають прокурори?

«Щоб береги річок залишалися доступними для людей, треба відновити повагу до закону. Саме цим ми і займаємося», — наголошує Луїза Альфредівна. 

Така майже містична деталь: одного разу я запитав себе: про кого з наших видатних, але не знаних загалом людей хотів би прочитати роман? Звичайно, про Юрія Немирича. Про феноменальну постать українського інтелектуала із XVII століття, який уклав оригінальну геополітичну концепцію, що могла стати рятівною для України. 
Тож «Немиричів ключ» Івана Корсака для мене — маленька сенсація. Я мовби телепатичною мовою послав сигнал Корсакові, а він прийняв його і відповів мені книжкою (цей роман побачив світ торік). 

Три українські клуби розпочнуть боротьбу в плей-оф раунді другого за значенням континентального турніру. Жеребкування у швейцарському Ньоні склалося напрочуд вдало для наших команд, адже  у кошик сіяних клубів, крім київського «Динамо» і «Дніпра», в останній момент потрапив і «Чорноморець».
Так, кияни зіграють з «Актобе» з Казахстану, дніпропетровці поміряються силами з чемпіоном Естонії «Нимме Калью» з Таллінна. А одесити почнуть двораундову дуель на своєму полі з албанським клубом «Скендербеу».
У шостому турі української Прем’єр-ліги учасники континентальних турнірів мають різний вигляд. Схоже, потроху починають оговтуватися після двох поразок поспіль підопічні Олега Блохіна.

Минуло 130 років відтоді, як відомий російський учений В. Докучаєв закінчив ретельні польові дослідження українських чорноземів (а також чорноземів південних губерній Росії). Їх результати лягли в основу знаменитої книги «Русский чернозем». Тоді народилась наука «грунтознавство», а поняття і термін «чорнозем» назавжди увійшли в усі відомі на той час класифікації грунтів. В. Докучаєв не лише встановив головні закономірності походження чорноземів, сформував теоретичні засади генетичного грунтознавства, а й дав цьому типу грунтів агрономічну оцінку (порівняно з іншими ∂рунтами він найбільш повно забезпечує потреби агрокультур вологою і поживними елементами).