Шановні співвітчизники!

Від імені Уряду та від себе особисто вітаю Вас із Днем довкілля.

Збереження, відтворення та раціональне використання природних ресурсів є пріоритетною складовою державної екологічної політики. Всі ми добре усвідомлюємо, що повноцінне життя людини можливе лише в умовах відтворення спільними зусиллями екологічно сприятливого навколишнього середовища. 

 45-річній жінці нелегко знайти місце під сонцем, тобто добре оплачувану роботу. Принаймні рік тому, коли «УК» досліджував цю тему, ми переконалися: фірми охочіше беруть на роботу молодь. Невже нікому не потрібні досвідчені, талановиті, надійні кадри? Чи змінилося щось тепер? Звичайно. Жінки довше працюватимуть, їм збільшили пенсійний вік. Ми спробували дізнатись, як це позначається на зайнятості слабкої статі. Кому сьогодні надають перевагу роботодавці й чи так само вони воліють омолодити колектив?

Моя знайома написала заяву на звільнення за сімейними обставинами у 50 років. Згодом почала шукати роботу: через Інтернет, особисті зв’язки, оголошення. Результат — нульовий. Пропозицій — жодних. Це трохи збентежило її, адже мала вищу освіту і в будівельній галузі була професіоналом. У центрі зайнятості жінці не змогли запропонувати місце менеджера проекту, на яке вона претендувала, допомогли тільки з курсами перекваліфікації. Тож Дарина вирішила не втрачати часу і ретельно взялася вивчати англійську, аби легше було спілкуватися з потенційними інвесторами.

Досі жінка перебуває в пошуках. Адже стартову зарплату хоче не меншу як 8 тисяч грн. І щоб був цікавий проект. 

Спорт став головним у житті дівчини досить пізно — у 14 років, однак завдяки наполегливій праці над собою та волі до перемоги вона зуміла досягти неабияких висот. Дворазова чемпіонка світу з сучасного п’ятиборства цілком виправдовує своє ім’я, що в перекладі з латини означає «перемога».  

Для мене дуже важливо мати змогу залишити свого сина під наглядом вихователів на півдня, щоб заробити гроші йому на ліки і нормальне харчування, — з цих слів розпочалась моя розмова з мамою дитини-інваліда Аліною Юркевич.  

«Найбільш підняті місцевості, розчищені від лісу під орні землі, і селища, в яких згруповано нечисленне населення тутешнього краю; розділені між собою болотами, вони нагадують острови різного виду та форми і справді стають такими навесні і восени, коли внаслідок повені сполучення між ними стає утрудненим, а часом зовсім неможливим…» — таким наприкінці позаминулого століття побачив і у книзі «Військово-статистичний огляд Волинськой губернії» описав Поліський регіон підполковник А. Забєлін.  

За повідомленням преси, Черкаська облдержадміністрація разом з Державним агентством водних ресурсів розробляють проект поглиблення русла Дніпра біля Черкас для прискорення течії ріки. Такі заходи, на думку фахівців, на яких посилається ініціатори новацій, дадуть змогу ефективніше боротися із цвітінням та засміченням водної артерії.  

Цей медичний заклад із довгою назвою в Донецьку та за його межами по-простому найчастіше називають «у Бондаря». І ставлення до клініки далеко неоднозначне. Бо з одного боку онкологічні захворювання, з якими там борються, завжди мали лиху славу. А з другого — сюди по допомогу звертаються навіть ті пацієнти, які  майже втратили надію на одужання. Бо дуже висока репутація Донецького обласного протипухлинного центру і особливо його керівника — хірурга від Бога Григорія Бондаря, який, попри поважний вік, досі щодня проводить по кілька складних операцій. Звідси й упевненість, що «в Бондаря» оте промовисте словосполучення «Переможемо рак разом» часто стає дійсністю.  

Ці діалоги я почула під час відрядження, чекаючи на автобус до Чернігова. Здається, до них варто прислухатися нашим телевізійникам.

 —…А що ж, ми так і живемо: день минув — то й слава Богу! — дві бабусі на лавці проти сонечка і сірий гребенястий красень, що сокорів поруч на огорожі, раділи теплому весняному дню. За кілька кроків від них розташована автобусна зупинка, тож старенькі розважалися, коментуючи, хто звідки приїхав і хто куди від’їжджає.

— Вам тут і телевізора не треба — всі новини перед очима! — привітно пробасив огрядний чоловік.

— Та нехай йому трясця — тому телевізору! — щиро вигукнула бабуся в синій хустці. — Я ось Аксені розказувала, як учора новини по Києву дивилася.

Бабця в чорно-зеленій картатій хустині згідливо покивала головою. 

«У суботу в середині дня краєм вуха почув від сина-третьокласника: «О! залишилося ще 4 години!...» Мабуть, собі думаю, не терпиться йому скуштувати паски, яку заходилася пекти дружина. Ближче до вечора в квартирі смачно запахло так, як пахне раз на рік — на Великдень. Хлопець, само собою, продегустував свіжоспечене, проте не вгавав: «Ще 50 хвилин!..» Навіть яєчка розмальовував поспіхом, позираючи на годинник. А перегодя чую сміх із кімнати, де стовбичить телевізор. І радісний вигук: «Я загубив свій мозок!..» Що за маячня? Виявляється, хлопча із реготом цитує героя «Піратів Карибського моря». Бо саме цей фільм запропонував один із українських каналів увечері перед Великоднем…»  

«Інтер» повідомив про завершення зйомок фільму за мотивами повісті Миколи Гоголя «Вій» у 3D-форматі, де телеканал виступив у ролі співпродюсера. Він має всі права на цю картину на території України, зокрема прокат, ТВ-показ, DVD тощо.

Як повідомили у прес-службі телеканалу, його творці взяли за основу для сюжету перший, невідредагований рукопис Миколи Гоголя. Продюсер картини Олександр Куликов зазначає, що знімальна група настільки перейнялася запропонованим матеріалом, що для неї сама атмосфера на знімальному майданчику нагадувала інший світ, таємничий і загадковий. «Ми хочемо, щоб 3D-формат допоміг глядачам відчути це і стати частиною цієї цікавої історії, пережити все, що доведеться пройти героям картини», — каже він.