ЗМІНИ 

Укрзалізниця мобілізує внутрішні ресурси, аби позбутися збитковості

Мінімізувати збитки  в господарській діяльності та залучити інвестиції для оновлення зношеної техніки і впровадження сучасних технологій — проблеми, які стоять на порядку денному чи не кожної галузі. Укрзалізниця б’ється над їх розв’язанням вже котрий рік поспіль. Перекриття збиткових пасажирських перевезень прибутками від вантажних погоди не робить. Тож керівництво відомства вдалося до послуг консалтингової компанії, аби та  діагностувала чинну модель ринку і загалом визначила стан залізничної галузі.

 Реорганізація за діагностикою

Фахівці визнали вантажні перевезення пріоритетним видом діяльності, куди передусім мають спрямовуватися інвестиції. На переконання менеджера компанії Катерини Шеремет, для збереження позицій залізничного транспорту при зростанні вантажообігу на 3% у період 2011—2020 років  галузі потрібно придбати 111 тис. нових вагонів на суму 65 млрд грн. За власні кошти Укрзалізниця не зможе цього зробити, бо щороку зростає розрив між прибутком від перевезень і необхідним рівнем інвестицій. А вони ж потрібні ще й для закупівлі у найближчі 10 років понад 2 тисяч вантажних локомотивів для забезпечення зростаючого вантажообігу.

Якщо інвестицій не вдасться відшукати, майбутні прибутки Укрзалізниці не гарантовані. Приміром, торік прибуток від перевезень становив 5,9 млрд грн, а потрібний рівень інвестицій — 26,9 млрд. Якщо зробити простий розрахунок, стверджує К. Шеремет, то недоінвестування в 10 тис. вагонів (це приблизно 5% парку) призведе до втрати 15 млрд тонно-км вантажообігу або 1,6 млрд грн надходжень.

Щоб змінити ситуацію, потрібно негайно реформувати галузь. Це дасть змогу збільшити внутрішні інвестиції за рахунок відновлення основних фондів залізниць України, а також залучити зовнішні капітали через створення структури, привабливої для інвесторів і прозорої щодо фінансових потоків.

Фахівці визнали вантажоперевезення пріоритетним видом діяльності. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Щоправда, експлуатацію парку вантажних вагонів може бути покращено й завдяки підвищенню рівня ефективності управління цим парком. Саме задля цього Укрзалізниця вже змінила юридичний статус піввагонів з «інвентарного» на «власний», передавши їх на баланс державних вагонних компаній. Триває процес відновлення контролю і керованості іншими видами вантажного рухомого складу. Організацією та логістикою перевезень вантажів займається ДП «Український транспортно-логістичний центр» (УТЛЦ) на підставі угод між УТЛЦ, державними вагонними компаніями і замовниками перевезень.

Резерви внутрішні та зарубіжні

А ще керівництво Укрзалізниці прагне скоротити терміни перебування піввагонів за межами України. Тут є певний прогрес:  із 45 до 10 діб вдалося стиснути це «гуляння» рухомого складу. Передусім посилили контроль над використанням за межами України дефіциту – вантажних піввагонів. За словами начальника головного комерційного управління Укрзалізниці Юрія Меркулова, якщо раніше за кордоном перебували до 20% вагонів, а в пікові періоди і до 60% інвентарного парку, то нині не більш як 700.

Змінивши юридичний статус піввагонів з «інвентарного парку» на «власний», вони перейшли на баланс ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» та ДП «Український державний центр з експлуатації спеціалізованих вагонів» «Укрспецвагон». Однак повністю задовольнити потреби вітчизняної економіки не вдається. У робочому стані лише  47 тис. піввагонів, тоді як для перевезення вантажів загалом необхідно 60 тис.

Проблемним є й повернення під контроль інших типів вагонів. Зокрема криті вагони поступово передають на баланс ДП «Укррефтранс» (із 8800 уже перереєстровані зі статусом «власний» 1600). Наскільки це питання болюче, свідчить те, що лише з Казахстану по 60 і більше діб не повертається майже 60% критих вагонів, які належать Укрзалізниці. Штраф у 200 швейцарських франків не лякає любителів покористуватися чужим майном.

Щось подібне діється і з платформами, які наразі залишаються в інвентарному парку: понад 50% перебувають на теренах країн СНД через міжнародні угоди про спільне використання інвентарного парку. А ось передані на баланс ДП «Ліски» лісовози і транспортери перереєстровані зі зміною статусу і працюють ефективніше, запевнив Ю. Меркулов.

Щоправда, нарікати треба не лише на так звану закордонну експлуатацію, а й на вітчизняних користувачів. За 6 місяців цього року через понаднормову затримку піввагонів вантажовласниками та їхній простій на під’їзних коліях підприємств втрата вантажних ресурсів сягнула 153 649 піввагонів, а недоотриманий дохід залізниць – 96 млн грн.

Через неефективне користування дефіцитним рухомим складом  страждають вітчизняні підприємства та економіка України в цілому.  Цією кількістю піввагонів, які понаднормово простоювали на підприємствах та під’їзних коліях, у першому півріччі 2012 року додатково можна було перевезти 1 млн 855 тис. вантажів. Серед тих, на кого найбільше нарікають залізничники, звинувачуючи в неефективному використанні напіввагонів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (за 6 місяців  96586 піввагонів), ТОВ «Макіївпромтранс» — 7431.

І без того непросту ситуацію погіршує цінова диспропорція на використання піввагонів державних та приватних компаній, через що попит на дешевий вантажний рухомий склад перевищує його пропозицію. Стримуюча тарифна політика не дає змоги Укрзалізниці закладати необхідну вагонну та інфраструктурну складову в тариф на вантажні перевезення державних вагонних компаній, аби забезпечувати оновлення рухомого складу.