Недавно довелося побувати у 17-й черкаській міській школі, яка славиться активністю волонтерів. Участь у цьому русі беруть і вчителі, й учні та їхні батьки. Днями педагоги разом з батьками буквально за три дні виготовити цілу гору смачної випічки для військовиків: тут і сотні здобних булочок, й енергетичне печиво, й домашня ковбаса (її налічили аж 22 відра!), й запечені рульки та щоковина. Працювали і вдень, і ввечері, щоб устигнути до свята. Шалена спека у шкільній їдальні не стала на заваді. До виготовленої смакоти додали чимало тушкованого м’яса, рису з овочами, перловки з м’ясом. А запах домашнього хліба, спеченого за власним рецептом, і досі витає у школі. 

10 травня 1933-го. На Оперній площі в Берліні розгоряється багаття з понад 20 тисяч книжок, які звезли сюди студенти націонал-соціалісти. Серед них твори всесвітньо відомих німецьких авторів Генріха Манна, Ериха-Марії Ремарка, Генріха Гейне. Це відбувалося тоді у всій Німеччині: в університетських містах палили книжки авторів, які не відповідали ідеологічним уявленням нацистів.

 Наталія Басараб з Тернополя — художниця, лялькарка. Себе називає натурою романтичною, отже від її творчості — чи то лялькарства, а чи живопису — завжди віє емоційною піднесеністю, мрійливістю, казковістю, лагідністю, світлістю, барвистістю і, звісно ж, любов’ю. Любов’ю до людини, природи, прекрасного. Вона створила колекцію ляльок акторів, кіногероїв і навіть збірний образ журналіста. Написала сотні графічних і живописних робіт, вражала, зокрема й закордон, картинами з пір’я.

 Розпорядження від 14 червня 2022 р. № 474-р

За 110 днів повномасштабної війни російські війська зруйнували десятки тисяч домівок українців. За найскромнішими підрахунками, пошкоджено 45 мільйонів квадратних метрів житла. Деякі міста й села майже повністю зруйновано. Окупанти завдали нашій країні стільки лиха й руйнувань, скільки не знала наша земля із часів Другої світової війни. На цьому у промові перед черговим засіданням Кабінету Міністрів наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Рівно за чотири місяці від початку російського вторгнення в Україну лідери країн-членів ЄС ухвалюватимуть історичне рішення. Адже 24 червня у Брюсселі пройде саміт Європейської ради, на якому розглядатимуть питання надання Україні статусу держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу. «Рішення саміту має стати потужним політичним меседжем і поворотною точкою для Європи», — заявив Руслан Стефанчук на церемонії відкриття Днів України, яка відбулась у Брюсселі у приміщенні Українського хабу громадянського суспільства.

 Хоч літо щойно почалося, уряд, економічні експерти й пересічні українці переймаються очікуванням нового опалювального сезону, підготовка до якого триває в умовах жорстокої  війни. Ідеться насамперед про використання природного газу, адже саме на ньому нині працюють майже 90 відсотків усіх котелень, які подають людям тепло, і облгази, що подають блакитне паливо для приготування їжі.

«Якщо ми економимо на культурі, то за що воюємо?» Цей недвозначний вислів лідера Великої Британії часів Другої світової війни Вінстона Черчилля став дуже актуальним для України ще 2014 року. А надто 2022-го. Тривалий час стійко захищаючи від рашистів Маріуполь, українські бійці воювали ще й за вітчизняну культуру, право на існування якої, як і нації загалом, публічно заперечує головний кремлівський «історик» та горе-геополітик. Серед об’єктів міста, які довелося боронити, був і найбільший на сході держави Центр української культури та духовності на базі храму Святителя Петра Могили та собору Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України.

 Серед друзів України, яких ми дуже цінуємо, Польща посідає особливе місце. Та самовідданість, з якою сусідня країна прийшла нам на допомогу в дуже скрутну хвилину, вже багато в чому вплинула на долю України та мільйонів українців.

Тому розмову з Послом Польщі в Україні Бартошем ЦІХОЦЬКИМ Укрінформ розпочав з подяки — колективної та особистої. А потім ми розмовляли про війну, загрозу росії для Польщі та Європи, змарнований Україною час, силу і слабкість

Тут багато блокпостів і наших військових та техніки. І хоч назви жодного населеного пункту не прочитати відколи зняли дорожні вказівники, зорієнтувалася одразу. Наближаємося до кордону з нашим тепер уже недружнім сусідом білоруссю.  218 кілометрів спільної межі, які має Рівненщина із ще недавно «братнім народом», — нині зовсім не жарти з точки зору безпеки. Народ, гадаємо, яким був, таким і залишається (чого вартий підрив власних залізничних колій), а ось що в голові у диктатора, передбачити складно.