Гуманітарна політика

  • Василь ПЕТРОВИЧ: «Працедавці потребують фахівців з технічно складних, наукоємних професій»

    Не слід забувати, що профтехосвіта — інвестування в майбутнє нашої економіки. Втім, вітчизняні профтехнічні навчальні заклади сьогодні переживають нелегкі часи: недостатнє фінансування, застаріла матеріальна база, потреба в кваліфікованих викладачах. 
    Тож про великі і малі клопоти «робітничих університетів» розповідає заступник голови Громадської ради освітян і науковців України Василь Петрович, який водночас очолює Міжрегіональне вище професійне училище зв’язку м. Києва. 

  • Андрій ЧИРВА

    Доктор Хаус як іміджмейкер Тараса

    Відомий герой одного з найдовших телевізійних серіалів розділив українську багатомільйонну глядацьку аудиторію навпіл. Точніше сказати, на дві частини, одна з яких (за деякими коментарями та свідченнями) значно більша за іншу.   А предмет суперечки - принциповіше не буває: симпатичний хлопець цей ваш доктор Хаус чи поганець, який плюнув у душу всього українства?

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Не забувати про особистість учня

    Дуже швидко все змінюється на ринку праці. Зокрема, від інженера тепер вимагають ще й навичок висококваліфікованого робітника, а багато робітничих професій потребують глибоких інженерних знань. А тому, переконані освітяни, підготовка деяких спеціальностей має перейти від вищої школи до профтехнічних навчальних закладів. Щоб навести лад у цій сфері, освітяни вирішили розробити та запровадити для профтехосвіти нові державні стандарти — цим займається спеціальна міжвідомча робоча група.

  • Людмила ЩЕКУН

    Марко ГАЛАНЕВИЧ: «Ми намагаємося дати нове життя пісням наших бабусь»

    «ДахаБраха» — український колектив, який утворився на початку 2000-х років, постійно гастролює за кордоном, а от на Батьківщині їх можна почути лише на етнофестивалях або придбавши диски сольних альбомів. Тому коли колектив завітав до Криму на фестиваль, я із задоволенням скористалася можливістю поспілкуватися з гуртом. Марку Галаневичу, єдиному власнику чоловічого голосу квартету, дівчата Ніна, Олена та Ірина довірили відповідати на запитання.  

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Чия історія Київської Русі?

    Усі події мають розглядатися в контексті своєї доби — всебічно і комплексно. Тільки така точка зору буде переконливою і справді об’єктивною. Саме з цих позицій розглядають свою діяльність фахівці Українського інституту національної пам’яті. На зустрічі із залюбленими в минувшину свого краю і своєї держави чернігівцями у рамках просвітницької програми «Зустрічі на стародавньому Дитинці» вони розповіли про власне бачення суті таких понять, як «історична пам’ять» і «національна пам’ять» та співвідношення між ними. І підкріпили свою розповідь презентацією доброго десятка нових видань.  

  • Іван ШЕВЧУК

    Пожовклі сторінки історії

    Період з 1917 до 30-х років ХХ сторіччя дослідники іменують «золотим століттям» української культури. Її спадок був настільки великим, що й після численних ідеологічних чисток та недбалого зберігання нащадкам залишилося чимало тодішніх артефактів. Виставка «Видавничий спадок українського ренесансу» в Науковій бібліотеці Одеського університету ім. Мечникова демонструє дві сотні раритетних українських видань, що з’явилися в перші роки радянської влади.  

  • Валерія КИРИЧЕНКО

    Телебачення плюс молодь: є контакт?

    Щороку у вітчизняному телепросторі зростає кількість різноманітних програм. І кожне нове шоу намагається привернути ще більше уваги глядачів, підняти ще вище свій рейтинг. Способи для цього можуть бути найрізноманітнішими: чи то по-справжньому цікава ідея, сюжет програми, чи якомога більше абсурду, який режисери телешоу намагаються видати за оригінальну ідею.  

  • Поділ країни на землі: чого вчить історія, якій закидають, що вона нічого не вчить

    Цьогорічні  ювілеї утворення в  лютому 1932 року Вінницької, Дніпропетровської,  Київської, Одеської та Харківської областей, окрім урочистих зібрань, на яких переважно йдеться про нинішні здобутки та прийдешні перспективи, — ще й хороша нагода згадати окремі історичні аспекти формування адміністративно-територіального устрою нашої держави. Передусім тому, що реформування цієї важливої сфери державного буття і сьогодні стоїть гостро, оскільки за багатьма параметрами вже не відповідає вимогам нашого часу, значною мірою гальмує сталий розвиток територій.

  • Олена ОСОБОВА

    Усі хочуть бути другими

    Вертикаль охорони здоров’я повинна мати всі ознаки військової організації. Тут експерименти небезпечні, якщо вони не вивірені, не узгоджені з владою і не знайшли чіткого розуміння у населення. Так вважає голова Луганської облдержадміністрації Володимир Пристюк.

    Програма реформування системи охорони здоров’я була розроблена на Луганщині  як регіональна, але в процесі роботи виявилося, що її положення вдало вписуються в проекти, які на державному рівні проводяться як експеримент у чотирьох областях України.

    — За багатьма позиціями ми йдемо в тому ж напрямку, що й пілотні області, а в деяких навіть їх випереджаємо. Необхідно показати, що ми вже зробили на рівні області,— каже Володимир Пристюк.

    Тому він, єдиний серед керівників областей країни, взяв участь у нараді з питань реформування медичного обслуговування, яка відбулася в грудні минулого року в Адміністрації Президента України, та запросив представників міністерства відвідати край, аби наочно ознайомити з досягненнями. Така зустріч відбулася й дала змогу присвятити актуальній темі спеціальне засідання ради регіонів Луганщини — інноваційній формі роботи з представниками територіальних громад, що діє в краї уже понад десять років. 

    Яким чином на сході країни вдалося передбачити й прорахувати концептуальні моменти змін у галузі, що стосується життя кожного громадянина, та наскільки активно новації підтримують представники громад? Про це розмова з очільником краю Володимиром ПРИСТЮКОМ та начальником головного управління охорони здоров’я ОДА Павлом МАЛИШЕМ. 

  • Наталя ЗВОРИГІНА

    Танець живота по-українському

    Майже 600 учасниць  відкритого  Всеукраїнського  конкурсу виконавців  східного танцю «Super Star-2012» з’їхалися до Запоріжжя  з різних куточків України та Росії. Організаторами конкурсу виступили Ліга професіоналів східного танцю  АСЕТУ  та  департамент освіти і науки, молоді і спорту Запорізької міської адміністрації.  
    Упродовж двох днів у концертних  і репетиційних залах відбулися конкурси у різних номінаціях, майстер-класи відомих танцівниць, гала-концерти  переможниць. Найвидовищніші виступи зазвичай відбуваються у номінації Raqs el Sharqi.