Гуманітарна політика

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    "Якщо не зловживати їжею, дієти не знадобляться"

    Після концерту ми обмінялися телефонами, а потім зустрілися у стінах Київського національного університету культури і мистецтв, де професор Алла Кудлай викладає вокал на факультеті естрадного співу. Знайшовши порожню аудиторію, заговорили про плинність часу, про пісні, які ще два десятки років тому були хітами, а сьогодні - вже історія.

  • Віктор ШПАК

    Гладка жонка - поліщуку до шмиги

    Досить хоч раз побувати у віддалених поліських селах, щоб назавжди закохатись у неповторний місцевий діалект, в якому нарівні з давньоруськими "комонями" ("кіньми") донині вживаються в розмовній мові фактично забуті на інших територіях слова - книш, схаби, жлухто, кучма, вивірка. На жаль, після чорнобильської аварії, яка спричинила масове переселення жителів десятків населених пунктів, ці безцінні мовні скарби опинились перед загрозою зникнення. Отож слід подякувати автору словника, доценту кафедри української мови Житомирського держуніверситету ім. І. Франка Галині Доброльожі за її титанічний труд. Адже завдяки виданню книги понад 7 тисяч фразеологічних одиниць тепер надійно збережено для нинішніх і прийдешніх шанувальників рідного слова.

  • Світлана ГАЛАУР

    Загадай бажання...

    Образ цієї святої з'явився у вестибюлі станції метро "Університет", адже саме тут проходить щодня понад 10 тисяч студентів. Стільки ж вишівської молоді, як стверджують фахівці Харківського метрополітену, приїжджає на майдан Свободи, де розташована станція, іншими видами транспорту. Тому барельєф встановили тут не випадково.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Премія за прозу - поезія

    Всеукраїнську презентацію "Записок українського самашедшего" Ліна Костенко почала з Рівного.

    Ця неординарна творча зустріч справді може претендувати на подію року: совість і голос нації Ліна Костенко нарешті "пішла в люди".

  • "Біжить життя моє спіралями. В спіралях тих я гину"

    Для характеристики особи та творчості Павла Тичини найчастіше застосовують означення з префіксом най-: найталановитіший поет української радянської літератури, найвірніший співець сталінського соціалізму, найдраматичніший митець на службі суспільства і влади. Можна ще згадати й те, що це один з найбільш незрозумілих, тож найменш улюблених поетів зі шкільної програми -складніше сприймається лише Іван Вишенський.

  • Павло КУЩ

    Донецьк толокою обирає дизайн музею

    Розташований у центрі Донецька обласний художній музей здавна має один істотний недолік. Ще у 1960 році він отримав прописку на першому поверсі житлового будинку.

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    "Український борщ - наш найперший оберіг"

    До його фітоцентру, що в Яготині Київської області, йдуть з болем і відчаєм. Повертаються з радістю і надією. Євген Товстуха, писав поет-академік Борис Олійник, - енциклопедично втаємничений у царство трав, котрі все життя вивчає, добирає й - головне - вирощує, замовляє їх людям на добро та здоров'я.

  • Олег ЧЕБАН

    Алмази від... космічного прибульця

    Скільки разів людство лякали апокаліпсисом, який, зокрема, може настати через зіткнення Землі з космічними прибульцями? А все через те, що в космосі тісно! На Юпітері від зіткнення з астероїдом утворилася вирва розміром як наша планета. На самій матінці-Землі космічні прибульці теж залишили немало шрамів. І схоже, такого торпедування й надалі не уникнути.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Червоний - то любов, а чорний - ... абсолют

    Не новина, що взимку депресії частішають, а хронічні хвороби загострюються. Хтось пересиджує цей період "на печі", хтось поспішає до лікарів. Рівненські психологи як альтернативу пропонують зцілення кольором та позитивним мисленням.

  • Василь БЕДЗІР

    Закарпаття має свої рекорди

    У книзі досягнень згадуються незвичні пам'ятники. Серед них - ягоді чорниці та весільному рушничку - єдині в Україні. З літа 2010 року ужгородські наречені із задоволенням стають на рушничок, щоб відчути подих давньої символіки. Єдиний у світі пам'ятник листоноші жителі села Тур'я Ремети Перечинського району встановили на честь Федора Фекети у далекому 1838 році. Зберігся до сьогоднішнього дня.