Гуманітарна політика

  • Наталія ДОЛИНА

    У Києві створено «Гарячу лінію крові»

    Символічно, що початок роботи інформаційної служби «Гаряча лінія крові» припав на всесвітній  День донора крові. Це спільний проект Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Асоціація молодих донорів України» та контакт-центру «Дзвінковий дім», спрямований на розв’язання проблеми дефіциту донорської крові в Україні. Нині у світі спостерігається тенденція до зменшення платного донорства — від нього відмовилися вже 63 країни. Україна, на жаль, все ще залежить від оплатної донорської крові. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Школярі вивчають довкілля

    Кілька днів червня територія Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді нагадувала  вулик. Маститі вчені з багатьох країн світу, педагоги й учні українських шкіл зацікавлено, а головне, кваліфіковано обговорювали проблеми довкілля. Тут проходила VII Міжнародна конференція координаторів програми «Глобальне вивчення та спостереження з метою поліпшення довкілля» (GLOBE). 

  • Віктор ШПАК

    Сила Духу Зелених свят

    Навряд чи є хоч одне християнське свято, в якому так тісно переплелись церковні і світські мотиви, як у Трійці або Зелених святах. На думку істориків, так звана клечальна неділя з її традиціями прикрашати оселі зеленню та славити живу природу, як найвищий символ духовного самоочищення людини, веде свій початок ще від праслов’янських часів з їхніми  язичницькими обрядами.

  • Місто в рамі: Київ, який зникає

     Географія й соціологія столиці представлені в роботах В. Зарецького «Парк Шевченка», В. Колесника «Боричів Тік», І. Григор’єва «На Поскотині». Одні картини відтворюють архітектурні деталі, інші зосереджені на емоційному стані художника. Олійні фарби, графіка й акварель занотували сьогодення Києва та втрачений історизм у роботах Б. Рапопорта «Березень. Поділ»,1969; Ю. Хіміча «Печерськ» та «Свята Софія» початку 1970-х; В. Стеценка «Андріївський узвіз», 1998; О. Агамян «Вул. Ігоревська навесні», 2007 р.

  • Іван ШЕВЧУК

    Голосні титули німої «Людини з кіноапаратом»

    «Людина з кіноапаратом» — німа стрічка, що триває трохи більше години. Вона — калейдоскопічний знімок життя великого міста, з його божевільною динамікою, сумом та веселощами. Тут виразний головний прийом режисера Дзиги Вертова — «запопасти життя зненацька», вперше застосовані зйомки прихованою камерою. 

  • «Допомагатиму країні в космічному українсько-бразильському проекті»

     Єдиний іноземець на фізико-технічному факультеті Дніпропетровського національного університету, який готує спеціалістів для ракетно-космічної галузі України, — 26-річний четвертокурсник Сандро Шафранський, який опановує спеціальність «двигуни та енергоустановки літальних апаратів». Студент із Бразилії — представник української діаспори, яка цього року святкуватиме 120-ліття.

  • Його аудиторія — увесь світ

    Твір, що дав назву книжці, — невеличкий кулінарний трилер. Його дія відбувається навколо ресторану, шеф-кухар якого зник і ніхто не знає, що з ним трапилося. Привертає увагу повість «Деклассированные». Автор присвятив його Костянтину Вагінову та Андрію Платонову. Як на мене, є також подібність до «Собачого серця» Булгакова… Інтелігент, якому немає місця в новому суспільстві, професор філософії, що несподівано засвоїв виготовлення трун… 

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    У нас інше цунамі

    У книжки «Зоря на ім’я Полин: пам’ятаючи Чорнобиль», видрукуваної в Римі у видавництві «Віелла», — італійські та українські автори. Наші співвітчизники представлені добіркою поезій Ліни Костенко та її сценарієм до фільму Ролана Сергієнка «Чорнобиль. Тризна»,  статтями Юрія Щербака, Юрія Шаповала, Наталії Баранівської, Оксани Пахльовської.

  • «Новий учитель — це особистість, що відповідає викликам часу»

    Важко знайти людину, яка б не переймалася сьогодні проблемами та перспективами розвитку сучасної загальноосвітньої школи, освіти загалом. Громадський дискурс, що дедалі загострюється, фіксує нагальну потребу модернізації освіти. Якою вона має бути? Про це розмовляємо з  член-кореспондентом НАН України професором Віктором Андрущенком.

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Ніна Матвієнко: «Навіть без цієї премії я була б її лауреатом по життю»

    Їх уже великий рід — понад 600 — удостоєних найпрестижнішої державної нагороди в літературі і мистецтві, а Національна премія України імені Тараса Шевченка залучала до цієї високоповажної спільноти талановитих письменників, літературознавців, художників, композиторів, артистів, режисерів, архітекторів щороку упродовж півстоліття.  Цю високу відзнаку, з нагоди її ювілею, Президент України Віктор Янукович назвав «символом мистецької досконалості,  громадянської честі, творчої новизни, важливим чинником культурного розвитку суспільства», а Прем’єр-міністр Микола Азаров — її лауреатів — «гордістю нашої країни».