Актуальна тема

  • Оксана КРАМАРЧУК

    До спецінтернатів інвалідів-фронтовиків забирали прямо з вулиць

     Об'єктивної статистики про кількість учасників Великої Вітчизняної війни, які стали інвалідами, на сьогодні немає. За словами військових хірургів, у ті часи, в умовах бойових дій, за браку чи повної відсутності антибіотиків і неможливості забезпечити належний догляд, лікар, перед яким стояв вибір - ампутувати чи залишати кінцівку пораненому, найчастіше робив вибір на користь першого. Так, Степан Кашурко, керівник пошукового російського центру "Подвиг" Міжнародного союзу ветеранів воєн і Збройних сил, посилаючись на документи з грифом "Совершенно секретно", наводить такі цифри. Згідно з ними, з фронтів Вітчизняної війни повернулося безруких - 1 мільйон 10 тисяч, безногих - 1 мільйон 121 тисяча, які втратили і руки, і ноги - 85 тисяч 942 чоловіки.

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Державні фінанси і буковинські романси

    "Звертаються до вас жителі Новоселицького району. У червні 2008 року в нас сталося велике лихо: повінь знищила чимало будинків, споруд, змила городи, дороги, мости.

    Зокрема, був зруйнований єдиний міст поблизу села Маршинці, який з'єднує Новоселицький та Герцаївський райони.

    Після того як вода відступила, на місці старого мосту закипіло будівництво, з'явилася техніка, розпочали вбивати сваї і нашвидкуруч спорудили тимчасовий міст, виділивши на це величезні кошти.

    Щоправда, будівництво дуже швидко закінчилося і майже 1,5 року ніякі роботи тут не проводилися. І коли в червні 2010-го повінь повторилася, розбурхана стихія знову принесла багато біди.

    Зазнав руйнування тимчасовий міст, який не зміг пропустити велику воду і фактично став штучною перепоною для води, внаслідок чого затопило величезну територію довкола. Постраждало багато людей, завдано шкоди державі.

    Відразу після повені до нас приїхав Прем'єр-міністр М. Азаров, який обурився темпами відновлювальних робіт і дав доручення чиновникам прискорити спорудження цього об'єкта, щоб у травні 2011 року відкрити новий міст для руху.

    Та після його від'їзду будівельники припинили роботи і донині не з'являються в селі. Травень уже стукає в двері, ми знову потерпаємо від страху, адже після літніх злив сумна історія може повторитися, а тимчасовий міст "допоможе" річці вкотре затопити наше й інші села.

    Жителі с. Маршинці
    Новоселицького району
    Чернівецької області".

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Добробут власними руками

    Яка найбільша нині проблема при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС? Брак коштів. На зведення нового укриття над зруйнованим реактором, на лікування і оздоровлення потерпілих, відновлення спустошених земель... Нещодавно на зустрічі з віце-прем'єр-міністром Сергієм Тігіпком ліквідатори аварії порушували ці проблеми, додавши до них ще й тему безробіття. Відповідь урядовця лаконічна: "Маємо керуватись не емоціями, а забезпечувати прагматичний підхід". Ось його й бракує, зокрема, в чорнобильських зонах. 

  • Сигнал пробудження йому не потрібен

    Ні, не звикнути до обезлюднення сіл, заміни клубів і бібліотек генделиками, до розвалу ферм, здичавіння колись родючих ланів. А це спостерігається на полях, віднесених до Чорнобильської зони, уже за кілька десятків кілометрів від Києва вздовж трас, якими везуть до столиці заморську продукцію, що раніше виробляли в Україні. Це, так би мовити, ілюстрація до сучасного підручника економіки.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Люблю як душу, трясу як грушу?

    Якось в автобусі випадково почула розмову двох першокласників. Один запитав другого: "Чому ти сьогодні такий сумний?" А той, трохи поміркувавши, відповів: "Ну добре, ти - мій найкращий друг, розкажу... Знаєш, учора ввечері тато знову прийшов додому п'яний. Посварився з мамою, вони кричали, а я сховався у своїй кімнаті. Та коли він побачив у моєму щоденнику трійку з математики, то, замість пояснити рівняння, відшмагав паском - дуже боляче. Я плакав, просив не бити, обіцяв усе вивчити, та даремно. Татко розлютився так, що навіть маму, яка мене захищала, вдарив. А потім наказав іти спати ще засвітла. Та я ще довго не засинав: батько голосно кричав, а мама плакала..." На очах у малого виступили сльози, але він продовжував: "Та хоч він і б'ється, все ж я його дуже люблю. Але ж битися -погано. Татко мав би нас захищати - ми ж родина. А натомість... Думаю, його насварили на роботі. Та ми ж із мамою в тому не винні. Чому ж він з нами так?!" 

  • Яка модель підходить Україні?

    Історія свідчить, що не завжди політична система, суспільний та державний лад, зафіксовані в конституціях різних країн, на певних етапах їхнього існування відповідали реальному політичному режиму, правам і свободам громадян.

     

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    Чорнобильські гроші: вимагаємо суворішого контролю і ефективного використання

    Кореспондент "Урядового кур'єра" разом з відомими фахівцями зробив спробу знайти об'єктивну відповідь на досить "незручне" запитання: чому за два десятиріччя в 30-кілометровій зоні ЧАЕС не введено в експлуатацію жодного промислового об'єкта, які мали б давно позбавити цю станцію, зупинену 2000 року, статусу діючої ядерної установки? 

  • Квартири за півціни

    Те, що часи отримання безплатного житла минули безповоротно, здається, усвідомили всі. Нині для черговиків пропонується інша схема покращення квартирних умов - програма "Доступне житло". Тут частину коштів доведеться сплачувати зі своєї кишені. Та чи значно вона зменшить кількість сімей, що стоять на квартирному обліку? 

  • Вольт ДУБОВ

    За майбутнє заплатили собою

    Вибух з руйнуванням ядерного реактора, його важкі наслідки спричинили значні екологічні, медичні, економічні і моральні проблеми. Поряд з цим, Чорнобиль - це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності та героїзму багатьох тисяч людей, наших співвітчизників. 

  • Павло КУЩ

    Пам'яті двічі Героя, земляка-космонавта

    Напередодні робочої поїздки Віктора Януковича, який приїхав на заходи, присвячені 90-річчю Георгія Берегового, тут зарясніли білборди "Донеччина вітає Президента України". А перед цим у Донецьку приземлилися "зоряні брати" легендарного космонавта: двічі Герой Радянського Союзу Олексій Леонов, Герой Радянського Союзу, уродженець Донеччини Олександр Волков та його син - Герой Росії Сергій Волков. Цікаво, що підкорювачі космосу, які прибули вшанувати пам'ять свого побратима, мали ще одну мету. Як зізнався Олексій Леонов, зараз готується черговий політ молодшого Волкова в космос і, за давньою традицією, перед далекою і важкою дорогою потрібно побувати на рідній землі.