Принцип «якби чогось не сталося», звичайно, допомагає уникнути відповідальності або неприємностей тим, хто приймає ті чи інші рішення. Але часто такий підхід гальмує або шкодить розвитку окремих галузей економіки. І це переконливо демонструє, приміром,  стан  коноплярства, яке в Україні існувало століттями, але не витримало анафеми під час боротьби з наркоманією.  При цьому далеко не всі, від кого  залежить розвиток цієї галузі, знають, що її продукцію  можна успішно використовувати як у харчовій, так і в будівельній, текстильній, енергетичній і целюлозно-паперовій промисловості. Заповнити цю білу пляму ми попросили відомих учених — директора Дослідної станції луб’яних культур ІСГПС НААН доктора технічних наук Рубіля ГІЛЯЗЕТДІНОВА,  доктора біологічних наук, професора Миколу МИГАЛЯ і  доктора сільськогосподарських наук Ірину ЛАЙКО. 

З початком курортного сезону знову стає актуальним питання про дотримання права громадян на вільний доступ до пляжів та користування ними. Прокуратура Миколаївської області здійснює перевірки додержання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування вимог закону при наданні у власність і користування, продажу, зміні цільового призначення земель прибережних захисних смуг уздовж Чорного моря, використанні і забудові прибережних територій. Перевірки здійснюють на виконання доручення Генерального прокурора України. Звісно, такі заходи назріли давно. Громадяни справедливо нарікають на те, що не скрізь можуть безперешкодно дістатися берега моря чи річки, а пляжі в рекреаційних зонах часто-густо захаращені якимись незрозумілими спорудами, за якими й моря не видно.  

Вдивляючись у красу завмерлого вулкана, в неосяжну блакить моря, жену від себе думки, що привів мене сюди земельний конфлікт, який мляво тягнувся багато років і нині дійшов кульмінації. Не хочеться здаватися ідеалісткою, але я завжди жила з твердим переконанням, що краса природи мусить породжувати гармонію у стосунках між людьми. У нас усе, як завжди, — догори дригом. Таке враження, що ми не доросли до того, аби жити серед краси, а головне — її цінувати і не перетворювати на поле бойових дій.  

На те, що можна прожити на стипендію, нині розраховує лише наївний першокурсник. Та й то лише в перші місяці після вступу. А далі життєві реалії змушують думати, як вижити.
Типовий студент Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка отримує 750 гривень. Можлива надбавка 50–60 гривень за те, що ви добре вчитесь та не прогулюєте занять. Якщо ж ви пільговик, то одержуєте 1160 гривень. Загалом стипендія «не дотягує» до прожиткового мінімуму, який на 2013 рік становить 1176 гривень. Неодноразово проводили дослідження «Прожити на стипендію місяць — міф чи реальність?», і результати завжди були однаковими: 90% опитаних зазначають, що тих грошей вистачає максимум на три тижні.

Рені — невеличке містечко на півдні Одещини з однойменним портом на Нижньому Дунаї. Що коїться у верхів’ях цієї великої річки, тутешній люд, як і весь світ, знає з телебачення, проте за долю свою особливо не потерпає. Жителька містечка Олена Іванівна пригадує, що 2005-го тут був паводок, проте її району він не зачепив. Проблеми з великою водою мав хіба тутешній порт, розташований безпосередньо на річці, — «для нас небезпеки особливої не було, адже береги тут високі». Власне, й ті підтоплення, що траплялися, не були пов’язані з розливом Дунаю. Щоб річка створила тут якісь проблеми, вода мала б піднятися аж на 5 метрів 35 сантиметрів.  

Приказку «Швець без чобіт, а тесля без воріт» часто згадують жителі й гості населених пунктів, розташованих на узбережжі Азовського моря. Адже через незаконно встановлені на березі огорожі, шлагбауми тощо люди не мають вільного доступу на пляжі. Втім, є кілька способів уникнути перспективи тішитися морем «у клітинку», тобто через металеву сітку. Найперший — дибуляти десь за межі населеного пункту й шукати місця, де ще не ступала нога самовільних забудовників. Ще один варіант — платити чималі гроші за проживання й відпочинок на елітних територіях, оточених парканами.

Державтоінспекція Дніпропетровщини б’є на сполох: рівень аварійності на дорогах у порівнянні з минулим роком зріс на 40%. Кількість загиблих в автомобільних аваріях збільшилася на 80% (!), а травмованих — на 45%. Причому більшає дорожньо-транспортних пригод за участі і вини водіїв громадського транспорту.
Як повідомив заступник начальника відділу автомобільно-технічної інспекції УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Юрій Туленко, за чотири місяці цього року за участі водіїв автобусів (мікроавтобусів) на Дніпропетровщині зареєстровано 77 дорожньо-транспортних пригод, у яких 9 людей загинули і 109 травмувалися (по Україні 158 таких ДТП, 23 загиблих, 382 отримали травми різного ступеню важкості). 

Мелітопольщина (Запорізька область) як черешнева країна славиться з давніх часів. Колись було, смачні соковиті сонячні плоди звідси літаками поставляли до столу  вищого керівництва Радянської держави. Тепер возять фурами, переважно в Росію та Білорусь. Втім, місцевим жителям також  перепадає поласувати черешнею.  

У багатьох розвинених країнах, зокрема в Канаді в навчальних закладах працюють шкільні поліцейські, які забезпечують там порядок та гарантують безпеку учнів. В українських школах штатних міліціонерів немає, замість них з учнями працює кримінальна міліція у справах дітей. І під час канікул, які розпочалися, вона продовжить пильнувати за школярами заради їхнього добра. За традицією буде проведено оперативно-профілактичні заходи з умовною назвою «Літо-2013».  

Для школярів літо —  найприємніша і найвеселіша пора. Однак для дорослих це й пора неабияких тривог за безпеку своїх чад. Адже якщо під час навчального року діти зазвичай під наглядом педагогів, а там, втомленим наукою, їм хочеться швидше добратися додому, то влітку як же не насолодитися всіма принадами фактично бездоглядного відпочинку! Звичайно, в останні дні навчального року в школах пройшли виховні години, бесіди на тему безпеки життєдіяльності, та нерідко діти забувають усе, що їм казали. Утім, рятувальники знайшли шлях дохідливішого донесення інформації до них.