Хоч синоптики попереджали про циклон, що насувався з Балкан, для жителів та комунальників багатьох областей рясні снігопади таки стали неприємною несподіванкою. Найбільшого снігового шоку донедавна зазнали західні регіони, а цими днями — столиця й область. З другої половини п’ятниці автотранспортний рух на вулицях Києва, передмістя та області фактично зупинився. Лише у столиці випало 50 мільйонів тонн снігу, чого кияни не бачили майже 100 років.

Тепер, напевно, мало хто здогадується, що розвиток Південного берега Криму як оздоровниці почався фактично з того, що століття тому сюди, до моря, приїздили лікуватися від туберкульозу. Від небезпечної недуги в унікальних кліматичних умовах рятувалися лікар О. Бобров, співак Ф. Шаляпін, композитор С. Рахманінов, майстри слова М. Горький, І. Бунін, М. Коцюбинський, Леся Українка, В. Брюсов. Тоді почали з’являтися перші санаторії, на будівництво яких не шкодували чималих власних коштів відомі особистості. У радянські часи відкривалися нові протитуберкульозні санаторії, де хворі могли лікуватися безплатно. 
На жаль, ми, сучасники, похвалитися такою турботою про хворих на цю небезпечну недугу, особливо дітей, не можемо. Проте у нас є всі шанси створити багатотомну історію судових тяганин щодо захисту територій дитячих протитуберкульозних оздоровниць. 

На запрошення Ради Європи з 4 по 10 березня делегація Національної спілки журналістів перебувала у Брюсселі та Страсбурзі. За цей період у ході зустрічей представники не лише Ради Європи , а й Європейського суду з прав людини та Міжнародної федерації журналістів висловлювали стурбованість монополізацією телевізійного цифрового простору, фактами цензури, самоцензури в Україні.
На одному із засідань офіційний представник Ради Європи Даніель Холтген заявив: «Серед 47 країн—членів РЄ є три ключові медійні проблеми: коли ЗМІ відчувають себе дуже потужними через зв’язки з політиками і починають неетично працювати; коли є пряме втручання уряду в діяльність медіа, зокрема в Інтернет, коли втручання в роботу редакцій здійснюється через структуру власності». 

«—Два роки тому ми просто не могли пробити бюрократичну стіну різноманітних погоджень, — розповів директор «Волиньторфу» Іван Киричик. — Тепер ситуація докорінно змінилася. Я переконався, що є розумні люди, яким насправді, а не удавано болить те, що відбувається на нашому підприємстві і якою буде його доля. І передусім хотів би висловити вдячність керівництву виконавчої влади області, посадовцям Кабінету Міністрів, які допомагали нам зберегти підприємство, що вже через три роки залишилося б без сировини. Дай, Боже, їм здоров’я, і ще більше державної мудрості!» — ці слова на сторінках нашого видання побачили світ 23 листопада минулого року.  

Бізнес буває різним. Приміром, у Кам’янці на Черкащині одна занадто підприємлива жінка додумалася до продажу дівчат за кордон. Хто, мовляв, запідозрить щось неладне про містечко в глушині! Тут живуть люди тихі та сумирні. Ось і організувала «шефиня» таку собі злочинну групу, куди за змовою увійшли  ще троє місцевих жителів. Та й розгорнули активну роботу.
Разом з двома спільницями й тепер уже колишнім керівником Кам’янського паспортного відділу УМВС України в Черкаській області налагодила протиправну схему, в якій кожен мав відповідальну ділянку. Приміром, двоє метких помічниць підшукували жінок, які потрапили в скрутне фінансове становище, й переконували їх поїхати начебто на заробітки за кордон. 

«Круглий стіл», організований до Дня соціальної справедливості в єдиному в Україні інформаційно-консультативному пункті для осіб з обмеженими фізичними можливостями, дав змогу фахівцям Житомирського міського та обласного центрів зайнятості зібрати разом усі «зацікавлені сторони» і з’ясувати їхнє ставлення до нововведень у працевлаштуванні інвалідів.  
До 2006 року отримання пенсії автоматично позбавляло людей з особливими потребами права на статус безробітного, навіть коли йшлося про осіб працездатного віку, які могли і прагнули трудитися на користь собі й суспільству. І це при тому, що посильна праця для інваліда — не стільки можливість приробітку, скільки шлях до адаптації в суспільстві та повернення віри у власні сили.

Економісти й політики продовжують жваво обговорювати законопроект про створення Служби фінансових розслідувань, яка б об’єднала функції шести контролюючих структур, включаючи податкову службу, економічні підрозділи МВС та СБУ, а також УБОЗ та відділ боротьби з контрабандою митниці. Попри те, що Прем’єр-міністр Микола Азаров заборонив міністерствам розглядати цей документ узагалі, більшість фахівців припускають, що автори ідеї так легко від неї не відмовляться і вже найближчим часом презентують нову редакцію. Якою може бути модель такої структури з огляду на світовий досвід, кореспондент «УК» намагалася з’ясувати разом з експертами.

Ліфтове господарство Черкас, як і багатьох інших міст України, перебуває, м’яко кажучи, далеко не в найкращій ситуації. Як повідомив директор спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства «Черкасиліфт» Петро Сорокалет, більша частина підйомних механізмів міста уже відпрацювала нормативний термін експлуатації. Та якщо досі ремонти ліфтів багатоповерхівок, окрім тих, що розміщені в кооперативних будинках та будинках, де створені ОСББ, проводили коштом міського бюджету, відтепер мешканці змушені будуть сплачувати з власної кишені 65% вартості ремонту. На останній сесії міської ради, яка затвердила програму соціально-економічного розвитку міста на цей рік, уперше за історію обласного центру впроваджено здійснення поточних і капітальних ремонтів ліфтів і систем диспетчерського зв’язку на умовах співфінансування з жителями міста.  

Швидка весна в Закарпатті вкотре примусила населення непокоїтися через підвищення рівня води в гірських річках. Цього понеділка він наблизився до максимального рівня, і стан продовжував ускладнюватися через теплу погоду і танення снігів. Але раптово зима знову нагадала про себе. І хоча метеорологи своєчасно попереджали про зміни погоди, такий різкий перехід від весни до зими-хурделиці додав роботи працівникам управління державної служби надзвичайних ситуацій.

Одна з двох проблем, які здавна підривали авторитет Російської імперії, не зникла й досі на пострадянському просторі. Йдеться про дороги, з якими не склалося ні колись, ні нині. Приміром, Україна цього року зіткнулася зі справжньою дорожньою катастрофою, настання якої пояснюють по-різному. За «круглим столом» в Укравтодорі говорили не лише про сучасний стан доріг, їхній аварійний ремонт, а й про перспективи розвитку галузі в цілому.