Ми вже звикли до того, що вичерпавши всі засоби боротьби з певними проблемами, люди — і поодинці, і цілими громадськими об’єднаннями, — звертаються зі своїми бідами до засобів масової інформації як до останньої  надії на справедливість та суспільного рефері в останній інстанції. Проте цього разу ситуація перевернулася з ніг на голову. На зустріч з власним кореспондентом «Урядового кур’єра» по телефону напросився заступник головного інженера, він же — начальник відділу охорони навколишнього середовища Харківського коксового заводу Сергій Єгоров, мотивуючи її необхідність передачею до газети скарги від колективу на природозахисну організацію «Екоцид»(?)! Після короткої розмови та призначення зустрічі подумала: все ж таки трапляється, що на стрільця звір і справді вибігає.  

 Уже звичним атрибутом повсякденного життя житомирян стали пересихаючі час від часу водопровідні крани. Причина цих незручностей не в обмеженості водних ресурсів, а у періодичному відключенні енергетиками за борги так званої третьої станції водопідйому, без роботи якої вода вище рівня двох нижніх поверхів у місті не піднімається. 

Коли нива вже достигла, збиральна техніка десь затримується в дорозі, а золоте збіжжя от-от посиплеться з колосків додолу, то навіть не спеціалістові зрозуміло: втрати добірного зерна будуть неминучими. Щось подібне трапляється і з найкращими ідеями, якщо вони не реалізуються, а роками вкриваються пилом у довгих шухлядах.
Протягом останнього десятиріччя багато хто зрозумів, що втілення найсміливіших планів розвитку слід розпочинати з визначення пріоритетних напрямків, тобто стратегій, і чимало вітчизняних громад, у прямому розумінні цього слова, сіли за парти. 

У малій архітектурній формі (МАФ), що біля метро Академмістечко, вже майже два місяці живе… МММ-клуб. Під час його відвідання на початку червня виявилася єдиною візитеркою. Саме тоді очільник МММ-2011 Сергій Мавроді оголосив про плани ввести обмеження на виплати грошей вкладникам після 15 червня, бо піраміда обвалилася, і створити нову піраміду МММ-2012, яка функціонуватиме паралельно зі старою.
Приємний хлопчина — працівник цього офісу на вигляд років дев’ятнадцяти не приховував: «МММ — це фінансова піраміда, яка існує за рахунок внесків нових вкладників».

У центрі Дніпропетровська серед білого дня (близько 13.40) у черговий раз, начебто, вибухнуло. І знову надзвичайна подія сталася у трамваї першого маршруту. Цього разу на перехресті центрального проспекту ім. Карла Маркса і вулиць Короленка та Московської — це неподалік від ЦУМу. Очевидці НП розповідали, що хтось кинув у салон трамвая або вибуховий пакет, або димову шашку. Як тільки заповнений людьми трамвай пішов на поворот, пасажири у першому вагоні почули легкий удар, потім побачили задимлення і сильне полум’я. Почалася паніка (що не дивно після подій 27 квітня, коли у центрі міста по ходу того ж першого трамвая пролунало чотири вибухи), водій одразу відкрив двері, і всі пасажири швидко вийшли з трамвая.   

О 4 ночі, коли мешканці будинку, що був споруджений у 1971 році, спали, в одному з під’їздів стався обвал у вісьмох квартирах — з першого по п’ятий поверхи. Полетіли у прірву кухні та вітальні кімнати. Якби зачепило спальні, жертв було б набагато більше.
Рятувальники, які негайно прибули на місце надзвичайної події, переляканих людей із вцілілих кімнат знімали за допомогою пожежних драбин, адже покинути житло самостійно вони не мали можливості. 

У липні 2010-го в інтерв’ю «УК» голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк сказав: «У протипаводкових заходах маємо збудувати 75 ємностей для регулювання стоку води. 16 ГЕС спрямовуватимуть силу стихії служінню інтересам людини». А в березні 2012-го, побувавши з керівниками держуправління охорони навколишнього середовища та держекоінспекції у Верховинському районі, де планувалося збудувати сім таких станцій, він раптом заявив: «Ми дійшли висновку призупинити будівництво дериваційної міні-ГЕС на Черемоші. Може загинути цілий ряд риби, занесеної у Червону книгу… Та кількість електроенергії, що мала вироблятися на цій ГЕС, буде незначною, порівняно зі шкодою, яка може бути нанесена». Чому думка обласного очільника так кардинально змінилася?  

«Край садів і виноградників» — назва, яка закріпилася за Закарпаттям у середині минулого століття. У столиці краян звали «корчагінцями» неспроста: сулії-корчаги добротного вина допомагали їм вирішувати найскладніші питання. Статус виноробного регіон має ще й сьогодні. Але імідж зіпсований... Новітні часи змушують говорити про занепад колись провідної та прибуткової підгалузі, необхідність її відродження.  

Про це говорять давно. Що Україна, на жаль, дедалі більше відстає в науковому поступі. Що молоді вчені, ледь захистивши дисертації, здебільшого тікають за кордон у пошуках самореалізації та кращого заробітку. Але нечасто ці розмови трансформуються в дії, спрямовані на те, аби переломити небезпечну тенденцію: з 1997 року за обсягами наукової продукції Україна впала з 27 на 44 місце, за рейтингом бази даних Scopus, та досі малоінтегрована у світовий науковий простір.   

Реалізація потужних інвестиційних проектів щодо освоєння унікальних природних ресурсів у Ренійському районі Одещини може перетворити північно-західний регіон нашого Придунав’я на квітучий, привабливий форпост України на кордоні з Євросоюзом.