Визнання Кремлем незалежності маріонеткових утворень «Л/ДНР» у межах Донецької та Луганської областей розв’язало руки російсько-окупаційним військам. Збройні формування РФ артилерією та «Градами» вдень і вночі масовано накривають позиції українських захисників і населені пункти поблизу лінії зіткнення, руйнують об’єкти критичної інфраструктури. На південь Білорусі та у прикордонні з Україною регіони РФ продовжують прибувати російські війська.

З 1 січня по 16 лютого на лінії розмежування в Донецькій та Луганській областях з боку тимчасово окупованої Росією території зафіксовано 107 обстрілів позицій наших воїнів та чотири обстріли населених пунктів, зокрема 22 рази — із забороненої мінськими домовленостями зброї. А 16 січня ворог здійснив 60 обстрілів, з яких 43 — із забороненої зброї, заявив міністр оборони Олексій Резніков під час Години запитань до уряду у Верховній Раді.

Сполучені Штати Америки залишаються відкритими до діалогу з Росією, однак готові й відповісти на атаку РФ на Україну. На цьому президент США Джо Байден наголосив у зверненні про ситуацію на кордонах України і Росії та загрозу повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну.

 Увесь демократичний світ продовжує шукати шляхи деескалації ситуації на українських кордонах, спровокованої країною-агресором. Так, під час особистих візитів до Росії й телефонних розмов з Володимиром Путіним світові лідери намагаються переконати його припинити брязкати зброєю на європейському континенті. Водночас візити міжнародних партнерів до України, зокрема на схід, сигналізують про підтримку світом територіальної цілісності, суверенітету, незалежності, європейського та євроатлантичного вибору України, а також підтримку дипломатичного шляху нашої країни у припиненні війни, розв’язаної Росією.

Останнім часом найпопулярніше запитання, яке ставлять журналісти західним політикам і дипломатам після їхніх численних зустрічей з російськими високопосадовцями, таке: «Як ви вважаєте, чи нападе Росія на Україну?» І жодного разу чіткої відповіді на нього ніхто не дав. Так само не знає цієї відповіді і прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, який цими днями побував з візитом у штаб-квартирі НАТО.

Цими днями у різних країнах закордонне українство проводить масові акції на підтримку України. Цей флешмоб докотився і до Брюсселя. У середу по обіді на Люксембурзькій площі біля центрального входу до Європарламенту з українськими прапорами та гаслами на акцію We#StandWithUkraine зібралося понад 70 небайдужих людей.

Дипломатичні зусилля для врегулювання деескалації на кордоні України, спричиненої діями Росії, яка стягнула до кордону безпрецедентну кількість військової техніки й солдатів, цього тижня вийшли на новий рівень. У понеділок так званий парад візитів розпочав подвійний візит до Москви і Києва президента Франції Еммануеля Макрона.

Сьогодні до Києва після переговорів у Москві з тамтешнім президентом Володимиром Путіним прибуває президент Франції Еммануель Макрон. Напередодні цього подвійного візиту в інтерв’ю тижневику Journal du Dimanche Макрон дав доволі оптимістичний прогноз щодо пошуку дипломатичного компромісу для деескалації на українсько-російському кордоні, куди Росія стягнула значну кількість військових сил.

Чотири напрями співпраці були в центрі уваги зустрічі Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з віцепрезидентом Європейської комісії Валдісом Домбровскісом. Ідеться про безпекові питання, фінансову допомогу з боку ЄС, торговельно-економічне партнерство і виконання Угоди про асоціацію з ЄС, успішне виконання якої відкриває шлях до перспективи набуття членства в цій організації.

Рада Європи — не безпекова організація, але вона не може залишатись осторонь загрозливої ситуації, яка склалась останніми місяцями через ескалацію на українсько-російському кордоні, бо це може мати жахливі наслідки для всього світу. Про це говорили депутати ПАРЄ під час поточних дебатів «Нещодавні безпекові виклики в Європі: яка роль Ради Європи», що відбулись у Страсбурзі.