Четвер 29 березня минулого року став чорним днем містечка Світлодарськ на Донеччині. На основній «годувальниці» населеного пункту — Вуглегірській ТЕС — через порушення герметичності системи подачі вугільного пилу сталася велика пожежа. Один співробітник підприємства тоді загинув, тринадцять дістали різноманітні травми, а ще вогонь пошкодив чотири енергоблоки, й електростанція вимушено припинила роботу.

Тижні енергоефективності, що проходять в Україні на початку жовтня, вже стали традиційними. Відбуваються вони й на Сумщині. Хіба що з єдиною різницею: такі семиденки фактично не закінчуються і тривають цілий рік. Принаймні останні роки, відколи в області розробили і прийняли комплексну програму з виробництва і застосування місцевих альтернативних видів палива на основі біомаси.
Як зазначає голова Сумської ОДА Юрій Чмирь, так область крок за кроком наближається до наміченого. Невпинно зменшуючи частку блакитного палива, вдається ставити на службу інші джерела енергетики, які раніше залишалися в пасивному резерві.

Розвиток вітчизняного нафтогазовидобувного комплексу почався в другій половині 1930-х років,  коли українські геологи першими в Радянському Союзі знайшли нафту на сході України. Тривав він до 1970-х. За словами генерального директора ДП «Укрнаукагеоцентр» Петра Голуба, на сьогодні  вже розвідано 387 родовищ вуглеводнів, або дві третини від  наявних запасів. Це означає, що за понад вісімдесят років нафти і газу в землі істотно поменшало. А якихось нових родовищ геологорозвідка не знаходить тому, що починаючи з кінця 1970-х різко зменшилося фінансування цих робіт. Як вийти зі становища, що склалося, та  виконати настанови Президента щодо зменшення енергозалежності України шляхом нарощення обсягів видобутку газу, в тому числі нетрадиційного, — про це йшлося на Міжрегіональному семінарі-нараді, присвяченому досягненням та перспективам розвитку нафтогазового комплексу Полтавщини.  

Президент Віктор Янукович провів зустріч із членом Європейської Комісії з питань енергетики Гюнтером Оттінгером. Під час переговорів глава Української держави назвав питання енергетичної безпеки нашої країни одним із найважливіших у контексті взаємодії з Європейським Союзом.
«Ми надаємо великого значення поглибленню відносин з Європейським Союзом. Фактично, та робота, яку ми запланували до Вільнюського саміту, майже завершена. Окреме й дуже велике питання — питання енергетичної безпеки України», — наголосив Віктор Янукович. 

У матеріалі «Омріяне житло з… вулканічного скла» («Урядовий кур’єр», 28.09.2013 року) йшлося про те, що Броварський завод будівельних конструкцій відкрив нову еру — еколого-енергозберігаючу — у виробництві. Запропоновані на підприємстві новації із заміни газу на торф допоможуть значно здешевити виробництво продукції і постачати бюджетним організаціям райцентру дешеву електро- і теплоенергію. Вигідно всім. Тим більше, що родовища торфу в районі є і розробляються давно. На це й розраховували ентузіасти.  

«Урядовий кур’єр» неодноразово висвітлював  тематику розвитку базової галузі економіки держави – енергетики. Нещодавно на шпальтах нашого видання вийшов матеріал «Наскільки важливий маршрут дороги до «зеленої» енергетики», де йшлося про альтернативні джерела енергозабезпечення. Тепер до уваги читачів – розширена експертна думка про стратегію енергетики України до 2030 року.
Нині своєї черги  затвердження чекає чергова оновлена версія Енергостратегії України, яка має окреслити напрями розвитку галузі до 2030 року. Розробляти цей документ розпочали ще 2002 року. Через кілька років його помпезно презентували. «УК» широко висвітлив цю подію. Проте реалізація стратегії чомусь загальмувалася — знову на кілька років. Почалися доопрацювання, редагування — лише нещодавно вона отримала певні  зміни і тепер чекає вердикту Кабміну. Як кажуть, не минуло і 13 років. Для порівняння: аби звести новий атомний реактор, треба 10—11 років за відповідного фінансування. Зрештою, маємо те, що маємо.

Картина відвертої безгосподарності та короткозорої політики у використанні того, куди свого часу було вкладено мільярдні народні кошти, вражала. Була осінь 2009-го, але досі перед очима стоїть те, що побачив на Дунай-Дністровській зрошувальній системі: багатокілометрові, широченні магістральні канали, навколо яких колись буяло життя сільгосппідприємств, порожні, замулилися, поросли чагарниками й деревами. Навряд чи вони колись наповняться водою. «В цьому приреченому стані, — писала наша газета у матеріалі «Агрокомплекс Придунав’я: як звестися з колін?» (14 січня 2010 р.), — вони перебувають майже десять років. Характерна деталь для ландшафту поливних сільгоспугідь не тільки Одещини».  

Ви хочете звести майже казковий будинок за три дні? Скажете, що жартую. Ні, цілком серйозно. А ще ваш швидкобуд, зведений підрозділом ПАТ «Броварський завод будівельних конструкцій», буде екологічно чистим, енергозберігаючим і дешевшим, ніж у сусідів. Який секрет знають виробничники?

В осінньо-зимовий період, коли підвищується попит на російський газ у країнах Євросоюзу, проблем з його транспортуванням через українську газотранспортну систему не буде. НАК «Нафтогаз України» готовий виконати всі взяті на себе зобов’язання перед ВАТ «Газпром» щодо безперебійного постачання блакитного палива.
Цьому питанню було присвячено переговори віце-прем’єр-міністра Юрія Бойка з главою російської монополії Олексієм Міллером, які днями відбулися в Москві. Крім планового проходження осінньо-зимового періоду, вони також обговорили надійне забезпечення газом українських споживачів, бо актуальність цієї теми зростає з наближенням холодів і початком опалювального сезону, який традиційно стартує 15 жовтня. 

Наша держава намагається знайти оптимальні шляхи до енергонезалежності.  Тут і сланцевий газ, і  шахтний метан, і, звичайно ж, нетрадиційні джерела енергії.  Адже природа, окрім чорноземів,  подарувала Україні можливість використовувати   її  величезний потенціал: сонячну і вітряну енергію.

Про це розмовляємо з головою  Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Миколою ПАШКЕВИЧЕМ.