За результатами 2012 року друге і третє місця в ренкінгу інвестиційних фондів України за обсягом залучених коштів посіли два публічні фонди компанії з управління активами (КУА) «Райффайзен Аваль». Такі дані оприлюднив інвестиційний портал «Investfunds» (група Cbonds). Гендиректор КУА «Райффайзен Аваль» Вадим Мосійчук переконаний, що віра представників інвестбізнесу в продукт, які вони продають інвесторам, чи не найголовніше. Це та інші питання, які хвилюють нині учасників фондового ринку, і стали темою нашої розмови.  

Кажуть, в одну річку двічі не входять. Голова Держфінінспекції України Петро Андрєєв ламає стереотипи. У 2006—2007 роках він вже обіймав посаду очільника ГоловКРУ, на яку повернувся у 2010-му. З жовтня 2011-го він керівник Держфінінспекції України (реорганізованої державної контрольно-ревізійної служби). Про роботу державних фінансових інспекторів, про труднощі, з якими вони стикаються, та резонансні справи наша розмова з її очільником напередодні 20-річчя контролюючого органу.

«Одна з найбільших відмінностей між клієнтом лізингової компанії за кордоном і в нас — як кожен з них сприймає машину. Якщо в Європі  користувачеві автомобіля не так важливо бути власником і його орендують, то в Україні все навпаки: люди надають перевагу його купівлі», — розповідає гендиректор компанії «Порше лізинг Україна» Йозеф Граф, який сам їздить на автівці у лізингу, що дає змогу змінювати її щороку.

Такий фінансовий інструмент, як лізинг, наймолодший на території нашої країни. «Закон про лізинг» з’явився у нас 1997-го, тоді як інші фінансові послуги діяли не менш як 20—50 років. 

Минулий рік банківська система України пережила з труднощами, хоч і не з такими великими, як у перші кризові  роки (2009—2010 рр.). Торік перед фінустановами постали серйозні загрози щодо залучення ресурсів і втримання на потрібному рівні ліквідності. Це було непросто. Тому банки «віднайшли» дуже привабливий і для себе, і для клієнтів метод — різко збільшувати відсоткові ставки за депозитами, які в деяких установах зросли практично до 31% річних. Про це «УК» писав наприкінці року.  Як це позначається на пересічних громадянах, які «клюють» на такий «покращений сир»? І яка ситуація зі станом банків на початку 2013 року?  

Здавалося, тривожна тенденція — торішнє зменшення обсягів виробництва промислової продукції на Черкащині — настільки схвилює учасників сесії облради, що вони принаймні назвуть реальні причини такої ситуації. Однак почути довелося здебільшого констатацію фактів.
Зменшення промислового виробництва, — читаємо в матеріалах сесії, — відбулося в основному через спад у машинобудівній галузі — на 12,9%, хімічній — на 6,6% і харчовій — на 4,4%.  Причина спаду у машинобудуванні — зменшення випуску автомобілів на ДП «Автоскладальний завод № 2» ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» через введення Росією утилізаційного збору з автомобілів, що імпортуються, та зменшення попиту на них на внутрішньому ринку. 

Для фінансової системи України 2012 рік був одним із найважчих за останній час. Посилення регуляторної політики з боку Національного банку, валютні коливання, охолодження економіки через світову рецесію — всі ці виклики банкіри, втім, подолали гідно. Втративши в цілому лише кількох гравців. Прогнози щодо року нинішнього у представників влади та опозиційно налаштованих експертів різняться кардинально.

Узимку Олексій Гачківський змінює свій Harley-Davidson на легковик. А влітку, щоб швидше добиратися з власного офіса до Аудиторської палати України (в ній він працює на громадських засадах), надає перевагу байку, якому не страшні столичні затори. На ньому він у 2007 році перетнув Австралію, а в 2008-му — Америку. Останні роки нові далекі подорожі на байку не планував, занурившись у сферу аудиторської діяльності. Ми розмовляємо з ним в офісному кафе для персоналу на п’ятому поверсі, оформленому в байкерському стилі, куди він легко піднімається з другого поверху — офіса для клієнтів з класичним британським ремонтом і картинами Подолу, в який давно закоханий. «Мої співробітники іноді обурюються, що немає ліфта, зате ми постійно рухаємося», — зізнається він за чашкою чаю. Про те, куди рухатиметься Аудиторська палата України і які перепони долає вона на своєму шляху, кореспондентові «УК» розповідає заступник голови Аудиторської палати України ??Олексій ГАЧКІВСЬКИЙ.  

Із 1 січня 2013 року набере чинності законодавча норма (зміни до постанови Нацбанку №502 від 12. 12. 2002 року), за якою фізособи мають пред’являти внутрішній український паспорт під час купівлі й продажу валюти. Про це нещодавно повідомив директор департаменту з управління валютним резервом і здійснення операцій на відкритому ринку Нацбанку Олександр Дубихвіст. Це значно знизить попит населення на інвалюту, переконаний він (її «вигрібають» з ринку пересічні українці, намагаючись відкласти на «чорний» день. — Авт.). Крім того, це чи не найголовніший метод боротьби з тінізацією ринку обміну валют. До нього останнім часом долучився й інший — можливе введення збору з продажу валюти. Однак усе по порядку.

Фактично нову «новорічну» норму щодо паспортизації обміну валют як українці, так і закордонні гості нашої країни вже виконували протягом певного часу (з жовтня 2011 року). 

Українська асоціація інвестиційного бізнесу 10 грудня звернулася до Президента Віктора Януковича з проханням не підписувати деяких змін до Податкового кодексу та вжити заходів для недопущення руйнації фондового ринку та погіршення стану багатьох сегментів фінансового ринку і реального сектору економіки. Йдеться про застосування права вето до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення адміністрування податків і зборів», прийнятого парламентом 6 грудня нинішнього року.

Як наголошується в листі, цим документом замість змін до адміністрування податків вводиться новий податок — акцизний — на операції з відчуження цінних паперів (далі — ЦП) і деривативами та коригується існуючий режим їх оподаткування. 

По суті, законом вводиться подвійне оподаткування операцій з ЦП: діятиме особливий податок на їхнє відчуження і податок на прибуток за такими операціями. Це призведе до невиправданого зростання фіскального навантаження. І замість очікуваної детінізації цієї діяльності та наповнення держбюджету матимемо протилежні наслідки, а саме знищення ринку корпоративних ЦП, оскільки сумлінні платники податків інвестори автоматично втрачають ліквідність своїх інвестицій.  

Із початку фінансової кризи минуло вже майже чотири роки. На відміну від інших країн, в Україні вона найбільше вдарила по  курсу національної валюти. Як наслідок — доходи населення скоротилися в рази. Це призвело до непоправних для позичальників наслідків. Вони об’єктивно втратили можливість  обслуговувати кредити, насамперед в іноземній валюті. На межі втрати єдиного житла і виселення на вулицю опинились сотні тисяч українських родин, чимало з них — із дітьми.