Українська асоціація інвестиційного бізнесу 10 грудня звернулася до Президента Віктора Януковича з проханням не підписувати деяких змін до Податкового кодексу та вжити заходів для недопущення руйнації фондового ринку та погіршення стану багатьох сегментів фінансового ринку і реального сектору економіки. Йдеться про застосування права вето до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення адміністрування податків і зборів», прийнятого парламентом 6 грудня нинішнього року.

Як наголошується в листі, цим документом замість змін до адміністрування податків вводиться новий податок — акцизний — на операції з відчуження цінних паперів (далі — ЦП) і деривативами та коригується існуючий режим їх оподаткування. 

По суті, законом вводиться подвійне оподаткування операцій з ЦП: діятиме особливий податок на їхнє відчуження і податок на прибуток за такими операціями. Це призведе до невиправданого зростання фіскального навантаження. І замість очікуваної детінізації цієї діяльності та наповнення держбюджету матимемо протилежні наслідки, а саме знищення ринку корпоративних ЦП, оскільки сумлінні платники податків інвестори автоматично втрачають ліквідність своїх інвестицій.  

Із початку фінансової кризи минуло вже майже чотири роки. На відміну від інших країн, в Україні вона найбільше вдарила по  курсу національної валюти. Як наслідок — доходи населення скоротилися в рази. Це призвело до непоправних для позичальників наслідків. Вони об’єктивно втратили можливість  обслуговувати кредити, насамперед в іноземній валюті. На межі втрати єдиного житла і виселення на вулицю опинились сотні тисяч українських родин, чимало з них — із дітьми.

Ужгородська кредитна спілка «Централь-Старт» — наочний приклад того, як можна роками обманювати людей і вийти сухими з води. Останнього слова від правоохоронців ще не прозвучало, однак є побоювання, що організатори найбільшої закарпатської фінансової піраміди отримають не надто суворе покарання. Вкладники залишаться без майже 30 млн грн, вкладених у спілку. Якщо враховувати курс національної валюти станом на 2008 рік, коли розгорівся скандал, то це  близько $6 млн. Не кажучи вже про відсотки! 

Уже минули передвиборча та виборча колотнечі, які не сприяють спокійній роботі фінустанов. Але ситуація на ринку грошей залишилася напруженою. Попри прогнози експертів, що ставки за депозитами після парламентських перегонів знизяться, цього не сталося. Навпаки, в деяких фінустановах вони продовжують зростати. Бо формують їх не вибори, а ліквідність у банківській системі й окремо в кожній фінустанові.  «УК» вирішив дослідити зміни в депозитно-кредитних програмах банків і те, як їм живеться-можеться. 

Позбутися ганебного титулу «сировинна база» Україні допоможуть справжні венчурні капіталісти. А поки що бізнес змушений займатися трансфертом технологій — прямим продажем патентів за кордон без створення реальної додаткової вартості. 
 Мене вразив випадок з одним українським науково-дослідним інститутом, який продав за кордон не затребуваний у нас штам молочних бактерій, що міститься в молоці, яке п’ють гірські довгожителі. Цей штам іноземці використали для створення нового виду йогурту.

Приблизно 64% респондентів з України заощаджують менше як 550 грн на місяць і лише 5% — понад 1,1 тис грн. Такі дані порівняльного дослідження «Ставлення до заощаджень», що проводилися за підтримки Erste Group у 16 європейських країнах серед опитаних, старших 15 років. У середньому українець може відкласти «на чорний день» 488 грн на місяць, що на 28 грн більше, ніж за результатами дослідження у 2011-му, але менше, ніж у 2010-му (508 грн). У найближчі 5 років 37% респондентів планують заощаджувати більше, тоді як 44% — стільки само.

Лише 30% українців заощаджують регулярно певну суму грошей і 74% — за наявності вільних коштів. Це найвищий показник серед досліджуваних країн Центральної і Східної Європи. Майже половина українців не може дозволити собі систематично заощаджувати.

Крім того, за висновками Erste Group, відкладати на завтра більше чи розпочати заощаджувати українцям заважають девальвація валюти, висока інфляція та зниження купівельної спроможності. «УК» вирішив з’ясувати в експертів, як позначиться на банківських заощадженнях населення девальвація гривні. 

До редакції «Урядового кур’єра» звернувся акціонер «Укрнафти» Олег Іщів, який проживає у селі Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області. Він написав, що вже майже сім років п’ять членів його родини, у яких шахраї вкрали акції «Укрнафти», безрезультатно шукають правди в різних інстанціях.

Буквально ще позавчора різноманітні ЗМІ «лякали» українців, що у листопаді буде введено законом 15% податку з продажу валюти громадянами. У законопроекті пропонувалося встановити, що фізособи при здійсненні таких операцій мають сплачувати збір до Пенсійного фонду України.

Президент України 15 листопада підписав Закон №11033 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок», який Верховна Рада ухвалила 6 листопада. А вже 16 листопада правління Нацбанку видало постанову №475 «Про зімну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті». Швидкість, із якою діяли законодавча та виконавча влада, а також Нацбанк у вирішенні валютно-експортного питання, можна пояснити: у країні на міжбанку пропонується замало доларів та євро, що «тисне» на курс гривні.  

Курс гривні до долара 14 листопада побив рекорд чотирирічної давності від 15 грудня 2008 року і перевищив позначку у 8,3 грн за долар. А вже наступного дня кореспонденту «УК» не вдалося замовити доларів для купівлі у «Приватбанку». Причиною тому підвищений попит населення, пояснили на другому кінці дроту і порадили зателефонувати пізніше…