Справи із залученням іноземних інвестицій в Україні останнім часом не дуже добрі, і цю проблему треба розв’язувати. Саме це стало лейтмотивом «круглого столу» «Інвестиційний та бізнес-клімат в Україні очима влади та інвесторів: чи відбулися суттєві зміни на краще?», який нещодавно відбувся в Києві.
Як вважає заступник директора Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) в Україні Грем Хатчісон, банк не зможе надавати підтримку Україні на тому самому рівні, як і зараз, якщо питання з корупцією не буде вирішено. «Раніше в ЄБРР заявляли, що готові зберегти розмір щорічних інвестицій в українську економіку — мільярд євро, якщо в країні поліпшуватиметься інвестиційний клімат. В ЄБРР відзначали погіршення інвестиційного клімату в Україні через діяльність податкової, митної та судової систем», — наголосив він.

 

Нині в суспільстві активно обговорюють питання можливої девальвації гривні. Чимало експертів схильні вважати, що цього найближчим часом не станеться, є й такі, що доводять зворотне.

На думку аналітика інвестиційної компанії Dragon Capital Олени Білан, терміни девальвації української валюти, за її оцінками, змістилися на осінь 2013 року. «У лютому Нацбанк витратив на підтримку гривні до 400 мільйонів доларів золотовалютних резервів (ЗВР). Ми прогнозуємо, що такі резерви цього року скоротяться до 22 мільярдів доларів також задля досягнення мети стабільності гривні», — додає вона. 

Як повідомляють міжнародні інформагентства, у вихідні перед кіпрськими банкоматами виросли черги. Щоправда, люди могли знімати лише до 200 євро за добу. При цьому банківські офіси не працювали, а електронні операції були заморожені. Центробанк Кіпру заборонив усім фінустановам (банки, зареєстровані там, вважаються кіпрськими) здійснювати будь-які грошові перекази як усередині країни, так і за кордон. 

Станом на 1 лютого 2013 року у банківській системі Кіпру було 68,4 мільярда євро депозитів. З них 42,8 мільярда належали резидентам країни, 4,8 — резидентам держав єврозони, 20,8 — решті країн. За оцінками агентства Moody`s, на російські корпорації припадає 15 мільярдів євро, сума вкладів фізосіб не відома. Точна сума коштів, які українці зберігають на Кіпрі, теж не відома. За деякими даними, йдеться про 20 мільярдів євро (тож податок вимиє від 2 до 2,5 мільярдів євро).

Новий рецепт ліків від надмірної доларизації та завеликої кількості готівки, що перебуває на руках у населення, а, отже, для повернення грошей у банківську систему для здешевлення кредитування економіки  нещодавно запропонував народний депутат Євген Сігал. Так, 26 лютого у парламенті за його авторства було зареєстровано два законопроекти: № 2400  і № 2401. Перший — «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо банківських вкладів фізичних осіб» — передбачає заборону відкриття депозитів в іноземній валюті. Другий — «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо банківських вкладів фізичних осіб» — пропонує  з 1 січня 2014 року оподатковувати частину доходів фізосіб, отриманих у вигляді відсотків на поточні або депозитні банківські рахунки, у розмірі 25%.

Про початок громадського обговорення проекту постанови правління НБУ, що передбачає перехід на безготівку, якщо сума розрахунку перевищуватиме 150 тисяч гривень, повідомила днями заступник голови Нацбанку Віра Ричаківська. Пропозиції до проекту регулятор прийматиме до 8 квітня, а сама постанова може набути чинності на початку літа, спрогнозувала вона. 

Раніше голова Комітету із запобігання проведенню недобросовісних валютних операцій при головній фінустанові країни Юрій Горшков неодноразово заявляв, що регулятор активно вивчає можливість обмеження у  сумах розрахунку готівкою. 

2012-й ознаменувався виходом деяких іноземних банків з України. Так, за результатами минулого року було продано такі фінустанови:  Volksbank (Австрія), SEB Bank (Швеція), банк Форум (Commerzbank, Німеччина), Societe Generale (Франція), Erste Bank (Австрія). У 2013 році, як зазначають експерти, з України можуть піти ще 3—5 банків. 

З 1 січня цього року набуло чинності Положення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР, комісії) про ведення реєстру аудиторів, які обслуговують професійних учасників ринку цінних паперів (далі — положення).

«Старе» положення про ведення реєстру аудиторів і аудиторських фірм було недосконалим. Його вимоги зокрема не передбачали процесу, термінів і критеріїв подання документів під час змін у складі сертифікованих аудиторів, керівництві фірми та інших. Крім того, там не було виписано вимог про наявність чинного Свідоцтва про внесення в реєстр аудиторів та аудиторських фірм на ринку цінних паперів та не встановлено сучасних електронних можливостей ведення реєстру. 

Проблема кіберзлочинності у фінансовій сфері в Україні вже набрала чималих обертів, тому нещодавно правоохоронці та банкіри (останні в особі   виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Сергія Мамедова) підписали меморандум про співпрацю.

Що собою являє кіберзлочинність? Це коли одна або група осіб, що безперечно мають високу підготовку і знання у сфері IT-технологій, за допомогою різних прийомів шахрайськими діями заволодівають грошима клієнтів банків, знімаючи їх, приміром, із зарплатних карток тощо. 

Як і прогнозував «УК» торік у листопаді вустами різних поважних експертів, відсоткові ставки за депозитами наприкінці січня — на початку лютого 2013-го почали падати. Так, за три останні місяці середні відсотки за гривневими тримісячними вкладами впали на 1—9%, а в доларах США — на 0,5—4,5%. Причому, приміром, найбільше падіння гривневих «наварів» для фізосіб нині притаманне тим банкам, які ще наприкінці 2012 року пропонували потенційним вкладникам астрономічні відсотки — 26—27% річних. Тепер же такі фінустанови вже стали скромнішими – зменшили депозитні ставки до 18—19,5%. 

Ставка кредитних ресурсів у комерційній банківській системі не повинна перевищувати 15%, вважає президент Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) Анатолій Кінах. Аргументує думку тим, що нинішня облікова ставка Нацбанку становить 7,5%, а дефляція за підсумками минулого року — 0,2%. Тож навіть за умови інфляції на рівні 8% це цілком прийнятна вартість кредитів. Натомість наприкінці минулого року вона сягала рекордних 30%. Це занадто дорого для промисловців і підприємців, кредити треба здешевити, констатував  Анатолій Кінах. Тоді пожвавиться й бізнес-діяльність, що позитивно позначиться на розбудові внутрішнього ринку та розширенні експорту, як це передбачено проектом державної програми активізації економіки на 2013—2014 роки.