Попри непросту соціально-політичну ситуацію на сході країни, розробка та впровадження антикорупційних заходів залишається одним із першочергових завдань чинної влади.
Так, днями Верховна Рада ухвалила Закон «Про відновлення довіри до судової системи», проект якого на розгляд депутатів внесено урядом. Документ спрямовано на люстрацію та оновлення судової гілки влади, що є важливим кроком на шляху до відновлення незалежності судової системи та встановлення чесного і справедливого правосуддя.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк привітав це рішення парламенту, зазначивши, що наступним кроком має стати ухвалення закону про створення  Національної служби боротьби з корупцією. Цей документ розроблено Міністерством юстиції спільно з Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики Тетяною Чорновол. 

Події на вихідних у Донецькій, Луганській та Харківській областях, а саме захоплення адміністративних будівель під сепаратистськими гаслами, стали центральною темою вчорашнього урядового засідання. 

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що багатотисячні мітинги, які проходили на сході України ще місяць тому, зникли. Проте залишилося радикальне коло осіб — від тисячі до півтори тисячі у кожній області, зі специфічним російським акцентом. Вони координують свою діяльність із спецслужбами іноземних держав і в неділю вчинили заворушення, пішли шляхом захоплення адміністративних приміщень і дестабілізації ситуації. «Ми напрацьовували план дій, як реагувати на таку ситуацію, і є чіткий план дій. З таким планом міністр внутрішніх справ Арсен Аваков від’їхав до Харкова, перший віце-прем’єр-міністр, відповідальний за силовий і правоохоронний блок, Віталій Ярема зараз перебуває в Донецьку», — повідомив глава уряду.

Фахівці зауважують, що в ситуації, в якій нині опинилася економіка і соціальна сфера України, без заходів з економії бюджетних коштів не обійтися. І люди загалом розуміють, що порожній бюджет треба наповнювати негайно. Вони погоджуються, що паски таки доведеться затягувати, аби країна швидше відбудувалася. Однак несправедливими і неприпустимими є затримки з виплатою і без того невеликих заробітних плат. За повідомленнями Держстату, заборгованість із зарплати в Україні в лютому 2014 року зросла на 14% і станом на 1 березня становила 919 мільйонів гривень.
Як повідомили в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, на урядову телефонну «гарячу лінію» з початку року (станом на 1 квітня) надійшло 5319 звернень стосовно оплати праці, що майже на 20% перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Найбільше зверталися громадяни з Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Харківської, Одеської областей та Києва. 

Економічні прогнози на цей рік не дуже втішні: очікується падіння ВВП на 3% та двозначна інфляція на рівні 12—15%. За таких складних умов вкрай важлива консолідація зусиль бізнесу і влади для стабілізації ситуації та виходу в короткотривалій перспективі на економічне зростання. Як цього досягти, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк обговорив з промисловцями, підприємцями та роботодавцями під час зустрічі, за підсумками якої підписано Меморандум про партнерство та співробітництво між Кабінетом Міністрів та Українським союзом промисловців і підприємців. 

У рамках програми «Відкритий Уряд» Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк здебільшого повторив головні видозміни в країні за 37 днів (з моменту роботи нового Кабінету Міністрів) як на законодавчому, так і на суспільному рівнях... спеціально для представників регіональних засобів масової інформації. 

Нинішній 2014-й для системи українського ЗНО фактично ювілейний: хто відстежує тему, пам’ятає, що рівно 10 років тому колектив однодумців, який на той час очолювала Лілія Гриневич, за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» організував і провів перший масштабний експеримент зі складання тестів. Саме він став підгрунтям системи, що дала змогу забезпечити рівний доступ до вищої освіти й мінімізувати корупційні ризики при вступі до вітчизняних ВНЗ. А вже створював механізм дії цієї системи Ігор Лікарчук, який майже 6 років очолював Український центр оцінювання якості освіти, — доти, доки, як скаже Ігор Леонідович під час нашої розмови, він «міг працювати з Табачником». Тож його повернення на посаду директора УЦОЯО громадськість сприйняла позитивно.

Якою буде політика нового уряду в енергетичному секторі України, чи будуть підвищені тарифи на енергоносії для населення, як вирішуватимуть питання з енергетичним забезпеченням і активами в АР Крим? Про це та інше — в інтерв’ю міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія ПРОДАНА.

— Юрію Васильовичу, в нинішній складній політично-економічній ситуації в Криму багатьох турбує зокрема і доля енергетичного сектору півострова. Як уряд планує врегулювати там ситуацію? Що буде з «Чорноморнафтогазом», морськими шельфами і як складатиметься співпраця з іноземними інвесторами в цьому плані?

Майже із самого початку діяльності нового уряду одним із першочергових питань порядку денного визначено реформування місцевого самоврядування для надання владі на місцях більших повноважень. У нинішніх вкрай складних зовнішньополітичних і внутрішньодержавних  умовах та в системі координат вертикалі державного управління, що застаріла на десятки років, децентралізація — це те, чого очікує вся Україна і мільйони українців в областях. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час чергового засідання уряду.  

Прикро усвідомлювати, що кожного дня люди з інвалідністю зустрічаються з безліччю проблем, яких немає у здорових. Громадяни  з обмеженими фізичними можливостями телефонують на урядову телефонну «гарячу лінію», сподіваючись на швидке реагування та розв’язання проблем.

Упродовж  січня—березня  2014 року (станом на 30 березня 2014-го)  2352 заявники скористалися цією можливістю, аби отримати різні види соціальної допомоги, що передбачені законодавством. Зокрема соціальної допомоги інвалідам I, II та III  груп.

Пленарне засідання парламенту у четвер стало, в своєму сенсі, знаковим для країни. Одначе ранішнє рішення включити до порядку денного проекти законів «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні» і «Про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік» народні обранці приймали через силу. Дві відмови у формі недостатньої кількості відображених системою «Рада» голосів ледь не вивели Голову Верховної Ради, в.о. Президента Олександра Турчинова зі стану холодного спокою: «Депутати не зрозуміли відповідальності, яка на кожному з нас лежить, чи що? Ідеться про життя наших громадян. Про існування країни врешті-решт. Сядьте й голосуйте! Це відверте блокування питань вважаю свідомою провокацією проти України!»