Час вимагає якісної підготовки кадрів у різних соціально-економічних галузях, зокрема й робітничій. Але чи можуть професійно-технічні заклади домогтися ефективності в здобуванні учнями знань і практичних навичок, якщо навчальна матеріально-технічна база застаріла? Безперечно, ні! Добре, що на Тернопіллі це стали усвідомлювати. Голова облдержадміністрації Степан Барна стверджує, що позаторік виконавча гілка влади спільно з представницькою виробили стратегію щодо подальшого розвитку в краї профтехосвіти. 

У перепідготовці вчителів спостерігаємо неабиякий поступ: уперше педагоги візьмуть участь в обов’язковому сучасному онлайн-курсі. Віртуальне навчання стане початком у підвищенні кваліфікації для 22 тисяч учителів, які з 1 вересня цього року по-новому навчатимуть майже 400 тисяч першокласників.

Зареєструватися на курс може кожен охочий. Усі, хто успішно пройде дистанційні заняття, отримають електронний сертифікат. Педагоги продовжать навчання очно, у кілька сесій аж до червня. 

Новостворена Нижньодуванська об’єднана територіальна громада розташована на землях двох районів — Сватівського та Троїцького. На Луганщині це перший і поки що єдиний випадок, коли межі сталих адміністративних одиниць зруйновано. 

«Світи, світи, промінчику!» — виводить дружний хор дитячих голосів. Здається, небо їх почуло: вже о 8.30 до 1-В класу рівненської школи №18 зазирає усміхнене сонечко. Саме так із п’ятихвилинної ранкової зустрічі з першачками розпочинає навчальний день учителька початкових класів Світлана Пастух.

Наповнюваність класів, щільність учнів на певній території, педагогічне навантаження, статус гірського регіону — специфіку навчальних закладів та місцин враховуватимуть під час розподілу освітньої субвенції. Відтепер її визначатимуть за новою формулою та спрямовуватимуть лише на заробітну плату вчителів — відповідну постанову Кабмін затвердив торік 27 грудня. Складна формула містить чимало різноманітних коефіцієнтів — саме такий підхід, кажуть у профільному відомстві, дасть змогу справедливіше розподілити державні кошти. Тож які нюанси враховує важливий математичний вираз, «УК» розповідає заступник міністра освіти і науки Павло ХОБЗЕЙ.

«Не закінчуйте уроку, будь ласка!» — щире прохання учнів зливається в унісон. Учителька із вдячністю усміхається й залюбки додає ще кілька хвилин для закінчення… гри-квесту з математики. Не дивно, що такий урок лише на радість. І це не фантастика. Тут педагог не стоїть біля дошки, як актор читаючи монолог. Він поміж учнів, разом з ними виконує завдання, дискутує, творить. Напрочуд захопливі, пізнавальні заняття стали звичними для школярів, яким пощастило навчатися у прогресивних учителів. Небайдужі до власної професії педагоги, відчуваючи виклики часу, створюють цікаві навчальні програми для учнів і застосовують їх на практиці. 

Кожен майбутній випускник школи знає: щоб стати студентом, потрібно скласти ЗНО й онлайн подати заяви до кількох вишів. Проте далеко не всі потенційні бакалаври, плануючи підвищувати власний освітній рівень, уявляють, як вступити до магістратури. 

У дитсадок — без черги, до школи — з радістю, у магістратуру — без корупції. Цьогоріч ґрунтовні зміни в системі освіти торкнуться кожного: від дошкільнят, учнів і студентів до вчителів, викладачів та науковців. 

Усі діти, які вперше підуть до школи 1 вересня 2018 року, потраплять у нове освітнє середовище. Найменші вже не сидітимуть за партами, та й самі стільниці будуть мобільними й їх розставлятимуть не рядами, як зазвичай, а колом або попарно — щоб діти могли працювати у групах, спілкуючись одне з одним. 

Непоодинока ситуація: студент закінчує навчання з високими оцінками, а на роботу влаштуватися не може. Витрачені роки, бюджетні або власні кошти, розбиті мрії. Стан вітчизняної економіки ще такий, що не може прийняти всіх випускників. Та й керівники виробничих та інших структур шукають фахівців із досвідом роботи, якого у випускників зазвичай немає. Як же їм знайти себе на ринку?