Евакуйований з непідконтрольної території Луганський державний медичний університет нині працює в Рубіжному, хоч попередньо мав переміститися чи не на Закарпаття. Право розгорнути його на українській території рідної області від початку підтримали очільники обласної державної і військово-цивільної адміністрацій. Нині виш уже має два навчальні корпуси, гуртожиток для студентів, клінічні бази. Тут працюють 16 професорів і 55 кандидатів медичних наук. Число студентів щороку збільшується. Однак медуніверситет, який переважно самостійно облаштовується на підконтрольній території, все-таки очікує на допомогу держави у розв’язанні тих проблем, з якими самотужки впоратися не в змозі. 

Оцінка на чолі, скотч на роті, стусани по голові… Гадаєте, трилер? Де там! Звичайний урок у школі. Шокує, наскільки жорстоко — нині, у XXI столітті! — поводяться з учнями деякі вчителі. Батькам невтямки, чому педагоги часто вдаються до психологічного й навіть фізичного насилля замість того, щоб зацікавити дітей, навчити їх мислити, аналізувати, дискутувати.  

Незалежне оцінювання для одинадцятикласників відтепер міститиме частину «розуміння мови на слух»: прослуховування звукових фрагментів і виконання завдань до них, повідомляють в Українському центрі оцінювання якості освіти. 

Ті, кому випадає бувати в їдальні Сумського національного аграрного університету, відразу відзначають естетичну вишуканість страв, що пропонують відвідувачам, а також особливу ауру закладу. Навіть одного відвідування досить, щоб упевнитися: тут уміють насамперед готувати, а вже потім — подавати. 

Навдивовижу учні білоцерківської школи можуть просто з вікна побачити свою історичну батьківщину Румунію. Звідси до неї всього 200 метрів. Обрамлене звивистою Тисою село Біла Церква, що в Рахівському районі на Закарпатті, тулиться до українсько-румунського кордону. Тут проживає близько трьох тисяч українців, і майже всі румунського походження. 99% представників етнічної групи компактно живуть на території двох областей: Закарпатської й Чернівецької. І хоч це Україна, у прикордонному краї лише вряди-годи чути шевченкове слово. 

Напередодні Міжнародного дня людей з інвалідністю, запровадженого Генеральною Асамблеєю ООН 1992 року, який відзначають у світі щорічно 3 грудня, у Кабінеті Міністрів України відбулося засідання Ради у справах осіб з інвалідністю під головуванням віце-прем’єра Павла Розенка. 

Ухвалення Закону «Про освіту» визначає нові вимоги до підготовки висококваліфікованих вчителів нової української школи. Для його реалізації на засіданні вченої ради нашого університету затверджено механізми імплементації положень, які стосуються вищої освіти та впровадження педагогічних інновацій в освітню діяльність. Реформи, визначені новим законом, активно впроваджуємо в освітній процес, адже заклад має кваліфікований професорсько-викладацький склад, значну матеріально-технічну базу для забезпечення високого рівня фахівців, яких готуємо за педагогічними, інженерно-технологічними та економічними спеціальностями. 

Для різних національних громад України мають бути представлені різні моделі організації шкільної освіти, щоб дитина могла володіти як рідною мовою, так і державною. У цих засадах закону про освіту профільний міністр Лілія Гриневич переконувала батьків і вчителів спеціалізованої загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів №4 із поглибленим вивченням словацької мови Ужгородської міської ради. На Закарпатті вона перебувала цими вихідними з робочою поїздкою.

Попри те, що на українському ринку праці юристів надміру, випускники шкіл рік у рік охоче обирають правничі професії. Під час цьогорічної вступної кампанії рейтинг найпопулярніших фахів очолили «філологія», «право» й «менеджмент». На ці напрями абітурієнти подали найбільше заяв, повідомляють у Міністерстві освіти і науки. 

Студентка Уманського медичного коледжу Анастасія Найдюк поверталася з Києва під враженням Все­української студентської кон­ференції «Україна — понад усе!», де представляла свою науково-пошукову роботу «Внесок волонтерів Уманщини у зміцнення обороноздатності України». Дівчині було про що розповісти одноліткам з різних куточків країни, адже в їхньому регіоні рух волонтерів особливо активний.

У медичному коледжі активно діє студентський волонтерський загін «Турбота», який поставив за мету залучити студентську молодь до суспільно-корисної праці, сприяти розвитку загальнолюдських якостей, виховувати громадянську свідомість та патріотизм. Координує волонтерську роботу заступник директора з гуманітарної освіти та виховання Валентина Домбровська.