Ухвалення Закону «Про освіту» визначає нові вимоги до підготовки висококваліфікованих вчителів нової української школи. Для його реалізації на засіданні вченої ради нашого університету затверджено механізми імплементації положень, які стосуються вищої освіти та впровадження педагогічних інновацій в освітню діяльність. Реформи, визначені новим законом, активно впроваджуємо в освітній процес, адже заклад має кваліфікований професорсько-викладацький склад, значну матеріально-технічну базу для забезпечення високого рівня фахівців, яких готуємо за педагогічними, інженерно-технологічними та економічними спеціальностями. 

Для різних національних громад України мають бути представлені різні моделі організації шкільної освіти, щоб дитина могла володіти як рідною мовою, так і державною. У цих засадах закону про освіту профільний міністр Лілія Гриневич переконувала батьків і вчителів спеціалізованої загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів №4 із поглибленим вивченням словацької мови Ужгородської міської ради. На Закарпатті вона перебувала цими вихідними з робочою поїздкою.

Попри те, що на українському ринку праці юристів надміру, випускники шкіл рік у рік охоче обирають правничі професії. Під час цьогорічної вступної кампанії рейтинг найпопулярніших фахів очолили «філологія», «право» й «менеджмент». На ці напрями абітурієнти подали найбільше заяв, повідомляють у Міністерстві освіти і науки. 

Студентка Уманського медичного коледжу Анастасія Найдюк поверталася з Києва під враженням Все­української студентської кон­ференції «Україна — понад усе!», де представляла свою науково-пошукову роботу «Внесок волонтерів Уманщини у зміцнення обороноздатності України». Дівчині було про що розповісти одноліткам з різних куточків країни, адже в їхньому регіоні рух волонтерів особливо активний.

У медичному коледжі активно діє студентський волонтерський загін «Турбота», який поставив за мету залучити студентську молодь до суспільно-корисної праці, сприяти розвитку загальнолюдських якостей, виховувати громадянську свідомість та патріотизм. Координує волонтерську роботу заступник директора з гуманітарної освіти та виховання Валентина Домбровська. 

Значна частина норм Закону «Про освіту» вже набула чинності, зокрема школи зобов’язано оприлюднювати фінансову звітність про свої фінансові надходження і витрати незалежно від того, чи йдеться про державні кошти, чи про благодійні внески батьків. 

Двійко хлопчиків у гуцульських кептариках із захопленням читають… віршовану задачу про вівчаря й овечок на карпатській полонині. На моє здивування, четвертокласники залюбки пояснюють: задачі про рідний край, ще й у формі віршів, написала їхня вчителька Оксана Стефюк і власним коштом видала красиву ілюстровану «Рахівничку». Викладає педагог у мальовничому містечку в обіймах гір — у Верховинській експериментальній «Школі майбутнього» на Івано-Франківщині. 

Помножити свої вступні бали на сільський коефіцієнт відтепер зможуть лише абітурієнти із сіл, із селищ — ні. Творчі здібності журналістів і вчителів музики перевірятимуть на заліках ще до складання ЗНО, а на деякі медичні фахи вимагатимуть не менш ніж 150 балів у сертифікаті. Це лише частина новацій вступної кампанії, яка наступного літа очікує на нинішніх одинадцятикласників. У Міністерстві освіти і науки нещодавно затвердили Умови прийому на навчання до вишів на 2018 рік. «УК» дізнавався, як профільне відомство усуне цьогорічні недоліки й покращить умови вступу для майбутніх випускників шкіл. 

Ці абітурієнти вступали за спрощеною процедурою — через освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». Шансом здобути вищу освіту скористалося майже всемеро більше молоді з тимчасово не підконтрольних територій Донеччини і Луганщини, ніж з окупованого півострова. Такі підсумки цьогорічної вступної кампанії підбили в Міністерстві освіти і науки та громадській організації «Фонд «Відкрита політика». 

На Закарпатті багато років ішлося про незадовільний стан вивчення державної мови у школах для представників національних меншин. Щоправда, розмовами все й завершувалося, тож виростало ціле покоління тих, хто не спілкується державною з дуже простої причини — через її незнання. Щойно під куполом Верховної Ради депутати ухвалили новий Закон «Про освіту» і Президент України його підписав, як з усіх боків почулися звинувачення: «в Україні порушують права національних меншин на навчання рідною мовою». 

Новий закон «Про освіту», який підвищує роль державної мови в освітньому процесі, викликав різкі заяви, зокрема угорців Закарпаття (в унісон із заявами офіційного Будапешта). Щодо нього збирали навіть скандальну сесію облради — зі зверненням до Президента України ветувати закон. Однак Петро Порошенко його підписав.