В умовах війни, яка нині триває, освітня сфера України швидко змінюється, трансформується. Заклади впроваджують змішані форми навчання, колективи пристосовуються до переривання занять через повітряні тривоги, однак викладачі не припиняють вчити  дітей за будь-яких умов. Педагогів, школярів і студентів війна змусила стати максимально гнучкими, а держава, своєю чергою, допомагає швидко оптимізувати навчальний процес. Розвиток інноваційних технологій стає основою масштабних освітніх реформ, що перетворюють освіту на продуктивний сектор економіки.

«В умовах війни, — сказав він, — ми не опускаємо планку якості вищої освіти. Щоб не лише вижити, а розвиватись у надзвичайній ситуації, приймаємо надзвичайні рішення. Адже наш фронт — забезпечення інтелектуального майбутнього України. У зв’язку з війною оновили 80 відсотків положень освітнього процесу. Реорганізували деякі кафедри, відкрили нові спеціальності, поглибили роботу з іноземними партнерами. Оскільки КНУТД займає 58-ме місце в рейтингу 100 найпрестижніших дизайнерських шкіл світу і 68-ме серед фармацевтичних факультетів планети, наш університет конкурентоспроможний на закордонному освітньому ринку. 18 відсотків наших вихованців — іноземці».

 Перший у Закарпатській області освітній простір для дітей-переселенців встигли зорганізувати до початку навчального року. Як це відбувалося і які перспективи простору, дізнавався кореспондент «Урядового кур’єра».
У чотириповерховій будівлі, яка належить одному зі співвласників притулку-шелтера, нині мешкають 178 осіб з Харкова, Миколаєва, інших міст сходу й півдня України. З ними 48 дітей. Улітку відпочивали — розважалися, купалися у відкритому басейні, який спеціально для них придбали господарі. Тепер — до навчання. Для них діятиме освітній простір, який працюватиме у форматі позакласної освіти і надання психологічної підтримки.

 Учора, 29 серпня 2022 року, в електронних кабінетах вступників на сайті vstup.edbo.gov.ua з’явилися рекомендації для зарахування на бюджет до закладів вищої освіти. Загалом їх отримали понад 67 тисяч осіб для вступу на молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, ветеринарного та фармацевтичного спрямування), зокрема за квотою-2. Розподіл місць відбувся за алгоритмом адресного розміщення державного та регіонального замовлення. Рекомендація надається лише на одне бюджетне місце за однією заявою. Про це повідомив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

 У повітрі пахне осінню, а в шкільних коридорах — свіжою фарбою. За кілька днів розпочнеться новий навчальний рік. На Полтавщині довго не могли визначитися з датою його початку, називали то 1 вересня, то 1 серпня. Нарешті дружно вирішили: таки 1 вересня! І всі полегшено зітхнули: і влада, і вчителі.
Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін повідомив, що 1 вересня в області із 530 закладів загальної середньої освіти запрацюють лише ті, де є укриття. У решті шкіл будуть онлайн-заняття та змішана форма навчання.

 Міжнародна серпнева педагогічна науково-практична конференція «Освіта, освітяни — незламні у війні» — один із головних заходів освітян. В умовах воєнного стану він відбувався у форматі пленарного засідання в місті-герої Бучі, яке, попри активні бойові дії, вистояло. Конференція мала 12 локацій за тематичними напрямами.
У вступному слові міністр освіти і науки Сергій Шкарлет подякував українським освітянам, які з першого дня війни зустріли ворога. 

 Домедична допомога. Вогнева підготовка. Протимінний захист і поводження з вибухонебезпечними та незнайомими предметами. У навчальному році, який незабаром розпочнеться, ці та інші навички школярі здобуватимуть посилено. У профільному міністерстві підкреслюють, що перегляд і оновлення змісту навчальних програм загальної середньої освіти — це відповідь на виклики, які виникли через повномасштабну збройну агресію росії проти України.

 Меморандум про партнерство та створення простору найбільшого сприяння підписали Рівненський обласний центр зайнятості, громадська спілка «Рівне ІТ-кластер» і ТОВ «Ігрова студія майбутнього «Фугас». Це рамковий документ, розрахований на довготермінову співпрацю в цифровій галузі. А втілювати його почнуть днями з підготовки першої групи фахівців, яких потребує ринок не лише України, а й світу.

Як перемогти на економічному фронті й не просто втриматися на плаву під час війни, а й забезпечити розвиток? Питання, на яке шукає відповідь і бізнес, і держава.
Війна похитнула економіку, але водночас відкрила вікно можливостей, яке здатне перетворити Україну на одну з найпотужніших економік Європи, переконана ректор Міжнародного університету фінансів Любов Смоляр. Пам’ятаєте прогнози іноземних аналітиків у лютому, в перші дні повномасштабної агресії? Максимум три дні давали українській банківській системі, а далі — крах! 

Навчання студентів за підтримки роботодавців — головний чинник у формуванні висококваліфікованого фахівця, який має розуміти всю глибину процесів в аграрному секторі і спроможний бути корисним Україні. І це добре розуміють у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, на базі якого днями пройшов Всеукраїнський форум «SEB-2022 — співпраця науки, освіти і бізнесу для післявоєнного відродження країни». Узяти участь у ньому зголосилися майже 600 представників органів державної влади, бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій. Певну роль відіграло те, що нині у країні в ТОП-10 найбільш затребуваних на ринку праці професій входять аграрії. Адже їхня праця буде потрібна в період відродження України після війни.