Позмагатися у поглиблених знаннях з географії до індійського міста Масур приїхали школярі з 27 країн. Українську команду представляли четверо дівчат із Криму, Волинської та Львівської областей, а також із Києва. Кожна з них ішла до власної та командної перемоги. Але поповнити скарбничку нагородами вдалося лише киянці Анастасії Сидоренко, що здобула «золото» і «бронзу», і кримчанці Олені Чигодаєвій — дві бронзові медалі. 
Згідно з програмою олімпіади, учні виконували теоретичні і практичні завдання з геології, гідрології та метеорології, а також астрономії. «Завдання для мене не були складними, вони просто ділилися на ті, які я знаю, і які ні, — розповіла Олена. — Я рада такому результату. Адже їхала туди без якихось великих планів на перемогу, бо розуміла: зберуться на олімпіаді найсильніші».

Не для всіх шкіл Прикарпаття перший день вересня був святковим. Деякі у віддалених селах замкнули до кращих часів — коли до першого класу прийде більше дітей. У деяких відкрили дитячі садочки, а нечисленних учнів зарахували до шкіл сусідніх сіл. А ось у селі Раковець, що в Богородчанському районі, стару школу не підготували до занять, тож батьки не пустили дітей до навчання і повідомили про це Кабмін. Там їх почули. За дорученням голови уряду, вся вертикаль виконавчої влади від профільного міністерства до місцевої райдержадміністрації долучилася до створення дітям належних умов для занять. Крім того, Прем’єр-міністр Микола Азаров розпорядився виділити кошти для будівництва у селі нової школи за рахунок держфонду регіонального розвитку. Тим паче, що це село демографічно перспективне.

Якби не прес-тур, організований цього літа керівництвом Житомирської облради в рамках єдиного дня депутата, навіть всезнаюча журналістська братія навряд чи дізналася б про існування в селі Леніне Радомишльського району унікального освітнього закладу. Зрозуміло, що шкіл, які ведуть свою історію ще з ХІХ століття, чимало, однак ленінські школярі здобувають знання в досі добротних будівлях, споруджених у… 1895 та 1904 роках!  

У  країнах, де дбають про свою незалежність, обов’язково постає питання створення новітніх технологій, підвищення енергоефективності, що, безперечно, є найсуттєвішими складовими національної безпеки. Це добре розуміють і державні діячі, й політики, і науковці. Тож одним із пріоритетних своїх завдань такі провідні наукові установи України, як Інститут електродинаміки НАН України, Київський та Харківський національні технічні університети «КПІ» та «ХПІ», визначили поліпшення якості електричної енергії та підвищення точності її обліку, що є безсумнівним козирем у гарантуванні енергетичної безпеки України.

Для більшості іногородніх студентів гуртожиток — це другий  дім. Але чи завжди умови проживання в цьому домі відповідають потребам молоді? Адже, ніде правди діти, й досі не у всіх навчальних закладах належно дбають про те, як студенти відпочинуть, підготуються до наступних занять, про побут мешканців гуртожитків. Створити умови не тільки для якісного навчання молоді, а й комфортного проживання — таке завдання поставили перед собою в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини  

Попри значну кількість вищих навчальних закладів у країні, українські компанії мають неабиякі проблеми з добором кваліфікованого персоналу. Тому намагаються шукати «своїх» майбутніх працівників уже на студентській лаві, пропонуючи їм проходити практику на своїх виробництвах. Особливо потерпають від невідповідності навчальних програм запитам сьогоднішнього ринкового життя унікальні виробництва, які не мають аналогів у країні. Серед них — «Індар», фармацевтичне підприємство, яке належить державі та виробляє лікарські засоби. Цей складний, сучасний, високотехнологічний комплекс, спроектований відповідно до європейських вимог. І єдине в Україні та одне із небагатьох у світі підприємство з повним циклом виробництва препаратів інсулінів — від субстанції до готових лікарських форм. 

Ця гімназія — найстаріший загальноосвітній навчальний заклад у Рівному. Але водночас і наймолодший, бо, насамперед завдяки зусиллям ентузіаста і першого директор Івана Вєтрова, вона відродилася, наче Фенікс із попелу, 1994-го як заклад нового покоління, котрий водночас ревно плекає традиції своєї сивочолої попередниці.

— Нинішній навчальний рік позначений для нас двома непересічними датами — 90-річчям колишньої та 20-річчям відродженої гімназії, яке ступить на наш родинний поріг 2014-го, — каже директор Рівненської української гімназії кандидат педагогічних наук Тетяна Кухарчук.

 Коли про те чи інше місце кажуть, що тут живе історія, то це неодмінно про одну з околиць Сум — Веретенівку, а саме про аграрний коледж. Здається, що і його корпуси, які розкинулися в золотому осінньому парку, і зграйки юнаків та дівчат, які вранці поспішають на заняття, невидимою ниттю пов’язані із сивою давниною.
І це не просто уява, а реальність сьогодення. Бо за роки існування навчальний заклад зробив настільки вагомий внесок у підготовку кадрів для сільського господарства не лише області, а й України, що про Сумський коледж цілком справедливо можна говорити як про один з провідних у країні. 

На її стендах представили свою продукцію 70 видавництв. Якої літератури тільки нема! Історична, художня, довідкова… Різними мовами. Захоплення викликають дитячі книжки. Хочеться все одразу побачити, погортати, придбати. Щоправда, останнє бажання здійснити вдається не всім: дорого! Однак вихід є і з цієї ситуації.

Незабутня мить, враження від якої дуже багато людей пам’ятають усе життя: новий підручник у руках напередодні 1 вересня! Його розглядають, гортають, йому радіють. Цього року щасливих зустрічей буде особливо багато у п’ятикласників. Вони розпочнуть навчання за новими підручниками з усіх предметів. Чим це зумовлено, що нового в підручнику зокрема природознавства? Зрештою, хто і як творить фундамент, на якому учні зводитимуть будівлю власних знань? Ці та інші таємниці на прохання «УК» розкриває автор багатьох підручників професор Ольга Ярошенко.