Трохи більш як місяць тому за наказом Міністерства хорони здоров’я від 24 лютого багаторічного ректора Національного медичного університету ім.  О. О. Богомольця Віталія Москаленка було відсторонено від виконання обов’язків. В. о. ректора  призначили завідувача кафедри внутрішньої медицини №2 Катерину Амосову. Тим часом 23 лютого з’явилась інформація про те, що під тиском студентів ректор написав заяву про звільнення. Наступного дня Москаленко це заперечив, зазначивши, що перебуває на лікарняному. З останніх новин привертає увагу оприлюднення результатів роботи спеціальної комісії МОЗ, яка протягом місяця вивчала фінансово-господарську діяльність університету з 2010 року, а також те, що відсторонений ректор досі офіційно перебуває на лікарняному. 

Ліцензування та акредитація — це перепустка навчальному закладу для його діяльності. Саме вона багато в чому визначає рівень роботи. Теперішня система у вищій освіті, йшлося на громадському обговоренні концепції реформування ліцензування та акредитації в Міністерстві освіти і науки, виконує функцію одного з головних інструментів управління галуззю, але не виступає базовою технологією стимулювання підвищення якості вищої освіти. Що ж пропонується?

Українські студенти, які вивчають китайську, й китайські, що вивчають українську та інші науки в наших вишах, сходознавці, митці та просто поціновувачі мистецтва вщерть заповнили один із залів музею, де днями урочисто представили 23 каліграфічні сувої, виконані у традиційній манері провідним сучасним майстром. Виставку «Ма ¢оцзюнь. Мистецтво каліграфії» організовано за сприяння Посольства Китайської Народної Республіки в Україні та Інституту Конфуція при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 

Пожовклі прописи 1969 року серед старих паперів вигулькнули, ніби листи із далекого минулого. І зашурхотіли заляпаними чорнилом аркушами  ностальгійні спогади про зошити в «сітку» і косу лінійку з тоненькою рожевою промакачкою, які були основою шкільної науки чистописання, про сльози над розкаряченою на піврядка літерою ж і над чудернацьки закрученою цифрою 2, про вреднющі пера, що від натиску роздвоювалися на кінчику і бризкали навсібіч чорнилом, але навчали терпіння і працьовитості, про мозолі на пальцях і чорнильниці-невиливайки. 

Минулого суботнього ранку майбутні вступники вперше відчули тривожне хвилювання. Так, потенційні абітурієнти з Борисполя та району, що на Київщині, з’їхалися до пункту тестування ще за годину до початку пробного іспиту, аби перевірити знання з української мови та літератури, іноземної (англійська, німецька, французька, іспанська), російської, хімії, фізики і всесвітньої історії. Оскільки робота над тестами розпочиналась одночасно з усіх цих шкільних дисциплін, то потренуватися можна було лише з однієї, з інших — забрати тестові завдання та правильні відповіді. Нагадаємо: основна сесія ЗНО відбудеться вже за два місяці. 

Цього року на складання ЗНО в Криму зареєструвалося понад 15 тисяч хлопців та дівчат, тож нині розглядається кілька варіантів, як убезпечити їх від ризиків під час написання тестів на окупованій території. «Найприйнятніше скласти ЗНО в найближчих до Криму областях, наприклад, на пунктах тестування Херсонської області», — повідомила журналістам голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич. 

Якщо ще недавно на Черкащині проблеми з комп’ютеризацією шкіл та інших навчальних закладів були розв’язані далеко не повністю, то нині, за повідомленням департаменту освіти і науки облдержадміністрації, забезпеченість комп’ютерами значно поліпшилася. Так, у загальноосвітніх навчальних закладах області за рахунок різних джерел фінансування встановлено 11 267 комп’ютерів, зокрема 788 навчальних комп’ютерних комплексів.  

Міносвіти перейде від щоденного контролю навчальних закладів до того, щоб допомагати їм у розвитку якісної освіти. «У центрі нашої уваги — якість. Якість навчання, викладання та наукових досліджень. Завдання міністерства — сприяти досягненню нашими навчальними закладами найвищої якості, а не щодня їх контролювати», — повідомив журналістам міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Здійснення кожної справи залежить від віри виконавців в успіх. Люди, які зібрались за круглим столом «Українська освіта: що далі?», ще до початку розмови випромінювали оптимізм. Загальний настрій можна передати двома реченнями: ми знаємо, що і як вдосконалювати; з’явилась реальна можливість плани втілити в життя. Що ж пропонують змінити і вдосконалити фахівці? 

Ганна Сазоненко представляла на зустрічі міжнародний освітянський «Партнер-клуб». Широкому загалу вона більше відома як директор гімназії Національного університету ім. Тараса Шевченка. Ще задовго до круглого столу при зустрічі з нею довелось почути багато, скажемо так, революційних пропозицій в організації освіти. Чи не найбільше вона наголошувала на  автономії навчальних закладів, оскільки забюрократизованість управління зв’язує педагогам руки.

  Порівняно недавно освіта за кордоном була для українських студентів справою передовсім дорогою. Проте вже кілька років як з’явилася реальна можливість здобути її за досить помірні кошти або й безплатно. Тож старшокласники та їхні батьки дедалі частіше поглядають у бік університетів Європи та Америки. Особливо зважаючи на те, що деякі країни, наприклад Польща та Німеччина, охоче приймають нашу молодь, пропонуючи різноманітні грантові програми та знижки на навчання.  «УК» дослідив, коли треба подавати документи до закордонних вишів, які знання вимагають там для вступу та скільки може коштувати закордонна освіта.