Цього року на складання ЗНО в Криму зареєструвалося понад 15 тисяч хлопців та дівчат, тож нині розглядається кілька варіантів, як убезпечити їх від ризиків під час написання тестів на окупованій території. «Найприйнятніше скласти ЗНО в найближчих до Криму областях, наприклад, на пунктах тестування Херсонської області», — повідомила журналістам голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич.

Окрім того, залежно від подальших сценаріїв розвитку подій влада розглядає внесення змін до умов прийому до вишів, аби допомогти у вступі кримським абітурієнтам. «Гадаю, що українські громадяни сприймуть це адекватно й зрозуміють: в цій ситуації їм потрібно посприяти. Я ще не готова сказати, чи це будуть пільги при вступі, чи можливість проходити додаткові співбесіди», — пояснила вона.

«Якщо випускники шкіл не матимуть якогось документа не зі своєї вини, ми це врахуємо — і рішенням  Міносвіти, Кабінету Міністрів чи Верховної Ради все забезпечимо. Сподіваємося, що тестування відбудеться. Якщо ні, в нас є запасні кроки», — повідомив міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Нагадаємо, що вже цієї суботи в Україні має відбутися пробне незалежне оцінювання. За словами Лілії Гриневич, пункти тестування в Криму готові, проте остаточну інформацію має надати Сімферопольський регіональний центр оцінювання якості освіти. На час написання матеріалу інформації про якісь зміни на сайті регіонального центру не було.

Інше питання, над яким працює Міносвіти спільно з профільним комітетом Верховної Ради, — як забезпечити подальше навчання кримським школярам та студентам. «Є студенти, які хочуть перевестися у виші інших областей. Є викладачі, які хочуть перевестися на роботу в інші виші. Найбільше, мабуть, тих, хто не хоче нікуди їхати, а прагне навчатися і працювати в кримських університетах, котрі перебувають в українському підпорядкуванні. Вони бачать перспективи, які відкриваються перед нашою освітою: і лібералізація, й оновлення законодавства, й університетська автономія та інтеграція в західну систему», — повідомив Сергій Квіт.

Тим студентам, які хочуть отримати український диплом і хвилюються, що виші, де вони вчаться, будуть інтегровані в російську систему освіти, влада гарантує переведення на таку ж саму форму навчання в інший виш за тією ж спеціальністю. «Є й ті, хто не хоче виїжджати з Криму і здобувати українську освіту там. Як бути? Адже так звана «влада» Криму не йде на жодні домовленості. Тому процес урегулювання ситуації буде тривалим. У міністерстві накопичують інформацію щодо кожної людини  залежно від того, які в неї є побажання», — пояснила Лілія Гриневич. Вона також наголосила, що більшість кримчан, в тому числі російськомовних (в Криму загалом понад 500 загальноосвітніх навчальних закладів, і з них лише 7 — україномовних), котрі хочуть здобувати освіту в Україні.

Крім того, наступного пленарного тижня планується голосування за проект закону про вищу освіту, розроблений «групою Згуровського». Його базові положення: академічна свобода викладачів, зовнішнє незалежне оцінювання якості вищої освіти, кадрова та фінансова автономія вишів. Крім того, в законопроекті передбачено процедуру спрощення нострифікації документів про освіту та науковий ступінь, здобуті за кордоном, оскільки нині вона немислимо ускладнена, що перешкоджало поверненню наших науковців і викладачів з-за кордону.

P.S.У Міністерстві освіти і науки створено «гарячу лінію» для звернень учителів, викладачів, учнів, студентів з АР Крим: (044) 481 3211.