Не дивуйтеся. Слово чоловічого роду вжите тут правильно. Адже йдеться про чиновників, які користуються послугами шахраїв, що пропонують придбати липові довідки тим, кого найближчим часом можуть скоротити у зв'язку з адмінреформою. Звісно ж, "вагітною" можуть "зробити" лише жінку. А от чоловікові посприяють тільки "по догляду за дитиною" чи мимоволі доведеться стати, скажімо, "інвалідом". Оскільки саме ця категорія працівників одна з найбільш захищених кодексом законів про працю і зарплату.

Коли і як виникають проблеми міського масштабу? Здебільшого передумова одна: місцева влада не контролює і не спрямовує ситуацію в потрібне громаді русло. Так сталося, зокрема, у Києві, коли масово закривали і перепрофільовували книжкові магазини. На догоду кому? Людям, які мали гроші і могли впливати на чиновників для задоволення особистих інтересів. Але Київ не міг жити на голодному книжковому пайку. Так стихійно виник ринок "Петрівка", який 1996 року владі залишилось лише узаконити.

У житті журналіста прес-конференції - необхідне зло. Інформацію там часто отримуєш не ту, яку хотів би, а таку, яку тобі вважають за потрібне "впарити" її організатори. Але після її завершення можна записати контакти учасників, домовитися про зустріч. Ну і, звичайно, визначити стратегічні напрями в своїй темі, прочитавши між рядків прес-реліз. Отже, на прес-конференції ходити корисно. Що я і роблю. Але іноді трапляються зовсім дивні речі, коли не знаєш, чи то плакати, а чи сміятися.

Не певний, що всі одразу згадають, про що йдеться у дитячому мультику "Крихітка Єнот", але пісеньку з нього співали, безумовно, всі. Пам'ятаєте: "Поделись улыбкою своей, и она к тебе не раз еще вернется"? І ще одна пісня з усім відомими словами з популярного старого фільму "Діти капітана Гранта": "Капитан, капитан, улыбнитесь! Ведь улыбка - это флаг корабля...".

"Гарний" подарунок на новорічні свята зробила київська влада місту. За її "мовчазною згодою" у ніч з 29 на 30 грудня зрівняли із землею старовинний маєток (1909 р.) по вулиці Сагайдачного, 1 б (Поділ), що входив в історико-культурний заповідник "Старовинний Київ". Різдвяні свята видалися не менш "щедрими" на сюрпризи - у сквері біля стадіону "Авангард" були вирубані кілька гектарів дерев.

Природа-матінка влаштувала навколишній світ структуровано й логічно - сперечатися з цим марно й безперспективно. Життя дикої природи відбувається за чіткими законами, змінити які може хіба що варварське втручання "людини розумної". Але й вона не в змозі вплинути на закладені сотнями тисяч років тому інстинкти, певні правила поведінки, харчові ланцюги, які є ознакою тваринного світу.

Як ми могли так довго жити без реклами ліків? Це ж скільки часу доводилося витрачати на походеньки до дільничного терапевта, консультації, рецепти... А обстеження, аналізи? Та хай йому грець!

Ось і минули чергові новорічні свята. Це означає, що ми прожили чергові 365 днів, помилувалися черговою зеленою красунею, випили чергову пляшку шампанського (хтось - дві-три) і з'їли чергові кілограми традиційного олів'є.

Або ви частина рішення, або ви частина проблеми - цими словам один американський політик зазвичай оцінював когось із чиновників, яким іноді важко пояснити громадянам ухвали, котрі приймаються за їхньої участі.

Заступник голови столичної міськдержадміністрації Леонід Новохатько, пояснюючи на загал у радіоефірі необхідність закриття шести комунальних підприємств, назвав причинами цього економію коштів та неефективність роботи. З-поміж інших було названо і парк "Відрадненський", до складу дирекції якого входить дві посади - власне директор і бухгалтер.

Минулого року візит Діда Мороза наробив нам чимало клопоту. Прибулий за викликом здоровань у кожусі, шапці та в бороді ледве-ледве зв'язав докупи традиційні слова: "З Новим р-р-р-роком!..", але так і не зміг розв'язати торби. Та грець з ними, з отими подарунками! Падаючи в передпокої, клятий звалив шафу й розбив дзеркало. А ще налякав до смерті кота, який загнав кігті в спину жінці, куди стрибнув з розгону, рятуючись від прибулого гостя...