Значущість об’єднаних те­риторіальних громад для тих, хто в них живе, невпинно зростає. І дуже важливо, щоб в екстремальних обставинах їхні очільники та відповідні служби працювали впевнено. Задля пошуку нової організаційної взаємодії сил цивільного захисту в Іллінецькій міській ОТГ відбулось експериментальне тренування. Уперше до такого масштабного навчання залучили керівників ОТГ області.

Коли йдеться про витратну частину бюджету села, міста чи навіть окремої родини, основні кошти, як правило, спрямовують передовсім на найбільш нагальні потреби — господарчі, медичні, освітні тощо, і вже залишки — на культуру. І така ситуація складається не тому, що ми нехтуємо культурою, а на неї найчастіше не вистачає фінансування. Як ніхто інший, це найбільше розуміють у сільській глибинці й невеликих містах. 

Із 66 об’єднаних територіальних громад, передбачених перспективним планом, на Рівненщині вже створено 45. Тож в асоціації голів ОТГ області та в експертному середовищі вважають: дороги назад немає. Реформу треба завершувати, аби місцеві вибори-2020 провести в нових територіальних умовах.

Чи потрібен окремий фахівець з розвитку аграрного виробництва у складі ОТГ? Хто аналізує сьогодні, скільки землі обробляють і чи з усієї сплачують податки? Чи вистачає інформації про державні програми для аграріїв у ситуації, коли на багатьох територіях скасовано колишні районні управління сільського господарства?
З усіх цих питань немає єдиної думки у посадовців і представників об’єднаних громад. Тож хоча дискусію ще не розпочато, але замислюватися над проблемами вже почали.

Селища міського типу Клевань та Оржів зі своїм промисловим потенціалом завжди були фінансовими донорами для Рівненського району. Тож голови обох селищних рад не мали спокою: нагору віддають левові частки доходів, а що взамін?

Якщо із Сум їхати до селища Краснопілля, то неодмінно доведеться минати село Верхня Сироватка, а за кілька кілометрів ліворуч до невеличкого населеного пункту Залізняк буде непримітний поворот, який, ведучи донизу, водночас відкриває захопливу панораму.

За одностайним визнанням віт чизняних і закордонних експертів, децентралізація влади в Україні стала найуспішнішою з реформ. Вона переконливо продемонструвала переваги над так званою совковою моделлю місцевого самоврядування. Але, як відомо, успіх будь-якого нового починання залежить передусім від конкретних людей, їхніх знань і готовності втілювати новації у практику. Адже не секрет, що місцеві депутати і жителі населених пунктів, які могли підтримати реформу місцевого самоврядування або заблокувати, просто не знали, що таке децентралізація. Не кажучи вже про шляхи її практичної реалізації.

Нові тротуари й переходи, світлодіодне вуличне освітлення, центр надання адмінпослуг, величезний зал для різних видів спорту й сучасне футбольне поле — усе це в буковинському селі Мамаївці з’явилося за останній рік, відколи тут утворено ОТГ. Сімейні лікарі тут їздять до пацієнтів додому, а найкращі учні отримують премії.

Добре, якщо невелике місто має підстави за умовами життя порівнювати себе з містами-мільйонниками. Ладижинська міська рада спільно з громадою ефективно використовує можливості самоврядування. А фундаментом поступального руху вперед тут визначили збільшення виробництва продукції — як рушійної сили зміцнення економіки та матеріальної основи гідності й добробуту. Про це «Урядовий кур’єр» розмовляє з Ладижинським міським головою Валерієм Коломєйцевим.

За аналогією зі знаменитим висловом Костянтина Станіславського «Театр починається з вішалки» про ефективність діяльності органу місцевого самоврядування, мабуть, можна судити за станом  дороги, яка веде до населеного пункту.  А вже в ньому — за благоустроєм, упорядкованістю громадських місць. Принаймні в цьому разі це справді так.