Три відновлені танки Т-72, п’ять модифікованих бронетранспортерів БТР-3 від ДП «Київський бронетанковий завод», 50 високоточних протитанкових ракетних комплексів від ДККБ «Луч» — такими бойовими одиницями поповнилося наше військо завдяки роботі підприємств Укроборонпрому. Не відстають від них і приватні компанії. Так, конструкторсько-виробниче підприємство ТОВ «Українська бронетехніка» також передало українським військовим шість спеціалізованих новітніх броньованих автомобілів «Варта» й «Новатор», а також п’ять мінометів калібру 82 мм «УПІК-82»

Децентралізація на Рівненщині досягла екватора: 34 об’єднані громади із 66 передбачених перспективним планом уже є на карті області. 28 із них мають прямі відносини з держбюджетом, у трьох вибори призначено на 23 грудня, інші очікують їх на початку 2019-го. Та разом із незворотністю процесів, що передають на місця ресурси і повноваження, є проблеми, які першопрохідцям доводиться розв’язувати.
Бюджетну політику 2018—2019 років з проекцією на реформу з децентралізації обговорили за круглим столом, який організували регіональне відділення Асоціації міст України, представники об’єднаних громад, виконавчої та законодавчої влади. Тож погляньмо на реформу децентралізації їхніми очима

Ковалівка, що в  Драбівському  районі на Черкащині,  — село невеличке, яких на карті України не один десяток, а може, й сотні. Ковалі ж на нашій землі були завжди. Та в кожного села, зрозуміло, є особливості. Ось і Ковалівка має історію, якої тут не забувають, а нинішні селяни вже творять новий літопис, не менш цікавий і повчальний

Звісно, хтось може заперечити, проте, як на мене, проживання у хрущовці має певні принади. Почати хоч із того, що споруда лише п’ятиповерхова і не потребує ліфта, який у висотках постійно ламається або з нього крадуть мотор. І тоді сходження на поверхи вище від десятого перетворюється для тамтешніх мешканців на спортивний марафон

Прагнення нашої країни рухатися до Європейського Союзу передбачає сприйняття загальних європейських цінностей та повсякденне дотримання цих принципів. Будь-яка країна, що в наш час позиціонує себе європейською, повинна на правовому рівні втілювати їх у життя.  Гуманне ставлення до тварин, безумовно, — один з таких принципів. Європейську конвенцію про захист хатніх тварин 1987 року було ратифіковано в Україні 2013 року. Вітчизняні зоозахисники нерідко посилаються на закордонний досвід. Та порівнюючи вітчизняне законодавство у цій сфері із закордонним, різницю помічаємо лише у жорсткішому ставленні до відповідальності власника. Громадянина ЄС, який вижене собаку на вулицю, можуть оштрафувати на кілька тисяч євро. А у Франції та Італії це вважають кримінальним злочином. Обов’язки муніципальних служб приблизно схожі

Найбільша і найцікавіша сцена сьогодення — поведінка сучасників. Громади, малі й великі, орієнтуються на краще. Разом з тим чимало людей діють як легше та простіше їм.
В одному із сіл городянин має стару хату як дачу. Навпроти — будинок селянина Миколи. У будні, коли сусіда немає, Микола зі свого двору через дачу візком вивозить сміття в берег. Себто в зелену зону ставка. Може й не довезти, а висипати в кінці городу. Люди про це розповідають дачникові, але сусід клянеться: «Щоб я це зробив чи з твого городу щось взяв? Та ніколи!»

Жахливі випадки, які трапляються з дітьми під час їхнього перебування в освітніх закладах, нікого не залишають байдужими. Ми співчуваємо і обурюємося: як це могло статися? Однак слід вживати превентивних заходів, а не посипати голову попелом, якщо сталося непоправне. «Урядовий кур’єр» поцікавився, як забезпечують охорону навчальних закладів під час перебування там дітей

Нещодавно слухав по радіо виступ керівниці однієї з музичних передач. Прекрасний тембр голосу, вишукана українська мова, високий професіоналізм у викладанні теми розмови — все це привернуло мою увагу. Тобто як кажуть, заслухався. І так було до того, як ця талановита жінка почала вживати майже у кожному реченні слова-паразити «е-е-е»», «а-а-а». Після чергового екання почав втрачати інтерес до її виступу і врешті вимкнув радіо. Тому що з початку передачі вважав ведучу інтелігентною людиною. А потім за вживання слів-паразитів змінив ставлення, і вона вже для мене не слугувала прикладом володіння ораторським мистецтвом

«Вироби» на Донбасі, результати яких були відомі ще до їх оголошення, відбулися. Саме так — не вибори відповідно до наявних правил і вимог, а чергові вироби кремлівської геополітичної кухні. «Ми провели», — недавно самовдоволено і водночас необачно бовкнув головний російський «ввічливий чоловічок» про «референдум» в українському Криму зразка 2014 року. Те саме він може повторити і про «референдум» навесні того самого року в Донецьку та Луганську, і про подібні власні «вироби» у листопаді 2017-го

Започатковані британським принцом Гаррі «Ігри нескорених», які цьогоріч проходили в австралійському місті Сіднеї, залишили в нашій глобальній емоційній сфері тривалий стійкий післясмак перемоги. Про спортивні звитяги українських учасників цих змагань писали багато: натхненно, докладно, співчутливо-зворушливо та надзвичайно прихильно. Очевидно, час поговорити не лише  про паралімпізм як про явище гуманізації планетарного масштабу, а й про інший аспект Invictus Games. Як про феномен ціннісний та цивілізаційний, знаковий, адже у цьому форумі не взяла участі жодна команда з країни, яка схвалює теперішню експансію «рускава міра». Це додатковий сигнал Україні, що ми не чужі країнам НАТО та їхнім партнерам, які готові підставити плече підтримки. Цей аспект аналізуємо із заступником  міністра оборони з питань європейської інтеграції Анатолієм ПЕТРЕНКОМ, який разом із главою оборонного відомства Степаном Полтораком підтримував наших нескорених в Австралії