Без цього птаха важко уявити українське село. Здавна він селився неподалік людського житла. Тих, хто прихистив лелек, вважали щасливими. Яких тільки імен не придумали українці для пернатих улюбленців: чорногуз, бусол, бузько, боцюн, гайстер…

Із часом вкриті соломою та очеретом селянські хати перетворилися на охайні будинки із твердими черепичними та шиферними дахами, на яких ніхто більше не ставить для бузьків коліс. Нинішні господарі віддаляються від живої природи, заміняючи її спогляданням життя в телевізорах та комп’ютерах. Тож птахи переселилися на стовпи та дерева. Хоч горнуться до людей. 

Уроки у школах Сватового якщо й почнуться, то не раніш ніж за тиждень: місцева влада ухвалила рішення не починати з понеділка навчальний процес. Та й можливостей для цього немає: із п’яти шкіл вціліла лише одна. Але уроки з цієї ситуації мають винести майже всі служби життєзабезпечення краю. 

…Її портрет на обкладинці престижного міжнародного журналу Newsweek під заголовком «Люди, які змінили Польщу». Її відзначив своєю нагородою Президент Броніслав Коморовський, а в її громадську організацію відраховує один відсоток прибуткового податку автор польського економічного дива Лєшик Бальцерович. І живе ця жінка не у Варшаві, а в далекому поліському закутку, на Вармії та Мазурах, у селі Камьонка, де лише… 70 жителів. Та завдяки її зусиллям про це місце знають тепер уже не тільки в Польщі — в усій Європі. 

«Уявляєш, дивлюся — квитків до Козятина немає, до Києва немає! До Конотопа є!» Мій добрий знайомий Олександр Володимирович емоційно ділиться перипетіями, з якими він таки зміг вибратися до рідного Козятина поїздом № 24 Одеса — Москва. Так, лише через населений пункт, розташований значно далі, заплативши на «квитковому» сайті Укрзалізниці кілька зайвих десятків гривень. 

Про проблеми внутрішньо переміщених осіб зі сходу останнім часом говорять і пишуть чимало. А ось те, що турбує переселенців із Криму, якось поволі стало відходити на другий план. Та не слід забувати, що саме незгодним з політикою окупантів кримчанам першим довелося відчути на собі їхні репресії. Перші переселенці звідти поїхали ще за кілька тижнів до проведення так званого референдуму, оскільки вже тоді почалися політичні переслідування: люди зникали, їх брали у полон «зелені чоловічки», які встановлювали там свою терористично-окупаційну владу.

На сьогодні ж, за даними Агенції ООН у справах біженців, залишити свій сонячний берег внаслідок окупації півострова довелося понад 22 тисячам кримчан. Як і переселенці зі сходу, вони отримали статус внутрішньо переміщених осіб. Тож багато у чому їхні проблеми схожі. 

Цілком заслужено титул екологічно чистого міста Львівщини удостоєний  Трускавець. Хто приїжджає в курортне місто, не нахваляться його цілющим повітрям. Лідерство Трускавцю забезпечила сама природа, оточивши місто пасмом гір, вкритих карпатськими лісами, доклалися до цього й попередні та нинішні господарі, доглядаючи численні парки й сквери, щедро озеленюючи вулиці та подвір’я приватних садиб і вілл. 

На часі створення української армії, яка відповідатиме кращим світовим зразкам. Таким був лейтмотив засідання Ради реформ, що днями відбулось у Міністерстві оборони під головуванням міністра Степана Полторака. За словами міністра, логістичне, матеріальне та житлове забезпечення — на сьогодні найважливіші напрями, над якими працює Рада реформ Міноборони. Саме ці складові мають радикально змінити забезпечення наших військових.

Цього року Збройні сили переживають кардинальні зміни. Військове відомство стало відкритішим для суспільства. Цивільні, зокрема з волонтерів, замістили окремі посади, зламавши стереотип, що у військовій структурі не місце цивільним. Завдяки спільній роботі реформування армії стало реальним. Це помітили самі військовослужбовці, насамперед коли змінилася форма одягу. Також вдалий експеримент із харчового забезпечення з нового року має розширитися у багатьох військових частинах. 

На військовому полігоні в Миколаївському районі встановлено новий навчально-тренувальний комплекс. Це так званий кілер-хаус, призначений для навчань з ведення бойових дій у житлових будинках і громадських будівлях. Потреба в ньому спричинена тим, що під час АТО бійцям найчастіше доводиться вести бої саме в будівлях. А тренувальної бази для цього у наших спецпідрозділів не було.

Об’єкт побудовано з урахуванням досвіду ведення таких операцій спецпідрозділами та арміями інших країн. Зокрема миколаївська навчальна точка відповідає нормативам, прийнятим в армії США. Це споруда із залізобетонних конструкцій, майже повністю імітує будинок із вікнами, дверима, коридорами, підсобними приміщеннями. 

Пропоную вам, шановні читачі, взяти участь у конкурсі на кращу версію походження назв населених пунктів, де є прикметники «червоний» і «красний». Почнімо із села Червоний Молочар у Слов’янському районі Донеччини. Чому отримав таке забарвлення трудівник, який дбав про поповнення білих повномолочних рік? Зашарівся і почервонів від сорому, бо нишком розбавив молоко водою? Його обличчя стало червоним хоч припалюй, бо вжив кілька склянок не молока, а чогось міцнішого? Розчервонівся, бігаючи з лозиною за неслухняною худобою? Молоко дають корови червоної степової породи? У завфермою хронічно червоний ніс? Чи тому, що щоранку дядьки й тітки бадьоро крокують на ферму із червоними прапорами у руках?

Схоже, висувати нові версії й сперечатися можна до хрипоти і безкінечності. А можна просто нічого не змінювати: до такого соломонового рішення вдалися у деяких містах Донецької області, старанно імітуючи виконання відповідного законодавства про декомунізацію.

…Далі йшли представники прикордонної служби. Після як мінімум двох годин загальної перевірки вони зажадали грошей. Коли я запитав, за що, вони сказали: щоб усе пройшло швидше. Я відмовився платити. Потім прийшов агент і сказав, що замість грошей вони погодилися на 15 блоків сигарет, 8 пляшок горілки і 2 ящики пива.