У зверненні до співвітчизників глава держави акцентував на історичному масштабі Революції, на знищенні диктаторського режиму, який міг перетворити Україну на малоросійську автономію, підпорядковану Кремлю. Минув час, і захисникам нації скинули на голови московський «план Б» — це не що інше, як воєнна агресія та спроби розділити неньку Україну. Щодо цього питання Петро Порошенко резюмував: «Прорахувалися. Бо нема Малоросії. Новоросії теж не існує — вона виявилася кремлівською галюцинацією. А от Україна була, є і буде! І головне, що ми як народ довели це за ці два роки».

Він вважає, що говорити про завершеність Революції гідності можна буде після виконання програми європейських змін. Головне, що зроблено за цей період, — повністю перезавантажено владу. Принаймні так зазначає Петро Порошенко. Цими вихідними він поставив підписи під пакетом законів, які відкривають Україні шлях до лібералізації візового режиму. Це наступне зрушення. Тепер справа за Європейською комісією, яка оцінить, як наша влада виконала всі свої критерії. 

Страшне ревіння і руйнівна сила водної стихії, яка охопила гірські райони Закарпаття 20 і 21 листопада, нагадала закарпатцям про трагічні події 1998-го і 2001 років, коли дощова повінь зруйнувала понад триста будинків.

На окремих ділянках Тиси рівень води підвищився більш ніж на 4 метри. Голова регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, заступник голови Закарпатської облдержадміністрації Михайло Рівіс повідомив: рівень інтенсивності опадів за два листопадові дні відповідав тому, який був під час паводка 2010 року.

Якщо подумки пройтися понад 560-кілометровим відрізком, який відділяє Сумщину від суміжної російської території, і порівняти його з тим, яким він був ще років 10 тому, то побачимо «дві величезні різниці». Годі й казати про початок 1990-х, коли північно-східні ворота країни були відкриті настіж. Інша справа зараз. Упродовж останніх одного-двох років через агресією на сході України робота з облаштування державного кордону стала однією з пріоритетних у діяльності обласної влади.

На цьому наголосив голова Сумської ОДА Микола Клочко, який проінспектував хід інженерно-технічних робіт, зокрема в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення Бачівськ, на ділянці відповідальності відділу Сопич Сумського прикордонного загону. Висновок: зроблено чимало, однак належить — ще більше. Адже область і країна в цілому повинні мати максимальні гарантії, аби в разі можливої агресії бути захищеними від такої навали. Для цього використали сучасну систему комплексу споруд. 

І хотілось би поговорити про щось приємне, але, йдучи щоранку на роботу, бачу біля сміттєвих бачків дедалі більше нових облич. Уже навіть і сутички виникають за сферу впливу на сміттєвому фронті. Здається, ці бідні люди якраз і свідчать про стан нашої економіки, нашого соціального добробуту краще, ніж будь-яка держстатистика. Сусідка, яка вже, було, припинила вирощувати на дачі картоплю, знову влітку намагалася розширити виробництво головного продукту. Однак посуха звела її старання нанівець: зібрала майже стільки, скільки й посадила. Тепер бідкається, як зимувати, адже оплата за комунальні послуги й витрати на харчування, попри субсидію, сягатимуть захмарних висот, тоді як пенсія (навіть уже підвищена) не йде у жодне порівняння з вартістю елементарних людських потреб. Бідність, про необхідність боротьби з якою почали говорити років з десять тому, знову накриває нас своїм дірявим покривалом, змушуючи шукати вихід. 

Ви, як і я, щиро від усієї душі бажаєте кращого, справді європейського життя для себе, своїх дітей, онуків. Але на сьогодні на перешкоді цьому ворог номер один — нав’язана нам Росією на чолі з Путіним і сепаратистами неоголошена війна. В ній наша країна, наш свободолюбивий народ обов’язково переможе. Але, крім нав’язаної війни, у нас є постійний, на перший погляд, не зовсім помітний, завуальований ворог, який протягом 24 років Незалежності міцно вчепився в нашу шию і душить, стискаючи свої пазурі навколо українського народу, дорогої нашої Української держави. Це всім нам добре відомий ворог — корупція, або більш зрозуміле нам поняття — «продажність багатьох держслужбовців, прокурорів, суддів». Пропоную використати своє конституційне право і залишити народним депутатам дві каденції. Серед 450 парламентаріїв — добра половина, що 24 роки Незалежності перебуває у Верховній Раді. І багато хто з них за цей період не вніс жодного законопроекту, навіть жодної позиції. Це щось подібне до трутнів у бджолиних сім’ях, яких під осінь виганяють із вулика. 

Вдруге відзначаємо запроваджений у державі День Гідності та Свободи 21 листопада – саме тоді 2013-го студентів «викликало» на Майдан Незалежності попереднє керівництво держави цинічною відмовою від своєї ж обіцянки підписати угоду про Євроінтеграцію.  

Відчуття дежа вю — так прокоментувала під час «круглого столу» «Річниця Майдану: уроки революції і погляд у майбутнє» результати опитування експертів директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Нинішній Крим, знесилений російською окупацією, ось уже два місяці поспіль переживає ще й торговельно-економічну блокаду. Найбільш нагальне питання, яке хвилює тамтешніх людей, — чи будуть вони зі світлом, адже глава Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров наполягає на тому, що потрібна ще й енергетична блокада півострова. Російська Федерація всілякими правдами й неправдами завозить на півострів свої продукти, домовляючись про постачання з іншими країнами. А звичайні кримчани, втомлені проблемами, просто намагаються вижити серед того жаху, який припав на їхню долю. Про те, як саме люди сприймають Крим сьогоднішній, що там нині відбувається і які очікування жителів півострова, «УК» розповідає співкоординатор громадської спілки «Координаційна рада організацій вимушених переселенців з Криму» Андрій ЩЕКУН. 

Рекламний мотлох та старі пакувальні картонки складаю між боковиною холодильника й кухонною стіною. На вихідних дістаю накопичений «скарб» і відношу його волонтерам (макулатурні кошти підуть у шпиталь на потреби поранених). На цьому моя участь у порятунку планети від сміття закінчується. На шестиметровій кухні бракує місця для сортування відходів навіть на два відра, не кажу вже про їхнє багатопрофільне розділення. Та й фінансових стимулів, щоб цим перейматися, катма. 

Одна з важливих на сьогодні соціальних тем, яка турбує, напевно, всіх — і працівників, і роботодавців та представників профспілок, — це ухвалений у першому читанні проект нового Трудового кодексу України. Які нововведення чекають у цьому зв’язку на українців та про ставлення до цього документа фахівців Мінсоцполітики розповів заступник міністра Віктор Іванкевич.