Європа та світ підтримують Україну в її прагненні повернути анексований Росією Крим. Але правлять цим світом прагматики, які обгрунтовують свої рішення не емоціями, а цифрами, фактами, юридичними оцінками. Тому так важливо збирати та оприлюднювати факти порушення прав українських громадян на окупованому півострові, домагатися відновлення цих прав у судовому порядку.

На цьому наголошували учасники прес-конференції «Крим без правил: свобода пересування та власність». Зокрема експерт Регіонального центру прав людини Сергій Заєць розповів, що вже укладено дві збірки, в яких розповідається про такі порушення, наведено приклади, запропоновано рекомендації для юристів щодо ведення подібних справ як у національних, так і міжнародних судах.

Яскравим прикладом порушення права на пересування є справа координатора Комітету захисту прав кримських татар Сінавера Кадирова, якому влада Росії та її кримські посіпаки з січня цього року не дозволяють в’їхати на рідну йому кримську землю. «Мене затримали представники російської влади 23 січня на пропускному пункті в’їзду на пів?острів, — розповідає Сінавер. — Протримали кілька годин під вартою, а потім відвезли у «суд» міста Армянська, де оформили адмінпротокол і видворили мене з Криму».

Про те, як порушили право на вільне пересування, розповів також Ісмет Юксель, громадянин Туреччини, який прожив у Криму понад 20 років і був ініціатором та організатором на півострові численних гуманітарних, зокрема й дитячих та молодіжних проектів кримськотатарської діаспори Туреччини.

Юрист Української Гельсинської спілки з прав людини Дар’я Свиридова наголосила, що ці обмеження у пересуванні призводять до порушення й інших прав громадян — прав власності, адже пани Кадиров та Юксель не можуть реалізувати свої права власності на майно, яке залишилося в Криму.

Вона також наголосила, що на анексованому півострові відбуваються й інші менш резонансні, але не менш болісні для громадян порушення прав власності. Так, люди змушені примусово міняти реєстраційні номери автомобілів, а в перші місяці анексії чимало громадян під тиском поміняли свої паспорти, що створило для них проблеми і з правом пересування, і з реалізацією прав власності.

Про масштабний приклад порушення права власності розповів член Меджлісу кримськотатарського народу Різа Шевкієв. Як генеральний директор благодійної організації «Фонд Крим» він особливо боляче відчув усі незаконні дії кримських маріонеток Кремля зі знищення фонду. «Ми вісім місяців після окупації Криму тримали прапор України над штаб-квартирою фонду в Сімферополі, — розповів пан Шевкієв. — Було чимало спроб зняти його, як і зупинити нашу роботу щодо  підтримки України. Ми все витримали, аж поки у вересні минулого року у фонд не вломилися понад 100 поліцейських, які провели тотальний обшук, що швидше нагадував розгром. Далі була судова заборона «влади» Криму на діяльність фонду та постанова про арешт усіх будинків і рахунків фонду. Нас змусили покинути приміщення і залишили без коштів».

Правозахисники та лідери кримськотатарського народу обстоюють права Криму бути у складі України, права людей, які живуть і жили на півострові, мати змогу вільно пересуватися та вільно жити у Криму й у судах, й на фронтах інформаційної війни. І сподіваються, що Українська держава теж поведе на цих фронтах активний наступ.