Те, що відбулося о четвертій годині ранку 30 листопада на Майдані Незалежності, потім наступного дня на Банковій, інакше ніж злочином не назвеш. Телевізійні кадри перекреслюють будь-які недолугі спроби представників київського міліцейського главку знайти виправдання садистам у бойовому спецспорядженні, які спершу калічили дітей, а наступного дня розбивали голови і апаратуру журналістам. Водночас ці події переконливо засвідчують, що не можна всіх людей у погонах стригти під один гребінець. На підтвердження процитую повідомлення у Facebook одного з активних учасників Євромайдану: «Коли їх (студентів) почали гнати як худобу від стели, дехто потрапив у пастку, створену металевими щитами. І УВАГА! Міліція — не «Беркут». Міліціонери допомагали їм пролізти через той паркан, розтягуючи його. Вони самі були шоковані тим, що відбувалося на їх очах. Вибравшись із того пекла, хлопці та дівчата кричали їм: «Дякуємо!» 

Як вже повідомляв «Урядовий кур’єр» на своєму сайті, Первомайський міськрайонний суд виголосив вирок у кримінальному провадженні щодо осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів у селищі Врадіївка проти Ірини Крашкової. Засіданню суду передували акції перед приміщенням установи. Різні люди виступали «за» та «проти». Відверто, по-простому. За годину до засідання перед приміщенням суду на вулиці Садовій побачила Григорія Могильова. Питаю: чому у вас біла стрічка на лацкані піджака? Чоловік відповідає, що на знак солідарності за ліквідацію насилля щодо жінок. Виявляється, 1989 року в Канаді відбулося масове вбивство жінок у Політехнічній школі Монреаля через ненависть до фемінізму. З 1991-го організовано «Кампанію білої стрічки», ініціаторами створення якої були чоловіки. Носіння білої стрічки означає «особисту присягу ніколи не здійснювати, не виправдовувати і не замовчувати насильство проти жінок і дівчаток».

Численні туристи щоліта стають свідками знущань над тваринами на плато Ай-Петрі у Криму. Зокрема над хижими птахами, яких ділки використовують як примусових фотомоделей. Але, як нещодавно з’ясувалося, і взимку бідним орлам та грифам немає спокою. Як повідомили редакції активісти Західноукраїнського товариства захисту тварин (ЗУТЗТ), цієї осені аж десять великих хижих птахів завезли для «фотосесій» до Львова.
Кілька тижнів тому в центрі міста, на площі Ринок, на Замковій горі, біля Оперного театру жителі міста помітили людей, які тримають екзотичних та домашніх птахів — орлів, соколів, голубів — і пропонують свої послуги щодо «спілкування» із тваринами. 

Одні з найяскравіших вражень у заступника командира спецпідрозділу ДСО МВС України «Титан» Миколи Вікарія залишилися після того, як його бійці зустрічали в аеропорту Борисполя, а потім супроводжували перші партії надрукованих за кордоном українських гривень. Утім до специфічних завдань «титанівцям» вже давно не звикати — під їхньою опікою значаться й куди екзотичніші вантажі: скажімо, унікальна скрипка Страдіварі, знаменитий діамант «Чорний принц», скандально відома картина Караваджо «Поцілунок Іуди». Така в них робота. 

Того дня на аеродромі в Ніжині, де дислокується спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, було велелюдно. І літні люди, і молоді, й особливо діти розглядають літаки і вертольоти, забираються всередину, фотографуються у кабінах, тримаючись за штурвал…

У будь-який інший день це неможливо, але сьогодні увесь особовий склад, котрий чергує біля крилатих машин, привітно усміхається і охоче відповідає на всі запитання. 

 Водники обіцяють, що канал Дніпро—Донбас за два роки стане однією з найкращих водойм України. Унікальна споруда, побудована 1976 року, перекидає воду Дніпра у Сіверський Донець. Канал забезпечує водою Дніпропетровську, Харківську й Донецьку області.
У радянські часи канал був стратегічним об’єктом загальнодержавного значення, який мав давати воду промисловості Харківщини, і — у другу чергу — Донбасу. Тому увагу цій водоймі приділяли велику. Настали інші часи, і кількість працівників на об’єкті скоротилася.

Співробітники Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, які сьогодні не могли потрапити на робочі місця через блокування входів до Будинку уряду, провели збори і виступили із заявою.

Тим, що на окремих підприємствах людям не виплачують заробітну плату, нині навряд чи когось здивуєш. Однак, як засвідчили перевірки та ревізії,  проведені працівниками Державної фінансової інспекції України, «хімія» із зарплатами цим не обмежується. Є чимало  установ, організацій та підприємств, у яких  за допомогою різних незаконних маніпуляцій примудряються виплачувати своїм працівникам більше, ніж належить. Або навпаки — менше, ніж  вони мали б одержувати.  

За офіційними даними, на Черкащині від голодомору 1932–1933 років померло 154 тисячі 519 осіб. Дослідники ж називають цифру майже вдвічі більшу й зауважують, що немає документів, які б дали змогу встановити точну смертність в деяких районах та в самих Черкасах.
…У Мельниках Чигиринського району якось зайшов до однієї хати, де жила вже зовсім немічна бабуся. Познайомилися. Розговорилися. Олена Петрівна Шпильова показала свій НЗ, який береже як зіницю ока: недоторканий запас крупів, солі та сірників. У тридцяті роки, згадувала вона, за такі харчі люди ладні були віддати життя. Жила на той час із батьками на хуторі Беркотівка. Повним ходом тривало розкуркулювання. Прийшли до хати люди, описали все, що було, навіть перепряди конопель.

Я й мої односельці хочемо знати: хто і на яких підставах встановлює тарифи на холодну воду в сільській місцевості? Водопровід прокладали за власний кошт, сільська рада свого часу допомоги не надавала жодної. Нині вартість кубометра води висока, а якість нікудишня.

О. БОРИСЕНКО,
село Грунь, Охтирський район  Сумської області