Електронна кадастрова карта, запроваджена завдяки зусиллям уряду, нещодавно яскраво підтвердила свою корисність. Користуючись нею, експерти Національного екологічного центру України (НЕЦУ) виявили масові порушення заповідного режиму заказників, заповідних урочищ, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. «Попри недоліки, які ця карта на сьогодні має, і які, безумовно, треба усувати, цей унікальний ресурс дав нам змогу виявити порушення заповідного режиму мало не в кожному сьомому заказнику Київщини», — каже заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк.

На жаль, на електронній кадастровій карті поки що позначено далеко не всі існуючі заповідні території. Але маючи під руками будь-яку іншу карту або схему з контурами тієї чи іншої охоронюваної території, можна знайти на електронній кадастровій карті цю саму ділянку. І якщо територія, наприклад, заказника на «електронці» має вигляд суцільного масиву, то, найімовірніше, проблем немає. 

А ось якщо вона поділена на ділянки, це означає, що заказник або вже роздали шматочками, або збираються це зробити. І зовсім кепські справи, якщо, крім кадастрового номера, ділянки на території природно-заповідного фонду мають примітку «приватна власність».

Торішні песимістичні висловлювання про те, що тарифи на житлово-комунальні послуги після виборів «стрибнуть угору», намагались розбити урядовці запевненнями, що ніякого зростання не буде. Навіть вимог МВФ про підвищення тарифів як однієї з умов надання Україні кредиту наші чиновники не злякалися. Вочевидь, розуміють же, що й нині «комуналка» задорога порівняно із заробітками… І хоч деякі експерти зауважують, що українці платять за житлово-комунальні послуги менше, ніж зарубіжні споживачі, але ж у нас — зарплати у кілька разів нижчі! 

емпіонат відбувся в польському містечку Щирк. Позмагатися приїхали 48 кращих бригад, серед них і чотири українські. Приємно повідомити, що представники «швидкої» Заліщицької комунальної центральної райлікарні з Тернопільської області здобули головний трофей чемпіонату — Кубок міністра охорони здоров’я Польщі серед закордонних команд. Лікар Галина Цимбалюк, фельдшери Андрій Турковський, Юрій Якимчук і водій Любомир Присмак зуміли виграти у змаганнях не лише у своїх співвітчизників, а й у колег з Литви, Німеччини. 

Із часів сумнозвісного МММ методи і форми вилучення грошей у довірливих людей трохи змінилися. Фінансові піраміди почали маскуватися під банки, кредитні спілки, різні фонди тощо. А останнім часом значного поширення набули якісь контори, що готові в найкоротші терміни і з мінімумом документів дати будь-кому, хто забажає, кредит. Ось тільки громадяни, які звертаються до них, незабаром починають скаржитися на своїх «благодійників» у всякі інстанції. 

Місто «повернулося» на кілька десятків років у минуле. Вулицями старого центру крокували учасники параду Перемоги так само, як у 1943 році солдати Червоної армії. Більшість із них були одягнені у військову форму, максимально наближену до форми солдатів того часу. Реконструкторів супроводжувала справжня раритетна бойова техніка: броньовик, гармата ЗІС-3. Приймав парад у числі керівників місцевої влади віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул. На святковому концерті в рамках акції «Пошта Перемоги» гості з російського Ростова-на-Дону роздавали ветеранам копії газети «Червона Зірка» за 10 травня 1945 року, виданої  наступного дня після капітуляції німецької армії. 

«Готуйтесь, тайфуни на горизонті!» — пронеслось застережливе повідомлення торговими рядами стихійного ринку, де селяни продавали вирощену власноруч і доставлену безсонною ніччю на власній спині продукцію.

— Ти бач, унадився як свиня у моркву, — мовив крайній, шукаючи в кишені потрібну купюру, — невже йому нічим на роботі займатись?! Штрафував би курців, як цього вимагає закон, ганяв би з газонів транспорт…

— Там страшно, а старих і немічних оббирати — його основна робота. Тому й держиться за нас як блоха кожуха… 

Скільки потрібно грошей для щастя? Це запитання турбує чи не кожного. Проте бачення заповітної суми у кожного власне: комусь достатньо 100 тисяч гривень, а комусь і кількох мільйонів малувато. Хоч, як доводять дослідження, більшість наших співвітчизників сприймає гроші не як мету, а як засіб реалізації бажань. А багатство — насамперед як можливість допомагати іншим. Щоправда, від мільйона, який зненацька впаде на голову, не відмовиться майже ніхто.  

У ході розслідування причин аварії літака Ан-24 в міжнародному аеропорту Донецька імені С. Прокоф’єва правоохоронці розглядають чотири основні ймовірні версії. Серед них: невідповідні дії екіпажу (так званий людський фактор), технічний стан повітряного судна, складні метеорологічні умови і навіть терористичний акт. Про це повідомив у п’ятницю в Донецьку заступник генерального прокурора України Віктор Войцишен  (як відомо, Президент України Віктор Янукович дав доручення керівникам силових структур вжити всіх заходів для з’ясування обставин резонансної трагедії та її розслідування перебуває на особистому контролі генерального прокурора Віктора Пшонки).  

Торік Антимонопольний комітет України, одним з пріоритетних завдань якого є контроль за дотриманням законодавства про економічну конкуренцію, захист прав та інтересів підприємців і споживачів на соціально важливих ринках, провів дослідження ринку послуг з навчання студентів у вищих навчальних закладах за програмою підготовки офіцерів запасу. Як відомо, таку військову  підготовку виключно на добровільних засадах проходять студенти вишів III або IV рівня акредитації з денною формою навчання, які є громадянами України, придатні до військової служби за станом здоров’я та морально-діловими якостями. Причому за умови відповідності напрямку їхнього цивільного, так би мовити, навчання у вишах військово-облікової спеціальності, за якою вчать на офіцера запасу.  

Один із моїх найяскравіших дитячих спогадів — кіносеанс у клубі маленького провінційного містечка. Яке це було свято! Промінь кінопроектора малює на екрані яскраві сцени з життя українців. Ось біля хати запорожця Карася його названа дочка Оксана сумує за своїм коханим, козаком Андрієм. Вона мріє перелетіти разом з милим до рідних дніпровських берегів, жити з ним в одному гніздечку, на батьківщині. Ось добряче захмелілий Карась не без підстав побоюється зустрічі зі своєю дружиною Одаркою. Однак уникнути сварливої жінки не вдається, вона обсипає чоловіка лайкою, допитуючи, «відкіля це ти узявся». Їхній дует неперевершений: «Ой, Одарко, годi буде, перестань-бо вже кричать!». «Нi, нехай же чують люди, ні, не буду я мовчать!».