Квіти й свічки біля будівлі посольства Франції, що на вулиці Рейтарській у Києві, з’явилися з самого ранку в суботу. Коли ми підійшли туди з моїм сином, там саме якась жінка тремтливим від хвилювання голосом співала «Марсельєзу», яку закінчила вигуком: «Україна поруч із Францією!» Надвечір букети та лампадки вже вкривали весь тротуар біля амбасади, а люди підходили й підходили. Українці на власному гіркому досвіді знають, що таке нещадна жорстокість терористів, тому сприйняли близько до серця горе Франції. 

До Латвійської Республіки Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк прибув із робочим візитом на запрошення тамтешньої колеги Лаймдоти Страуюми. Це вперше за історію зовнішньополітичної практики в Ризі за круглим столом із керівництвом нашого Кабінету Міністрів вели предметні розмови глави урядів балтійських держав. Прем’єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма, Литви — Альгірдас Буткявічюс, Естонії — Тааві Рийвас та Арсеній Яценюк поставили за мету зміцнити й розширити стратегічну балтійсько-українську взаємодію.

У фокусі їхньої уваги були підтримка мирного врегулювання в регіоні, солідарність і спільна протидія російській агресії проти України. Окрім фундаментальних міжнародних принципів, високопосадовці думали, як розвивати політичну, економічну й гуманітарну співпрацю, на практиці допомогти Україні реформувати важливі галузі й стати членом європейської родини. 

 Недаремно кажуть: вода і камінь точить. За два десятиліття членства нашої держави у Раді Європи (вона, як відомо, успішно і наполегливо співпрацює зі своїми 47 державами-членами задля зміцнення прав людини і демократії на  європейському континенті) ми багато чому навчилися.  Та знань ніколи не буває забагато. Тим паче, що нашарування доби тоталітаризму молоді демократи долають у складних умовах сучасних викликів. І тут у пригоді стає кращий  досвід наших партнерів із розвинутих країн.

Президент Петро Порошенко вчора здійснив офіційний візит до Туркменістану. Офіційна церемонія зустрічі глави Української держави та Президента Республіки Туркменістан Гурбангули Бердимухамедова в центрі столиці Туркменістану на площі Незалежності розпочалася з виконання гімнів обох країн. Після цього президенти оглянули стрій воїнів Почесної варти та представили членів делегацій.

По завершенні урочистостей у президентському палаці Рухиєт відбулася зустріч Петра Порошенка та Гурбангули Бердимухамедова у форматі віч-на-віч. Особиста зустріч глав держав продовжилася українсько-туркменськими переговорами в розширеному складі. З українського боку в них, окрім Президента Петра Порошенка, взяли участь віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, міністр закордонних справ Павло Клімкін, міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, заступник Секретаря РНБО Олег Гладковський. 

Учора з першим офіційним візитом Україну відвідав Президент Латвійської Республіки Раймондс Вейоніс. Візит розпочався з офіційної церемонії зустрічі на ганку перед Адміністрацією Президента України, в якій взяли участь воїни почесної варти та пролунали гімни обох країн.

Першим із вищого керівництва нашої держави поважного гостя вітав на українській землі Президент Петро Порошенко. Їхня зустріч відбулася у форматі віч-на-віч, утім глава нашої держави встиг перед журналістами подякувати колезі за активну роль і підтримку євроінтеграції України й чітку проукраїнську позицію в питанні захисту нашої незалежності й територіальної цілісності. А також за підтримку кандидатури України під час сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй та голосування за надання статусу непостійного члена Ради Безпеки ООН. 

Обрання України у непостійні члени Ради Безпеки ООН великою перемогою Києва можна назвати доволі умовно. Зазвичай боротьба за місце на впливовій міжнародній трибуні триває місяці або й роки до голосування. У 2000 році, коли Україну також обирали до складу непостійних членів РБ ООН, вітчизняним дипломатам довелося виборювати перемогу у Словаччини.

Але цього разу лобістської боротьби за місця непостійних членів у Радбезі за лаштунками ООН не було. І кандидатури Єгипту, Японії, Сенегалу, України та Уругваю, які представлятимуть у РБ п’ять різних регіонів світу, заздалегідь узгодили й особливих заперечень це не спричиняло.

Як відбувається реструктуризація частини зовнішнього боргу країни? Як керівництво нашої держави зменшуватиме боргове навантаження і як у подальшому списувати свої борги? На ці запитання дали чіткі відповіді у прес-центрі Будинку уряду Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і міністр фінансів Наталія Яресько.

Глава уряду оголосив статистичні дані. Так, станом на 31 грудня 2014 року загальний обсяг державного зовнішнього боргу України сягав 73,1 мільярда доларів. А станом на 1 вересня цього року цей показник становив 70,5 мільярда доларів. «Це відповідь на запитання, чи збільшуються зовнішні борги нашої країни. Попри те, що ми отримуємо додаткові кредитні ресурси на відновлення економіки країни, нам вдається погашати борги і поступово зменшувати суму гарантованого державного боргу», — резюмував Арсеній Яценюк. 

Першу п’ятницю жовтня Президент Петро Порошенко провів у Астані. До Казахстану він прибув із офіційним візитом уперше. Урочисто, як того вимагає протокол, його та першу леді України в залі президентського палацу «Акорда» зустрічав Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв.

Пролунали гімни обох країн, глави держав оглянули стрій воїнів почесної варти Казахстану та представили склади делегацій. Це прелюдія перед зустріччю президентів у форматі «віч-на-віч» і стартом українсько-казахстанських переговорів у розширеному складі.

Повернувшись із Франції в Україну, Президент Петро Порошенко одразу поінформував громадськість через інтерв’ю, надане кільком вітчизняним телеканалам, про підсумки зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентами Франції Франсуа Олландом та Росії Володимиром Путіним. Перемовини сформували для нас нові виклики та загрози. Лідери дійшли згоди в пункті, який стосується припинення вогню. Щоправда, старт режиму перемир’я можна буде констатувати після відведення військ та посилення функцій ОБСЄ.

«Це вже нові реалії, й ми до цього йшли довгі півтора року. Це важливе досягнення, коли не гинуть українці і коли не стріляють», — наголосив глава держави. Решту питань, незалежно від того, політичні вони, гуманітарні чи соціально-економічні, можна буде обговорювати лише тоді, коли розпочнеться реальне перемир’я. 

Днями Київ відвідала делегація Європарламенту, до якої увійшли представники комітетів з міжнародної торгівлі та з правових питань. Під час зустрічей з українськими високопосадовцями євродепутати хотіли зрозуміти, як просуваються системні реформи в Україні, й пересвідчитися, що Київ готовий до роботи глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС, яка має почати роботу з 1 січня наступного року. Враженнями від візиту до Києва з кореспондентом «УК» поділився депутат Європарламенту, член комітету з міжнародної торгівлі Габріеліус ЛАНДСБЕРГІС.