Проведення податкової реформи затягувати неприпустимо. Глава держави сподівається, що найближчим часом буде знайдено компромісне рішення, і новий бюджет на 2016 рік формуватиметься на новій податковій основі. Таке твердження Петро Порошенко озвучив під час традиційного інтерв’ю вітчизняним телеканалам. Продовжуючи тему, він повідомив про намір провести у вівторок засідання Національної ради реформ. Там він очікує компромісного рішення щодо податкового законодавства.

«Вважаю за необхідне, щоб нова податкова база передбачала середньотермінове планування, щоб одночасно була програма податкових змін на три роки і мораторій на зміни до податкового законодавства, який гарантував би стабільність податкового клімату для підприємців та інвесторів», — наголосив Президент. Окремо він наголосив, що не припустить шантажу щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, і вона запрацює з 1 січня 2016 року.  

Програма робочого візиту до Литви Президента Петра Порошенка була доволі насиченою. Опісля проведення важливих зустрічей з керівництвом цієї Республіки він узяв участь у роботі Українсько-литовського економічного форуму. Спочатку глава держави нагадав представникам бізнесів обох країн про підписання у Брюсселі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ручкою, привезеною йому особисто Президентом Литви Далією Грібаускайте з Вільнюса (там у 2013-му документ провалила попередня влада). Він навіть переказав слова своєї литовської колеги: «Я хочу, щоб європейська інтеграція України була пов’язана з Вільнюсом».

Від себе Петро Порошенко додав, що Україна не дозволить себе шантажувати ні постачанням природного газу, ні економічними санкціями Росії. З 1 січня запрацює поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі України з ЄС. І цей процес працюватиме на ефективність, конкурентоздатність і якість бізнесу. 

Сьогодні ЄС демонструє потужну єдність і підтримку України. Про це заявив Президент Петро Порошенко, перебуваючи в Литві з офіційним візитом. Він висловив сподівання, що 17 грудня Єврокомісія ухвалить рішення про продовження санкцій проти Росії за невиконання мінських домовленостей, зауваживши, що цей крок ЄС спростує всі чутки про те, що українське питання поступово зникає  із пріоритетів порядку денного ЄС. 

Те, що дні української культури розпочнуться у Вроцлаві із презентації Львова, не випадково. Ці два міста пов’язані спільною історією. Після Другої світової війни велика частина львівської інтелігенції переїхала до Вроцлава, там навіть є вулиця Львівська та знакові для обох міст пам’ятки. Наприклад, пам’ятник відомому авторові комедій Олександрові Фредру перенесено зі Львова в 1956 році. 

Україна потребує допомоги світу в подоланні екологічних наслідків гібридної війни на Донбасі. Про це заявив Президент Петро Порошенко, виступаючи у Парижі на 21-й сесії Конференції з питань зміни клімату. Так дипломатично він укотре привернув увагу світового співтовариства до ситуації в регіоні.

Він запропонував головні принципи нової Глобальної кліматичної угоди словами: «У нас є дуже багато проблем: тероризм, війни, міграція. Але є тільки одна проблема, що робить нас рівними за вразливістю. Це проблема зміни клімату. Її розв’язання — іспит для всіх народів». 

У передмісті Парижа відкрився майданчик, присвячений обговоренню довгострокових домовленостей для боротьби із глобальним потеплінням. У 21-й Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН з питань клімату зголосилися взяти участь приблизно 150 світових лідерів із 196 країн. Серед них президенти України, Росії, Франції, Німеччини, Туреччини, США. Протягом понеділка Петро Порошенко провів зустрічі із Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, Президентом Європейської Ради Дональдом Туском і Президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером. Переговори були нетривалі, і доленосних для геополітики питань на них не порушували. 

У Королівстві Нідерланди Президент Петро Порошенко перебував з доволі важливим для перспективного розвитку нашої країни робочим візитом. У Гаазі він був на аудієнції у Короля Нідерландів Віллєма-Александра Клауса Георга Фердинанда, а в Амстердамі проводив зустрічі з Прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, Головою Нижньої палати парламенту Нідерландів Аночкою ван Мільтенбург та Президентом Верхньої палати (Сенату) парламенту Нідерландів Анкі Брукерс-Кноль. На другий день глава держави зустрівся з керівництвом провідних нідерландських компаній та виступив у Лейденському університеті. 

Ситуація на Донбасі й стан виконання мінських домовленостей були в центрі уваги зустрічі Президента Петра Порошенка з міністрами закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндерсом, Люксембургу Жаном Ассельборном та Нідерландів Бертом Кундерсом, які перебували в Україні з робочим візитом. 

Офіційний візит до Італійської Республіки Президент України Петро Порошенко розпочав із зустрічі з представниками української громади Італії. Його виступу передувала молитва за благословення миру та єдності в Україні біля храму Святої Софії Української греко-католицької церкви у Римі. Святиню звів у 60-х роках ХХ століття кардинал Йосиф Сліпий на основі планів Софії Київської. Президентське подружжя спустилося до крипти, де поховано вихователя Папи Римського Франциска єпископа Степана Чміля, а потім поклало квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку. 

Квіти й свічки біля будівлі посольства Франції, що на вулиці Рейтарській у Києві, з’явилися з самого ранку в суботу. Коли ми підійшли туди з моїм сином, там саме якась жінка тремтливим від хвилювання голосом співала «Марсельєзу», яку закінчила вигуком: «Україна поруч із Францією!» Надвечір букети та лампадки вже вкривали весь тротуар біля амбасади, а люди підходили й підходили. Українці на власному гіркому досвіді знають, що таке нещадна жорстокість терористів, тому сприйняли близько до серця горе Франції.