4 квітня стало для Північноатлантичного альянсу знаковим. Цього дня біля штаб-квартири НАТО було піднято прапор нового члена блоку — Фінляндії й уперше за останні шість років у Брюсселі відбулося засідання Комісії Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ.
Комісія не мала змоги зібратися на високому рівні, оскільки вето на ці зустрічі із 2017 року накладала Угорщина. Так Будапешт демонстрував Києву свою незгоду з новим законом України про освіту, в якому врегульовано мовні норми освіти для представників національних меншин. 

 ФРН і німецькі підприємці хочуть збільшувати присутність на українському ринку й розширювати свої виробництва. Це підтвердив візит до Києва віцеканцлера, міністра економіки та захисту клімату Роберта Габека і представників німецького бізнесу.
Готовність німців брати участь у відновленні України — важливий сигнал для нашої влади, яка працює над посиленням всебічної підтримки України й активізацією економічної діяльності. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль переконаний, що власне страхування воєнних ризиків для бізнесу допоможе активізувати економічну діяльність у нашій державі.

 Енергетичний, транспортний, економічний, митний і цифровий безвізи. Статус держави-кандидата у члени Євросоюзу й активне виконання семи рекомендацій Європейської комісії задля подальшого руху до членства в ЄС. Усе це Україна вже має в арсеналі на шляху інтеграції до європейського внутрішнього ринку.
«Тепер маємо амбіцію цьогоріч відкрити переговори про членство, а за два роки бути цілком готовими до вступу в ЄС», — неодноразово наголошував Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

 Минулого тижня під час щорічної звітної конференції у Брюсселі Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив журналістам, що 4—5 квітня скличе засідання Комісії Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ. На перший погляд, особливої сенсаційності в цьому анонсі немає, адже питання війни протягом останнього року в Україні стає предметом обговорень міжнародних форумів різних форматів. Проте Комісія Україна — НАТО на високому рівні не збиралася протягом останніх шести років, оскільки  вето на такі зустрічі накладала Угорщина. Як і чому саме нині Генсекові Столтенбергу вдалось обійти вето? Претензії Будапешта

 Лідери країн-членів ЄС під час саміту, який пройшов у Брюсселі, схвалили схему спільної закупівлі боєприпасів для України. І хоч це було очікуване рішення, адже до того проєкт уже підписали глави зовнішньополітичних відомств 18 європейських країн, для ЄС це стало визначним моментом. Адже вперше за історію існування Євросоюз втілюватиме масштабний спільний проєкт у збройному бізнесі, який  реалізовуватимуть заради підтримки іншої країни.

 Нині росія вбиває українців не лише тут і зараз за допомогою ракет і куль, а й створює бомбу сповільненої дії, яка отруюватиме нас роками після завершення бойових дій. Від війни потерпає навколишнє середовище, і це тривалий час впливатиме на якість життя, здоров’я населення і потребуватиме багато зусиль для відновлення.
Про те, як саме відбувається ще один злочин країни-агресора і чим можуть допомогти міжнародні інспектори в подоланні викликів для природи, в інтерв’ю Укрінформу розповіла заступниця Генерального секретаря ООН, виконавча директорка Програми ООН з довкілля Інгер Андерсен, яка відвідувала Україну для її підтримки та кращого розуміння екологічних злочинів.

 Жахливі втрати України, спричинені російським воєнним вторгненням, збільшуються. Дії агресорів-окупантів, на жаль, і далі обертаються численними жертвами серед цивільного населення і широкомасштабним руйнуванням  будинків, підприємств, інфраструктури й економічними збитками.

 На території росії створено понад 10 військових концентраційних таборів, у яких утримують тисячі українців. Про це повідомив російський правозахисник, засновник громадського проєкту Gulagu.net Володимир Осєчкін на слуханнях правового комітету ПАРЄ, що відбулися в Парижі. «У нас є докази, що садисти з фсб та фсвп застосовують до українських військовополонених жорстоке поводження та тортури», — заявив Володимир Осєчкін.

 «Символічно, що перший візит в Україну Прем’єр-міністр здійснює саме сьогодні, в день річниці початку визволення українських територій. І розпочав його з Бучі. Ми це дуже цінуємо», — сказав глава держави після переговорів із Прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішідою, зустрічаючись із представниками ЗМІ. 

 Міністри закордонних справ країн-членів ЄС підтримали проєкт триетапного плану зі спільного постачання та закупівлі боєприпасів для України. І хоч його остаточне затвердження має відбутися під час саміту ЄС, який пройде у Брюсселі 23—24 березня, в Європейській раді вже заявили, що «погоджуються на тристоронній підхід, який має на меті пришвидшити доставку та спільні закупівлі мільйона артилерійських боєприпасів для України».