Дипломатичні зусилля для врегулювання деескалації на кордоні України, спричиненої діями Росії, яка стягнула до кордону безпрецедентну кількість військової техніки й солдатів, цього тижня вийшли на новий рівень. У понеділок так званий парад візитів розпочав подвійний візит до Москви і Києва президента Франції Еммануеля Макрона.

Сьогодні до Києва після переговорів у Москві з тамтешнім президентом Володимиром Путіним прибуває президент Франції Еммануель Макрон. Напередодні цього подвійного візиту в інтерв’ю тижневику Journal du Dimanche Макрон дав доволі оптимістичний прогноз щодо пошуку дипломатичного компромісу для деескалації на українсько-російському кордоні, куди Росія стягнула значну кількість військових сил.

Три роки — з лютого 2019-го — знадобилось Україні й Туреччині, щоб пройти шлях від початку консультації щодо зони вільної торгівлі між ними до укладення днями угоди про ЗВТ у присутності глав обох держав.
«УК» уже повідомляв, що Президент Володимир Зеленський назвав підписання угоди історичним моментом, якому передував довгий, важкий шлях. Він наголосив, що відкриваються нові ринки й нові можливості для бізнесу, нові робочі місця, інвестиції, що сприятиме зростанню ВВП обох держав і добробуту народів. 

У нинішній непростий час для України дуже важливі візити іноземних лідерів, якими вони демонструють підтримку й віру в нашу державу. Таким став і візит до Києва Президента Турецької Республіки Реджепа Таїпа Ердогана. З ним Президент Володимир Зеленський поспілкувався у форматі віч-на-віч. Після цього під головуванням двох президентів відбулося десяте засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною й Турецькою Республікою. 

Візит Прем’єр-міністра Королівства Нідерланди Марка Рютте до Києва відбувся на тлі накопичення Росією військових і техніки на кордоні з Україною. Тож саме безпекове питання, що впливає й на економіку України, а також можливі санкції щодо агресора з боку Євросоюзу в разі ескалації ситуації обговорено під час його зустрічі із Президентом Володимиром Зеленським.

Споживання російського газу на ринку ЄС, за різними даними, становить близько 40 відсотків. Чимало європейських політиків і євродепутатів часто повторюють, що для того, аби по-справжньому стримувати агресивні апетити Кремля, ЄС має зістрибнути з російської газової голки. Однак попри те, що розмови ці тривають ось уже восьмий рік і намагання Єврокомісії озеленити промисловість ЄС, російський газ продовжує залишатися життєво важливим компонентом в економіках багатьох європейських країн.

Плідні й насичені переговори провів у Києві Прем’єр-міністр Денис Шмигаль із головою Ради міністрів Республіки Польща Матеушем Моравецьким.
Під час спільного брифігу український Прем’єр подякував польському колезі за візит у непрості для України часи й за допомогу, яку планують надати наші партнери. Адже Польща була й залишається нам добрим сусідом і важливим партнером.

Чотири напрями співпраці були в центрі уваги зустрічі Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з віцепрезидентом Європейської комісії Валдісом Домбровскісом. Ідеться про безпекові питання, фінансову допомогу з боку ЄС, торговельно-економічне партнерство і виконання Угоди про асоціацію з ЄС, успішне виконання якої відкриває шлях до перспективи набуття членства в цій організації.

Рада Європи — не безпекова організація, але вона не може залишатись осторонь загрозливої ситуації, яка склалась останніми місяцями через ескалацію на українсько-російському кордоні, бо це може мати жахливі наслідки для всього світу. Про це говорили депутати ПАРЄ під час поточних дебатів «Нещодавні безпекові виклики в Європі: яка роль Ради Європи», що відбулись у Страсбурзі.

Україна не звертає з євроінтеграційного шляху. Євроінтеграція — цивілізаційний вибір, і щодня у складних умовах російської агресії країна обстоює практичний інструмент, що дає змогу імплементувати найкращі європейські правила та практики в межах п’яти безвізів — митного, авіаційного, цифрового, енергетичного, промислового. На цьому під час п’ятого засідання Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.