Виставка, яку відкрито у Брюсселі у приміщенні Українського хабу громадянського суспільства біля центрального входу до Європарламенту, певно, одна з найемоційніших і найнезвичніших, які бачила ця європейська столиця.

Експозиція «Ірпінь. Непереможний» складається із предметів домашнього вжитку: меблів,  побутової техніки, дитячих іграшок, музичних інструментів, які колись були частиною мирного життя звичайних ірпінців. Ці речі чорні від кіптяви пожеж і ще смердять димом, бо їх знайшли на згарищі будинків, у які влучили ракети, бомби і снаряди російських загарбників, що в перші дні війни окупували мирний Ірпінь. 

Таке рішення було ухвалено на засіданні Конференції президентів Європарламенту — політичного органу ЄП, який відповідає за організацію його роботи та законодавчої діяльності. Президент ЄП Роберта Мецола повідомила на своїй сторінці у Twitter, що рішення про заборону перебувати на території Європарламенту для представників російського бізнесу набуло чинності з моменту його ухвалення. «Ми не можемо дозволяти поширювати російську пропаганду та неправдиві, токсичні наративи про вторгнення в Україну», — написала політик. 

У   Києві відбулися українсько-польські міжурядові консультації. Як заявив присутній на зустрічі Президент Володимир Зеленський, спільне засідання двох урядів у такому форматі відбувається вперше і є історичним для наших держав.
«Наші відносини з теплих і сусідських через війну росії проти України перейшли на новий етап — відносин міцних та історичних. Винятковою є підтримка України з боку Польщі, яка проявилася в багатьох напрямах. Зокрема, це безпрецедентна оборонна допомога, а також підтримка українських громадян, які були вимушені виїхати до Польщі, рятуючись від війни, розв’язаної рф», — цитує слова Президента його Офіс.

Рішення про відмову від російської нафти далося лідерам ЄС непросто. За кілька годин до початку саміту Європейської Ради, який пройшов у Брюсселі, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн скептично висловлювалася з приводу того, що компромісного рішення вдасться досягти. Адже зістрибнути з голки російських енергоносіїв для багатьох країн дуже непросто, оскільки протягом десятиліть їхня економіка залежала від відносно дешевих газу та нафти з росії.

У Брюсселі завершився саміт Європейської ради, в якому взяли участь лідери країн-членів ЄС. Головним питанням зустрічі була війна в Україні та ухвалення шостого пакета санкцій проти росії. До останніх хвилин, що передували початку саміту, дипломати продовжували обговорення питання, яке загрожувало розбити європейську єдність: ембарго на російську нафту. Деякі країни, чиї економіки найбільше залежать від російських енергоносіїв, а саме Угорщина, Чехія і Словаччина, виступали за подовження перехідного періоду  та виведення з-під ембарго окремих видів нафти. 

Візити іноземних високопосадовців у нашу країну важливі. Це безпосередні сигнали підтримки насамперед українського народу, який бачить, що він не наодинці зі складними викликами сьогодення. На цьому Президент України Володимир Зеленський наголосив під час зустрічі із Прем’єр-міністром Фінляндії Санною Марін, яка вперше відвідала нашу державу.

Володимир Зеленський подякував уряду та народу Фінляндії за підтримку. 

Після вторгнення росії з України до країн Євросоюзу, рятуючись від війни, виїхало близько 6 мільйонів громадян, переважно жінки з дітьми. Щоб допомогти українцям, ЄС уперше за історію існування застосував положення про надання так званого тимчасового захисту. Цей статус, на відміну від статусу біженця, надає людині, яка його отримала, право на легальне перебування на території країн-членів ЄС, а також право на працевлаштування та всі соціальні виплати. Тобто фактично миттєво, з моменту реєстрації, українці отримують змогу повністю інтегруватися в суспільство тих країн ЄС, у яких вони вирішили зупинитися.

Наприкінці квітня Єврокомісія запропонувала скасувати на рік імпортні мита на весь український експорт до країн-членів ЄС. На цей термін пропонували призупинити чинність європейських антидемпінгових та захисних правил щодо українських виробів зі сталі. Тоді в Єврокомісії назвали цей крок «безпрецедентним жестом підтримки країни, яка перебувала у стані війни» і заявили, що так Брюссель хоче підтримати українську економіку та допомогти Києву наростити обсяги експорту до ЄС.

Про надання безпрецедентної суми макрофінансової допомоги обсягом 9 мільярдів євро для нагальних фінансових потреб України оголосила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У заяві для преси вона нагадала, що через війну податкові та експортні надходження України стрімко скоротилися, а витрати зросли. Тож ЄК вирішила надати Києву додаткові кошти. Це буде кредит на тривалий термін з пільговими відсотковими ставками, який виплачуватимуть траншами до кінця 2022 року. Рішення про надання цього макрофіну для України має затвердити Європарламент та Рада ЄС.

Ребекка Гармс добре відома багатьом у нас як справжній Друг. Німецька політикиня (партія «Союз 90/Зелені»), член Європейського парламенту (2004—2019 рр.), колишня співголова делегації у Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ. Україна завжди належала до політичних пріоритетів Гармс під час її роботи у Брюсселі. Вона бувала частим гостем у нашій країні, підтримала своєю присутністю Майдан. Нагороджена орденом Княгині Ольги III ступеня та відзнакою Президента України. За її проукраїнськість росія оголосила ГАРМС у 2014 році персоною нон-грата.